Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 травня 2026 року Справа№200/1229/26
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (площа Незалежності, буд.11, місто Покровськ, Покровський район, Донецька область, 85300)
про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Келембет І.І., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не відновлення розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.06.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437) протягом строку, встановленого ч.3 ст.7 Закону України 2923-IX від 23.02.2023;
- скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 07.07.2025 року №2234 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.06.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437);
- зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити в строк, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону України 2923-IX від 23.02.2023, розгляд комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.06.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437) з урахуванням висновків суду в цій справі.
Крім того, просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 (сім тисяч п'ятсот) гривень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується документами, які долучені до позовної заяви.
У червні 2025 року м. Покровськ Донецької області зазнавало ворожих обстрілів з боку збройних сил рф в результаті якого було зруйновано будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Співвласниками будинку У травні 2017 року було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтарський 24-А».
Про руйнацію вищевказаного будинку і завдання матеріальних збитків 02.05.2025 року позивачем було зроблено заяву до Відділення поліції №3 Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області та 02.05.2025 року було відкрито кримінальне провадження 12025041430000214 з правовою кваліфікацією правопорушення, передбаченого ст.438 ч.1 КК України.
У серпні 2025 року ОСББ «Шахтарський 24-А» звернулося до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з метою проведення технічного обстеження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами технічного обстеження експертом з технічного обстеження будівель і споруд (СС3), що має кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №006957 ОСОБА_3 було підготовлено звіт про результати технічного обстеження від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об'єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
14 червня 2025 року на розгляд Комісії позивачем було подано заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437).
07.07.2025 року в особистому кабінеті веб-порталу «Дія» позивачу надійшло повідомлення про зміну статусу його заявки на «Зупинено».
26.01.2026 року ОСББ «Шахтарський 24-А» було надано оригінал Звіту про проведення попереднього обстеження для оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності майна - багатоквартирного житлового будинку за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Покровськ, мікрорайон Шахтарський, буд. 24-А від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ та листом повідомлено про це уповноважений орган - Покровську МВА.
26.01.2026 року ЦНАП м. Покровськ до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України було внесено звіт про результати технічного обстеження від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ (реєстраційний номер звіту про обстеження в РПЗМ: ЗВІТ-ОБ-26.01.2026-13746).
02.02.2026 року, позивач надав уповноваженому органу копію витягу з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, повідомив про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду його заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та просив поновити її розгляд.
02.02.2026 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати копію рішення Комісії щодо зупинення розгляду його заяви від 14.06.2025 року та отримав копію витягу з рішення Комісії від 07.07.2025 №2234.
Станом на день подання позовної заяви (24.02.2026 року) Комісія так і не відновила розгляд Заяви позивача, чим порушені його права, що стало підставою для його звернення до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою від 24 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/1229/26 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, призначивши її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про прийняття справи до провадження та відкриття провадження у справі була доставлена через підсистему «Електронний суд» до електронних кабінетів: представника позивача 24.02.2026 о 13:15, відповідача 24.02.2026 о 13:20.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункта 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
11 березня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в повному обсязі, звернув увагу суду, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 7500 гривень є неспівмірним зі складністю цієї заяви, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив наступне.
Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчать договір дарування квартири від 07.04.2021 року і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.04.2021 року №251599802. У червні 2025 року м. Покровськ Донецької області зазнало ворожих обстрілів з боку збройних сил рф, в результаті яких було зруйновано будинок за вищевказаною адресою. 07.07.2025 року в особистому кабінеті веб-порталу «Дія» позивачу надійшло повідомлення про зміну статусу заявки на «Зупинено».
Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України є консультативно-дорадчими органами виконавчого комітету відповідної сільської, селищної та міської ради, і не мають статусу юридичної особи, а тому не мають адміністративної процесуальної правоздатності.
У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Покровську міську територіальну громаду Покровського району Донецької області віднесено до території активних бойових дій. Через постійні обстріли та загострення безпекової ситуації в м. Покровськ та Покровській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області, перебування на території громади небезпечно та пов'язане завідомо з загрозою для життя людини.
