Справа № 308/5587/26
Закарпатський апеляційний суд
06.05.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/324/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2026.
Цією ухвалою скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові від 14.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025140160000919 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, повернуто заявнику.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026, у судовому провадженні 11-сс/4806/324/26 визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .
Разом з тим, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 у судовому провадженні 11-сс/4806/324/26 визначено наступний склад колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2
24.04.2026 до початку розгляду судового провадження по суті, до Закарпатського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у судовому провадженні 11-сс/4806/324/26.
Заява ОСОБА_6 про відвід суддів умотивована тим, що кримінальне провадження № 62025140160000919 пов'язано зі злочинними діями співробітників ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП у Закарпатській області та ОСОБА_8 , яка працювала в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області разом з суддею ОСОБА_9 , яка з останнім добре знайома, має його особистий номер телефону, повідомляла, що може вирішити з ним та в Закарпатському апеляційному суді будь-яке питання. При цьому суддя Закарпатського апеляційного суду і голова цього суду ОСОБА_7 , є сестрою судді ОСОБА_9 , який в силу родинних зв'язків може здійснювати на неї вплив. Щодо судді ОСОБА_3 , то він безпідставно залишив на волі ОСОБА_10 - батька ОСОБА_8 , який повторно обвинувачувався у вчиненні тяжких злочинів. Також, суддя ОСОБА_3 вчинив дії, що містять ознаки катування її та членів сім'ї. Крім того, суддя ОСОБА_3 здійснював розгляд кримінальних проваджень щодо ОСОБА_10 та безпідставно приймав рішення на користь останнього. Окрім іншого, суддею ОСОБА_3 було грубо порушено строки розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу
-2-
слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою і фактично розглядаючи апеляційну скаргу майже два місяці (що є терміном запобіжного заходу, вказаного у клопотанні про застосування запобіжного заходу), суд унеможливив подання старшим слідчим чи прокурором нових клопотань про застосування запобіжного заходу підозрюваному на той час ОСОБА_10 , що спричинило для неї, як заявниці у кримінальному провадженні, тяжкі наслідки. Не виключено, що про ці дії ОСОБА_8 могла просити знайомого їй суддю ОСОБА_9 , з яким вона раніше працювала. Крім того, дії судді ОСОБА_3 призвели до тяжких наслідків, оскільки її донька ОСОБА_11 їй не повернута по теперішній час. При цьому суддя ОСОБА_3 мав всі можливості та повноваження зупинити терор моєї сім'ї, але не зробив цього, і не врахував ризики залишення на волі ОСОБА_10 . Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_3 незаконно відмовив мені у доступі до правосуддя з формальних і вигаданих підстав неможливості встановити зміну мною прізвища. Зазначені обставини, на її переконання, виключають участь суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в судовому провадженні, а тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, просить відвести вказаних суддів від розгляду судового провадження.
З огляду на те, що протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 суддя ОСОБА_7 замінена на суддю ОСОБА_2 , заява ОСОБА_6 переглядається тільки в межах заявленого нею відводу судді ОСОБА_3 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_6 , перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що заяву ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 слід залишити без задоволення з таких підстав.
Положеннями ст. 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Частиною 1 пунктом 4 статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Вимогами ч. 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивований.
Колегія суддів уважає, що передбачених ст. 75, 76 КПК України підстав для відводу судді ОСОБА_3 немає, і на такі не посилалася заявник ОСОБА_6 у своїй заяві.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід звертати увагу на можливу небезсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
-3-
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 28.10.1998 по справі «Ветштайн проти Швейцарії» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі Білуха проти України, Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості в результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена у рішеннях «Науменко проти України» № 41984/98 від 09.11.2004, «Білуха проти України» № 33949/02 від 09.11.2006, «Мироненко і Мартенко проти України» № 4785/02 від 10.12.2009, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Тобто, при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи судді можуть бути небезсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58).
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Оцінюючи наявність підстав для відводу, встановлено, що доводи заяви ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 , не містять посилання на обставини та докази, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість цього судді чи
-4-
неналежне забезпечення таким суддею дотримання процесуальних прав і свобод заявника.
Верховний Суд в ухвалі від 03.10.2023 у справі № 910/4462/22 зазначив, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію, доказів які містяться в матеріалах справи. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування.
Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями судді ОСОБА_3 в інших судових провадженнях, а також порушенням норм процесуального та матеріального права під час прийняття таких рішень не може бути підставою для відводу у даному судовому провадженні.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що обставини, які б свідчили про неможливість участі судді ОСОБА_3 у цьому судовому провадженні відсутні, і на такі заявник ОСОБА_6 не вказує.
Тому, колегія суддів уважає, що будь-яких даних про те, що суддя ОСОБА_3 може бути упередженими чи необ'єктивними під час розгляду судового провадження за скаргою ОСОБА_6 на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові від 14.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025140160000919 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а також підстав, передбачених ст. 75 КПК України при розгляді цього провадження, немає.
Доводи, на які посилається заявник ОСОБА_6 , як на підставу заявленого відводу судді ОСОБА_3 , не свідчать про зацікавленість даного судді у результатах розгляду цього судового провадження і будь-яким чином не викликають сумнівів у його неупередженості й об'єктивності.
На наявність будь-яких інших даних, які би давали підстави вважати, що суддя ОСОБА_3 є упередженими чи необ'єктивними при розгляді судового провадження за скаргою ОСОБА_6 на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові від 14.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025140160000919 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а також про зацікавленість даного судді в результатах його розгляду, та підстав визначених ст. 75 КПК України - заявник ОСОБА_6 не вказує.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів уважає, що передбачені ст. 75, 76 КПК України обставини для відводу судді ОСОБА_3 у даному судовому провадженні відсутні, у зв'язку з чим, заява ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні відводу судді ОСОБА_3 береться до уваги те, що: відповідно до ст. 30 КПК України відмова у здійсненні правосуддя не допускається; необґрунтовані задоволення відводів чи самовідводів у кримінальному провадженні є неприпустимим, оскільки це може свідчити про ухилення від розгляду справи, що є порушенням правил суддівської етики та порочить звання судді, а також підриває авторитет суду та судової влади в цілому; необґрунтовані заяви про відвід судді можуть розцінюватися як тиск на суд та зловживання правом на заявлення відводів.
-5-
Керуючись ст. 21, 75, 81, 82, 405, 418 КПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід суддів Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді