Справа № 466/1101/26 Головуючий у 1 інстанції: Федорів О.П.
Провадження № 33/811/704/26 Доповідач: Партика І. В.
04 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Дегтяренка Олексія Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Дегтяренка Олексія Олександровича на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 07 лютого 2026 року близько 03:34 год. у м. Львові, по вул. Хімічна, 2, керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Окрім того, ОСОБА_2 , 07 лютого 2026 року близько 04:56 год. у м. Львові, по вул. Замарстинівська, 74, керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Дегтяренко О.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норма матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 , окрім того працівниками поліції не зафіксовано порушення ПДР України, яке було вчинено нею, окрім того не зафіксовано факту руху та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано психологічного стану ОСОБА_1 , виснаженості, та психологічних реакцій.
Повідомляє, що твердження суду першої інстанції про зупинку водія ОСОБА_1 працівниками поліції є припущеннями.
Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585145 від 7 лютого 2026 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 , 7 лютого 2026 року о 3 год. 34 хв. керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовилась;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакція (а.с. 3), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі вона відмовилась;
- рапортом працівника поліції (а.с 5), з якого встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час дії комендантської години, відповідно до вимог п. 7 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», під час опитування в неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку із чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого вона відмовилась;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585162 від 7 лютого 2026 року (а.с. 10), відповідно до якого ОСОБА_1 ,7 лютого 2026 рок,у о 4 год. 56 хв. керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовилась;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 12), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі вона відмовилась;
- рапортом працівника поліції (а.с 14), з якого встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час дії комендантської години, у зв'язку із порушенням ПДР України. Під час опитування в неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку із чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого вона відмовилась;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6625622 від 7 лютого 2026 року(а.с. 15), з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушила п. 11 ПДР України;
- відеозаписами, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування ОСОБА_1 , яку зупинено працівниками поліції у зв'язку з порушенням комендантської години 7 лютого 2026 року о 3 год 25 хв., під час опитування вона перебувала за кермом транспортного засобу «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був з ввімкненим двигуном та фарами, окрім того вона не заперечувала, що виконувала функції водія. Під час опитування у неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), у зв'язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого вона відмовилася, роз'яснено наслідки відмови, права та обов'язки, після чого повідомлено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, ознайомлено з протоколом, вилучено посвідчення водія. Близько 4 год 55хв., 7 лютого 2026 року ОСОБА_1 повторно зупинено у зв'язку з порушенням ПДР України, під час опитування у неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого вона відмовилася, в зв'язку з чим її відсторонено від керування транспортним засобом, роз'яснено права та обов'язки, наслідки відмови, ознайомлено з протоколом.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не зафіксовано порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє.
На момент зупинки транспортного засобу на території Львівської області діяв правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та продовжений у встановленому законом порядку. В умовах дії воєнного стану працівники поліції наділені розширеними повноваженнями щодо зупинки транспортних засобів, перевірки документів та огляду з метою забезпечення публічної безпеки та правопорядку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Наказом голови ЛОДА М. Козицького від 25 лютого 2022 року запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 24 до 5 год. (станом на 7 лютого 2026 року).
Під час комендантської години забороняється всім громадянам, на яких це правило поширюється, перебувати в громадських місцях протягом певного періоду часу (як правило, уночі).
За таких обставин застосування працівниками поліції заходів примусу, спрямованих на зупинку транспортного засобу, не може вважатися безпідставним.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює критично.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, транспортний засобом «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був із увімкненим двигуном та фарами, знаходиться в робочому стані, перебував на проїжджі частині, на місці водія перебував ОСОБА_1 та виконував обов'язки водія, окрім того вона не заперечувала, що здійснювала рух транспортним засобом.
Аргументи апелянта, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки, як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівники поліції вилучили посвідчення водія ОСОБА_1 , окрім того повідомляли їй, що вона не може виконувати функції водія, що свідчить про її відсторонення від керування автомобілем «Mercedes-Benz Glk 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Доводи апелянта, що твердження суду першої інстанції про зупинку водія ОСОБА_1 працівниками поліції є припущеннями, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Твердження апелянта, що суд першої інстанції не врахував психологічний стан ОСОБА_1 , її виснаженість та психологічні реакції, є безпідставними, оскільки такі обставини самі по собі не впливають на кваліфікацію вчинених нею дій.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Дегтяренка О.О., є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 2 квітня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Дегтяренка Олексія Олександровича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.