Абзацом 2 п.15 Постанови №600 передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст. 7 Закону №2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.
На засіданні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, було розглянуто та перевірено звіт лише за формальними ознаками (повнота звіту, наявність обов'язкових розділів, розрахунків, схем, додатків, підписів і печаток). Оцінка технічного стану об'єкта не проводилася. У ході перевірки було виявлено недоліки у звіті та прийнято рішення проінформувати заявника про виявлені зауваження. Направлено лист-повідомлення з результатами перевірки звіту замовнику звіту для усунення зауважень. Після повторного направлення технічного звіту з урахуванням зауважень заява буде розглянута повторно.
З метою відновлення порушеного права особи, суд може допустити обмежене втручання в дискрецію суб'єкта владних повноважень, шляхом зобов'язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов'язків. Водночас, суд не вправі підміняти такий орган державної влади та приймати замість нього конкретні рішення.
13 березня 2026 року від представника позивача Келембет Ірини Ігорівни до суду надійшла відповідь на відзив.
У означеній відповіді представник означила позицію позивача та недотримання законодавчо встановлених строках розгляду звернення потерпілої сторони і звернула увагу суду, що розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та додані копії документів, які стали підставою для понесення цих витрат Позивачем та підтверджують їх фактичну оплату повністю відповідають наведеній Відповідачем у своєму відзиві судової практики та правової позиції Верховного Суду України щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
16 березня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в повному обсязі.
Звернув увагу суду, що Постанова №600 не заперечує, не обмежує і не змінює положення Закону №2923-IX, а діє в його межах і на його виконання, забезпечуючи ефективне застосування законодавчого механізму компенсації за знищене нерухоме майно.
Абзацом 2 п.15 Постанови №600 передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст.7 Закону №2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, було зупинено розгляд заяви в надані компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, на підставі абз.2 п.15 Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта з міркувань безпеки.
Жодної технічної експертизи Комісія не проводила і не має права проводити. Позивач неправильно тлумачить повноваження Комісії, приписуючи їй функції, яких закон не передбачає. Фактично дії Комісії були спрямовані на:
1. забезпечення формальної відповідності пакету документів;
2. повідомлення сторін про виявлені недоліки;
3. надання можливості замовнику звіту виправити технічні помилки та неточності. Така процедура прямо передбачена Порядком №600.
Усі дії відповідача знаходяться в межах повноважень і не порушують прав позивача.
Внесення звіту до Реєстру підтверджує його факт наявності, але не гарантує правильності його оформлення; відсутності технічних помилок; відповідності вимогам чинних нормативних документів.
Посилався на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати.
Зазначив, що питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
З 30 грудня 2025 року по 07 січня 2026 року суддя знаходився у відпустці, 04-05 лютого 2026 року, 02 квітня 2026 року суддя знаходився у відпустці.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування квартири від 07.04.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Богатовою І.О., реєстровий номер 391, витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.04.2021 року №251599802.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 24.03.2025 року № 1220-7002215276, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
У червні 2025 року м. Покровськ Донецької області зазнавало ворожих обстрілів з боку збройних сил рф в результаті якого було зруйновано будинок за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходилась квартира позивача.
За фактом о руйнації будинку і завдання матеріальних збитків 02.05.2025 року позивач звернувся до Відділення поліції №3 Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення про те, що 23.03.2025 року, внаслідок ракетних та артилерійських обстрілів зі сторони військовослужбовців рф, було зруйновано належну йому двох кімнатну квартиру АДРЕСА_5 . Квартиру було незаконно зруйновано російськими окупаційними військами. Тим самим керівництво російських окупаційних військ вчинили дії направлені на незаконне знищення майна на території Донецької області, що порушило закони та звичаї ведення війни, які передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На підставі означеного повідомлення 02.05.2025 року було відкрито кримінальне провадження 12025041430000214 з правовою кваліфікацією правопорушення, передбаченого ст. 438 ч. 1 КК України.
