05 травня 2026 рокуСправа № 160/7925/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву позивача про залишення позову без розгляду за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Нікопольський хлібокомбінат» про стягнення заборгованості, -
30 березня 2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Нікопольський хлібокомбінат», в якій позивач просить суд:
-стягнути з Приватного акціонерного товариства “Нікопольський хлібокомбінат" (ЄДРПОУ-00381381) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за за березень 2026 року за Списком № 2 становить 7547,50 грн, що підтверджується розрахунками, на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
29.04.2026 на розгляд суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду та про повернення судового збору.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні докази у справі та надавши їм оцінку, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Позивачу, як ініціатору судового процесу, процесуальним законом надано коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову є одним із різновидів таких клопотань.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
За приписами ч. 2 ст. 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, передбачене нормами КАС України та за своєю суттю є формою закінчення справи без ухвалення рішення по суті. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Суд не встановив обставин, які перешкоджали б задоволенню заяви позивача про залишення позову без розгляду.
Стосовно повернення судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з оплатою заборгованості, що є предметом розгляду у даній справі.
Водночас, такої підстави, як залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з усуненням відповідачем обставин, які були предметом розгляду у справі стаття 240 КАС України не містить.
Відтак, суд розцінює вказану заяву, як таку, що була подана позивачем за власною інціативи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Отже, у задоволенні заяви позивача про повернення судового збору слід відмовити.
Керуючись статтями 240, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду та повернення судового збору, - задовольнити частково.
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Нікопольський хлібокомбінат» про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Сластьон