Справа № 458/140/26 Головуючий у 1 інстанції: Волинець М.З.
Провадження № 33/811/655/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
04 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Цуняк Г.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника Цуняк Г.Б. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок), судовий збір.
Згідно з постановою судді, 31.01.2026 о 20:48 год. по майдану Тараса Шевченка, 14/8, м.Турка, Самбірський район, Львівська область ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП України постановою Турківського районного суду Львівської області від 21.01.2026.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, захисник Цуняк Г.Б. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова підлягає скасуванню.
Зазначає, що підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 не було, відтак всі подальші докази його вини є безпідставними.
Звертає увагу на те, що в постанові суддя покликається на те, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою Турківського районного суду Львівської області від 21.01.2026, однак така постанова відносно ОСОБА_1 відсутня.
Крім того, суд зазначає «даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ Ло580240 від 31.01.2026, згідно яких ОСОБА_2 вчинив порушення п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Проте особа відносно якої складено протокол ЕПРІ №580240 від 31.01.2026 є ОСОБА_1 .
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Цуняк Г.Б. у суді апеляційної інстанції не заперечувала щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
У суді апеляційної інстанції захисник Цуняк Г.Б. апеляційну скаргу підтримала, просила її задоволити. Додатково просила закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника Цуняк Г.Б. перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580240 від 31 січня 2026 року (а.с. 1);
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 7);
- копією постанови Турківського районного суду Львівської області від 12.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 13-14);
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовуються наявною у матеріалах справи постановою Турківського районного суду Львівської області від 12.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що постанова від 12.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП була скасована.
Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті виключно безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративне стягнення за ч.5 ст. 126 КУпАП накладено судом першої інстанції на ОСОБА_1 в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП для даного виду правопорушення.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що суддею першої інстанції допущено описку у постанові при зазначені імені та по батькові, особи, що притягається до адміністративної відповідальності вказавши, що: «Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580240 від 31.01.2026, згідно яких ОСОБА_2 вчинив порушення п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП» замість правильного « ОСОБА_1 ».
Відтак, допущена у постанові судді описка підлягає виправленню судом, який виніс постанову, і не може бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Цуняк Г.Б. - без задоволення.
Рекомендувати судді Турківського районного суду Львівської області виправити допущено описку у постанові при зазначені імені та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.