03.05.2017 року було зареєстроване Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтарський 24-А» (номер ЄДРПОУ 41313006), що підтверджується Випискою із ЄДРПОУ від 05.05.2017 року.
ОСББ звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з метою проведення технічного обстеження будинку № 24-А.
Вказаною особою була надана означена послуга, технічне обстеження Будинку було проведено експертом з технічного обстеження будівель і споруд (СС3), що має кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №006957 ОСОБА_3 .
За результатами обстеження був складений Звіт про результати технічного обстеження від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ (далі - Звіт) та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об'єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (арк.76 Звіту).
В підрозділі 4.1 Звіту (арк.16) «Висновки за результатами обстеження: Категорія пошкоджень - ІІІ згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 №144. Обґрунтування: Об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність. Наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт). Орієнтовний ступінь пошкоджень об'єкта в цілому - 81-100%.
Можливість подальшої експлуатації: Подальша нормальна експлуатація житлового будинку за його функціональним призначенням НЕМОЖЛИВА.
Перебування людей у будівлі ЗАБОРОНЕНО (стор.67)».
В підрозділі 4.2 Рекомендації щодо подальших дій зазначено: «Враховуючи встановлений аварійний технічний стан будівлі та ІІІ категорію пошкоджень, технічно та економічно доцільно прийняти рішення щодо повного демонтажу (ліквідації) об'єкту (будинку)» (стор.69).
У розділі «Результати технічного обстеження» витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:9411-7236-6062 5595) «Об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти)».
Розпорядженням начальника Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 01.02.2024 року №140 рг було створено комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.
14 червня 2025 року на розгляд Комісії позивачем було подано заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437).
07.07.2025 року в особистому кабінеті веб-порталу «Дія» позивачем отримано повідомлення про зміну статусу його заявки на «Зупинено».
26.01.2026 року в Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ ОСББ «Шахтарський 24-А» було надано оригінал Звіту про проведення попереднього обстеження для оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності майна - багатоквартирного житлового будинку за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Покровськ, мікрорайон Шахтарський, буд. 24-А від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ та листом повідомлено про це уповноважений орган - Покровську МВА.
26.01.2026 року ЦНАП м. Покровськ до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України було внесено звіт про результати технічного обстеження від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ (реєстраційний номер звіту про обстеження в РПЗМ: ЗВІТ-ОБ-26.01.2026-13746) та надано ОСББ «Шахтарський 24-А» витяг з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Позивач звернувся до відповідача із Заявою від 02.02.2026 року, відповідно до якої зазначив, що 14 червня 2025 року засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» було подано заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-14.06.2025-207437).
Згідно із відомостями з особистого кабінету застосунку «Дія» розгляд моєї заяви було зупинено, причина зупинки розгляду: «проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки».
26 січня 2026 року до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області ОСББ «Шахтарський 24-А» було надано Звіт про проведення попереднього обстеження для оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності майна - багатоквартирного житлового будинку за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Покровськ, мікрорайон Шахтарський, буд. 24-А та витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної держаної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: ТООІ:9411-7236-6062-5595).
26 січня 2026 року ОСББ «Шахтарський 24-А» було отримано витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (реєстраційний номер звіту про обстеження в РПЗМ: ЗВГТ-ОБ-26.01.2026-13746).
Отже Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації було отримано відомості про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви позивача від 14.06.2025 року про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-14.06.2025-207437).
Просив відновити розгляд його заяви від 14.06.2025 року про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-14.06.2025-207437).
Крім того, додатково надав Витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в РПЗМ: OHM-22.08.2024-369347).
02.02.2026 року позивач з посиланням на ст.1, ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» звернувся до Покровської МВА з проханням надати копію рішення Комісії щодо зупинення розгляду його заяви від 14.06.2025 року (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437).
Відповідач листом від 05.02.2026 № вх.01-37-73 надав копію витягу з рішення Комісії від 07.07.2025 №2234.
