06 травня 2026 року Справа № 280/4124/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до - Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 травня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- поновити строк на звернення до суду з поважних причин;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби, надбавки за особливості проходження військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, за період військової служби з 25.02.2022 по 31.12.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум: обчислюючи розмір надбавки за вислугу років, а також розміри щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного за наслідками перерахунку;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби, надбавки за особливості проходження військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX станом на 01.01.2023, за період військової служби за період 2023 року, за період військової служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум: обчислюючи розмір надбавки за вислугу років, а також розміри щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного за наслідками перерахунку;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби, надбавки за особливості проходження військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, за період військової служби за період 2022 року, за період військової служби з 25.02.2022 по 31.12.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум: обчислюючи розмір надбавки за вислугу років, а також розміри щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного за наслідками перерахунку;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячної премії за особистий внесок в загальні результати служби, надбавки за особливості проходження військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX станом на 01.01.2023, за період військової служби за період 2023 року, за період військової служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум: обчислюючи розмір надбавки за вислугу років, а також розміри щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного за наслідками перерахунку.
В позовній заяві представник позивача просить суд поновити строк звернення до суду.
Позивач обґрунтовує пропуск звернення до суду наступним: Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. З огляду на конкретні обставини цієї справи пропуск строку звернення до суду з боку позивача ОСОБА_1 не є наслідком недбалості, пасивної поведінки чи свідомого зволікання із захистом своїх прав, а був обумовлений об'єктивними, тривалими та документально підтвердженими обставинами, пов'язаними зі станом його здоров'я, наслідками проходження військової служби, отриманими бойовими ураженнями, встановленою інвалідністю та необхідністю постійного лікування і реабілітації. Позивач проходив військову службу в умовах збройної агресії проти України та після її проходження набув статусу особи з інвалідністю війни ІІІ групи, що саме по собі свідчить про істотність і тривалість негативних наслідків для його здоров'я. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби у 2024 році, сам факт звільнення не означав автоматичного відновлення його фізичного, психологічного та функціонального стану до такого рівня, який дозволяв би йому своєчасно, послідовно та ефективно реалізувати право на судовий захист. Навпаки, після звільнення зі служби позивач фактично продовжував перебувати у стані тривалого лікування, медичного спостереження, відновлення та боротьби з наслідками захворювань, які суттєво обмежували його повсякденну активність, здатність до концентрації, пересування, комунікації, збору документів і належного оформлення правової позиції. Медичні документи підтверджують, що вже після звільнення зі служби позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та реабілітації. Зокрема, у вересні 2024 року він проходив стаціонарне лікування у зв'язку з тяжким перебігом цукрового діабету І типу, станом декомпенсації, ураженням сітківки, діабетичною нефропатією, полінейропатією, ураженням судин нижніх кінцівок, скаргами на сухість у роті, спрагу, біль, печіння та оніміння нижніх кінцівок, загальну слабкість і погіршення зору. Надалі у 2025 році стан позивача не набув стійкої стабілізації, оскільки він знову проходив лікування у зв'язку з тяжким лабільним перебігом цукрового діабету, схильністю до гіпоглікемічних станів, хронічною хворобою нирок, діабетичною полінейропатією, ретинопатією та периферичною ангіопатією. Окреме значення має те, що у період з листопада по грудень 2025 року позивач проходив реабілітаційне лікування з приводу радикулопатії попереково-крижового відділу, стану після контузії шиї, наслідків поранення нижніх кінцівок, діабетичної полінейропатії, компресії нервових корінців та больового синдрому. У виписці зафіксовано скарги на біль у попереково-крижовій ділянці хребта, зниження чутливості, біль і слабкість у нижніх кінцівках, періодичну швидку втомлюваність під час ходьби, зниження витривалості та зменшення толерантності до фізичного навантаження. Такі обставини прямо вказують, що позивач у цей період не перебував у звичайному стабільному стані, а проходив лікування, спрямоване на відновлення базових функціональних можливостей. Крім того, у лютому 2026 року позивач знову перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з цукровим діабетом І типу з тяжким лабільним перебігом, хронічною хворобою нирок, діабетичною нефропатією, діабетичною полінейропатією, ураженням сітківки, ураженням артерій нижніх кінцівок, гіпертонічною хворобою та іншими супутніми захворюваннями. Уже через короткий час, у період з 30 березня по 10 квітня 2026 року, він знову проходив стаціонарне лікування, цього разу з приводу компресії нервових корінців та сплетень, полінейропатії, цукрового діабету І типу з ускладненнями, болю в поперековому відділі хребта, оніміння, болю та слабкості у нижніх кінцівках. Така послідовність госпіталізацій свідчить не про разове тимчасове погіршення здоров'я, а про стійкий, хронічний і тяжкий характер захворювань, які перешкоджали позивачу повноцінно займатися захистом своїх прав. За таких умов твердження про те, що позивач мав реальну та повноцінну можливість своєчасно звернутися до суду лише тому, що формально був звільнений зі служби у 2024 році, є надмірно формальним і не відповідає фактичним обставинам справи. Звільнення з військової служби не усунуло наслідків захворювань, не припинило потреби у лікуванні, не відновило працездатність, не забезпечило стабільного психоемоційного стану та не надало позивачу об'єктивної можливості оперативно зібрати документи, отримати правову допомогу, оцінити порушення своїх прав і підготувати належний адміністративний позов.
Як передбачено ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами. Частиною 3 ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах. При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суддя дійшов висновку про відкриття провадження по справі. Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
За правилами ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Спір виник із публічно-правових відносин, в яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Позовну заяву подано з додержанням вимог статей 160-161 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження чи передачі за підсудністю не встановлено, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.
Згідно ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Таким чином, суддя вважає можливим призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Позивач звільнений від сплати судового збору, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 12, 160-162, 171, 248, 257, 260-262 та 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
2. Поновити строк звернення до суду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії по справі № 280/4029/24.
3. Відкрити провадження в адміністративній справі № 280/4124/26.
4. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
5. Справа буде розглянута протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування, а також заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
8. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
9. Запропонувати учасникам справи надати у суду: докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, додаткові докази або пояснення; всі наявні в них документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; довіреності на представників; документи про правовий статус сторін, належним чином засвідчені копії документів у справу.
10. Копію ухвали направити відповідачу. Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
11. Всі документи надавати суду в паперовому та електронному вигляді.
12. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Сацький Р.В.