В означеному рішенні зазначено: ««Зупинити з 07.07.2025 розгляд заяви ЗВ-14.06.2025-207437, ОСОБА_1 , у зв'язку з не повним пакетом документів в межах переліку, передбаченого п/п 1 пункту 1 статті 7 Закону, а саме відсутній акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації), складеного відповідно до Порядку «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд» затвердженого Постановою Кабінетам Міністрів України від 19.04.2022 №473 (зі змінами). Неможливість проведення обстеження об'єкта через міркування безпеки. Якщо обстеження знищеного об'єкта неможливе через загрозу безпеці, комісія має право зупинити розгляд заяви згідно ПКМУ 600».
Доказів поновлення Комісіє розгляду заяви позивача на час його звернення до суду, так і не надано, що стало підставою для звернення до суду.
Отже, предметом спору у цій справі є з'ясування правомірності зупинення відповідачем розгляду заяви позивача з підстав відсутності документів та неможливості проведення обстеження об'єкта нерухомого майна з міркувань безпеки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 № 2923-IX (далі - Закон № 2923) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Так, статтею 2 вказаного Закону № 2923 передбачено, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна;
У відповідності до статті Закону передбачено створення комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.
Частинами 1, 2, 4 Закону № 2923 встановлено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
4. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації:
1) надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;
2) здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, у тому числі:
а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна;
б) приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;
3) заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб'єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;
4) одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);
5) утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);
6) проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;
7) виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.
Примірне положення про Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.8 ст.3 Закону).
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, у відповідності до ст. 4 Закону, подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації: 1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; 2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.
Позивачем було реалізоване таке право шляхом надання відповідної заяви.
Розгляд заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна здійснюється у порядку черговості їх надходження у розрізі: 1) кожного населеного пункту (для знищених об'єктів нерухомого майна, які розташовуються (розташовувалися) поза межами населеного пункту, - у розрізі території кожної територіальної громади); 2) способу надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна у межах території відповідної територіальної громади. Облік черговості надходження заяв про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (ст. 5 Закону).
Статтею 14 (ч.1) передбачено, що Реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про:
1) осіб, майно яких пошкоджено або знищено;
2) пошкоджене та знищене майно (у тому числі пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття) незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до цього Закону;
3) матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна (у тому числі обстеження пошкодженого майна, крім обстеження, передбаченого статтею 39-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оцінку пошкодженого та знищеного майна);
4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;
5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) відновлення пошкодженого та знищеного майна.
У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна може забезпечуватися збирання, накопичення, облік, обробка, зберігання та захист іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Статтею 6 (ч.1-3,5-7) Закону № 2923, яка пойменована «Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна» визначено наступне:
1. Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.
Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;
4) забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна та направлення його заявнику:
а) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або на адресу електронної пошти;
б) у паперовій формі - на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти.
2. За зверненням заявника центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріус виготовляє копію житлового сертифіката у паперовій формі (у роздрукованому вигляді).
3. Строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
5. Рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна отримувачу компенсації, який не подав документи, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення, приймається після подання відповідних документів.
6. Підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
7. Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.
Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.
Відповідне рішення повинно бути прийняте протягом 30 календарних днів з дня подання заяви та продовжено на 30 календарних днів за рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Тобто при вирішенні питання щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна розгляду заяви відповідачем повинно було прийнято рішення про задоволення заяви позивача/ відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, продовження строків розгляду його заяви, зупинення розгляду заяви.
Максимальний строк для відповідача щодо прийняття рішення- 60 днів.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення і повинно бути завантажено у систему протягом п'яти календарних днів.
Тобто максимальний строк протягом якого позивач повинен дізнатись про прийняте рішення- 70 днів (за умови прийняття рішення).
Доказів прийняття жодного із варіантів рішення відповідачем до суду не надано.
Відповідач мотивує тривалий розгляд заяви позивача зупиненням розгляду його заяви.
Підстави та механізм зупинення та поновлення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна передбачений ст. 7 Закону № 2923, якою встановлено наступне:
1. Підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
2. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.
Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
3. Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п'яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Перебіг строку розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, дату його прийняття, рішення про поновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, докази належного повідомлення позивача у будь- який спосіб про такі прийняті відповідачем рішення, сторонами суду не надано.
Статтею 8 Закону встановлено порядок та механізм компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.
Частиною 1 статті 8 передбачено, що компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:
1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України;
2) фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об'єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката;
3) передачі у власність отримувачу компенсації об'єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного
2. Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.
Компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об'єкта будівництва (квартиру, інше житлове приміщення в будівлі), що після прийняття в експлуатацію є самостійним об'єктом нерухомого майна, надається у спосіб, визначений пунктом 2 частини першої цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (далі - Порядок № 600 або Порядок, у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин).
Зазначений Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.
Пунктом 2-1 Порядку № 600 було передбачено, що подання особою, яка є власником знищеного об'єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом “а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Для отримання компенсації заявник подає до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (далі - Комісія), уповноваженої розглядати заяви на відповідній території, заяву.
До заяв про надання компенсації прирівнюються подані громадянами України до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), до набрання чинності Законом інформаційні повідомлення про знищення об'єктів нерухомого майна відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 3 статті 15 Закону (п.6 Порядок № 600).
Пункт 15. Розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
15. Розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Закон № 2932, як передбачено у його преамбулі, визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022
Тобто саме положення цього закону, як нормативно-правового акта вищої юридичної сили, відносно Постанови № 600 установлюють основні принципи регулювання правовідносин щодо надання компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок збройною агресією Російської Федерації проти України.
Так, ч. 1 ст. 7 вказаного закону визначено лише дві підстави для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Інших підстав Законом № 2932 не передбачено.
Натомість постанова КМУ, яка прийнята на виконання цього закону й реалізацію його положень, не може звужувати чи змінювати права, передбачені Законом.
Суд тлумачить надане п. 15 Порядку № 600 комісії право зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки, як звуження прав особи. Більш того невизначення часових меж такого зупинення у комбінації з необмеженою дискрецією у цьому питанні не відповідає ключовим ознакам принципу верховенства права, а саме: юридичній визначеності та заборонні свавілля, яке породжується через таку необмежену дискрецією.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Крім того, суд зазначає, що відповідач, в особі комісії, не позбавлений права та можливостей здійснити дистанційне обстеження пошкодженого (зруйнованого ) об'єкта нерухомого майна.
Щодо відсутності акту обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації), складеного відповідно до Порядку «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд» затвердженого Постановою Кабінетам Міністрів України від 19.04.2022 №473.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 затверджений Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд (надалі Порядок № 473).
У відповідності до п.1 цього Порядку цей Порядок визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також застосовується для фіксації пошкоджень будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації:
1) на території України (крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації), - щодо будівель та споруд приватної та комунальної форми власності в рамках виконання невідкладних робіт відповідно до пунктів 6, 7-9 цього Порядку;
2) на територіях активних бойових дій, на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, - щодо будівель та споруд, визначених у пункті 6-1 цього Порядку.
Відповідно до п. 6-1 Порядку № 473 з метою фіксації факту знищення об'єктів, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:
1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно пункту 9 цього Порядку;
2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
При цьому план робіт не складається.
У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (із змінами та доповненнями) Покровська міська територіальна громада ( код UA14160210000011148) знаходилась у переліку Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, де було зазначено, що на території Покровської територіальної громади активні бойові дії відбуваються з 23.08.2024 року.
Особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815 та яка набрали чинності 12 липня 2025 року та могла застосовуватись тільки з цієї дати.
З аналізу викладених норм судом виснуваний наступний висновок: комісія відповідача могла здійснити комісійне обстеження, за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей під час проведення обстеження або повинна була здійснити дистанційне обстеження.
Враховуючи наявність активних бойових дій на території громади відповідач міг здійснити дистанційне обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій з 12 липня 2025 року.
Вказаний Порядок № 473 міг застосовуватись лише тільки у відношенні обов'язку комісії щодо фіксації факту знищення об'єктів, які розташовані на територіях активних бойових дій, а не відносно будівель та споруд приватної та комунальної форми власності в рамках виконання невідкладних робіт.
26.01.2026 року після надання до ЦНАП м. Покровська оригіналу звіту про результати технічного обстеження від 10 вересня 2025 року №204-09/25-ЕЗ, внесення його до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та повідомлення про це уповноваженому органу - Покровській МВА були усунені обставини, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви позивача.
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.
Щодо відшкодування судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення позивача до суду ним понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.539924253 від 20.02.2026 року, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.
У відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
16 лютого 2026 року між адвокатом Келембет Іриною Ігорівною та позивачем було укладено Договір № 16/02/2026 «Про надання професійної правничої допомоги».
У відповідності до п.1.1 вказаного Договору його предметом є наступне: Клієнт (Бородін Олег Анатолійович) доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу Клієнту у наданні правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складанні заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру в рамках представлення інтересів Клієнта у правовідносинах, що виникли у Клієнта з Покровською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області, захисту порушених прав Клієнта під час розгляду її заяви про надання компенсації за знищений об'єкті нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (далі Заява, реєстраційний номер заяви в РПЗМ: З В-14.06.2025-207437).
- Згідно із п.4.1 Договору розмір гонорару за надання юридичної допомоги під час представлення інтересів Клієнта у суді першої інстанції складає 7500,0 грн( в тому числі: 4000,0 грн - складання позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду; 3000,0 грн. - складання відповіді на відзив у суді першої інстанції; 500,0 грн. - консультаційні послуги) і сплачується протягом 3-х днів з дати укладання цього Договору;
На виконання умов договору сторонами був складений Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги
від «16» лютого 2026 року №16/02/2026 від 19.02.2026 року.
У відповідності до вищезазначеного Акту цим Актом Сторони засвідчують факт прийому Клієнтом роботи, виконаної Виконавцем.
Замовник здійснив перевірку виконаної Виконавцем роботи та підтверджує, що робота виконана належним чином відповідно до умов договору від 16 лютого 2026 року №16/02/2026.
Перелік виконаних робіт: надано консультації з питань щодо предмету позову, підготовлено та подано позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду за позовом Клієнта до ГІокровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії; надано консультації щодо засвідчення документів та подання позову до суду; домовлено про подання відповіді на відзив Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області: надано консультації щодо засвідчення документів та подання позову до суду, відповіді на відзив.
Загальна ціна роботи, виконаної Виконавцем, становить 7500,00 (сім тисяч п'ятсот) гривень, (в тому числі: 4000,0 гри. - складання позовної до Донецького окружного адміністративного суду; 3000,0 грн. - складання відповіді на відзив у суді першої інстанції; 500,0 грн. - консультаційні послуги).
Позивачем сплачено на користь адвоката 7500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2.539903231.1 від 20.02.2026 року.
Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Поряд із цим, Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначила наступне.
Щодо порядку обчислення гонорару.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі № 280/2635/20 виснувано, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ст. 139 ч.1).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові №280/1765/19 від 04 лютого 2020 року дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
В постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року по справі № 640/18402/19, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи висновки викладені в постанові Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі №810/795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенство права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (площа Незалежності, буд.11, місто Покровськ, Покровський район, Донецька область, 85300) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не відновлення розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.06.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437) протягом строку, встановленого ч.3 ст.7 Закону України 2923-IX від 23.02.2023.
Скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 07.07.2025 року №2234 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.06.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437).
Зобов'язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити в строк, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону України 2923-IX від 23.02.2023, розгляд комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.06.2025 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-14.06.2025-207437) з урахуванням висновків суду в цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (Незалежності, 11, місто Покровськ, Покровський район, Донецька область, 85300, ЄДРПОУ 44790232) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_4 ) судовий збір в сумі 1064,96 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (Незалежності, 11, місто Покровськ, Покровський район, Донецька область, 85300, ЄДРПОУ 44790232) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання (ВПО): АДРЕСА_4 ) витрати на правничу допомогу у сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень.
Повний текст рішення складено та підписано 06 травня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко