Справа № 604/303/26
Провадження № 2/604/329/26
06 травня 2026 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
11 березня 2026 року ТОВ «ФК» «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 22365,00грн
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів, а саме :
- Договору надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту) №73242648 від 19.10.2024 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , шляхом обміну електронними повідомленнями та акцепту умов, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію". За умовами вказаного договору відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 7000 грн., строком на 25 днів. За твердженням позивача, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» належним чином виконало зобов'язання за укладеним Договором та надало ОСОБА_1 кредит, в свою чергу останньою умови Договору не виконано та у встановлений строк кошти не повернуто, у зв'язку з чим за відповідачкою обліковується заборгованість у загальному розмірі 14190грн, з яких : 7000грн - заборгованість по тілу кредиту, 6993,00грн- заборгованість за пенею та 197 грн комісія за надання кредиту.
- Договору позики № 7579197 ( з фіксованою диференційованою процентною ставкою) укладеного 14 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сірко Фінанс» та ОСОБА_1 , шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання умов укладеного кредитного договору позикодавцем були перераховані кредитні кошти на вказану платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідачка взятих на себе зобов'язань не виконала, заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором станом на 11.03.2026 ( дата звернення з позовом до суду) складала: 8175,00грн., з них: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7,25 грн. заборгованість по відсоткам, 5000грн - заборгованість за пенею та 667,75 грн комісія за надання кредиту
Крім того вказує, що 27 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ( надалі ТОВ «ФК'ЄАПБ) було укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ«ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ ««1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитними договорами №73242648 від 19.10.2024 укладеним з ОСОБА_1 .
Також, 26 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 26082025, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 від 26.08.2025 року до Договору факторингу №26052025 від 26.08.2026 року, до позивач перейшло Право вимоги за кредитними договором №7579197 від 14.04.2025 укладеного з ОСОБА_1 у загальному розмірі 8175грн.
Відповідач ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» жодних платежів станом на 11.03.2026 року (дата звернення з позовом до суду) не здійснив. Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальному розмірі 22365,00грн, а також в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 3328.00 грн .
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 604/303/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
06 квітня 2026 року від ОСОБА_1 через систему електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням та надання можливості скористатись правничою допомогою адвоката.
З метою надання можливості відповідачу бути присутньою у судовому засіданні та забезпечення можливості скористатись правом на захист, судом було відкладено судове засідання на 30 квітня 2026 року на 09год 45 хв.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, завчасно подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилась, 29.04.2026 вчергове подала клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання через робоче відрядження. Правом на подання відзиву не скористалась, а також не надала заперечень щодо суті позову.
Поряд з цим, подане відповідачкою клопотання про відкладення не містить належних доказів на підтвердження обставин зазначених ОСОБА_1 щодо об'єктивної неможливості бути присутньою у призначеному судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Недотримання розумних строків розгляду судових справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване ст. 55 Конституції України, та може мати наслідком порушення права на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.
Враховуючи, розумні строки розгляду справи, а також що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув в судове засідання, мав достатньо часу реалізувати свої процесуальні права (подати відзив на позов, укласти мирову угоду, тощо), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення )
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.223 ЦПК України не вбачається.
За таких обставин, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором надання кредитів у кредит ( з комісією за надання кредиту ) №73242648 від 19 жовтня 2024 року.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» ( надалі Кредитодавець ) та ОСОБА_1 ( надалі Позичальник або відповідач ) було укладено договір надання кредитів у кредит ( з комісією за надання кредиту ), відповідно до якого умов якого Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (проценти) від суми Кредиту та Комісію за надання кредиту. (надалі - Договір №73242648).
За умовами вказаного договору ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7000 грн.; строк кредиту- 25 днів ( з 19.10.2024 по 12.11.2024), зі сплатою процентів у розмірі 0,400 % в день фіксована). Комісія за надання кредиту складає 15,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1050грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка - 2877,42%. Загальна вартість кредиту 8750,00грн.
Сторонами договору погоджено, що параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначено в додатку №1 до цього Договору.
Умовами пунктів 5.1 -5.17 сторони погодили порядок укладання Договору та створення електронних підписів.
Змістом договору визначено чітко визначено, що договір підписуються Сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір № 73242648 підписано зі сторони позичальника ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 37151.
Розділом 6 цього договору визначено, порядок нарахування,сплати Процентів, Комісії та інших платежів, порядок повернення Кредиту.
У відповідності до п. 6.1 Договору №73242648, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі визначеному п.2.2 Договору.
Сторонами договору погоджено способи повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту: в особистому кабінеті на Сайті Кредитодавця; за допомогою інтернет -банкінгу позичальника; в касі банку надавши реквізити кредитодавця; у терміналах самообслуговування; на сайті EasyPay, City24, Bank 24.Сторонами договору погоджено реквізити для оплати.
Згідно з пунктами 11.1.1, 11.1.2, 11.1.3 Договору укладаючи цей договір, позичальник засвідчує наступне : позичальник ознайомився на сайті Кредитодавця https//mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі з інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України « Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту що розміщені на сайті https//mycredit.ua/ua/documents-license (надалі «Правила»), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір укладався ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення. Позичальник ознайомився на сайті https//mycredit.ua/ua/documents-license з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»).
Позичальником в розділі 12 Договору Юридичні адреси та реквізити сторін наступну інформацію : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , 6190, 25.06.2019, адреса : АДРЕСА_1 , телефон : НОМЕР_4 Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_5 ..
Також, сторонами підписаний Додаток № 1 до Договору позики Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для спожива та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у котрому визначено загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору надання коштів у кредит ( з комісією за надання кредиту№ 73242648 від 19.10.2024 року) сторони узгодили суму кредиту за договором в розмірі 7000грн, розмір процентів за користування кредитом 700грн, комісія за надання кредиту 1050,00 реальну річну процентну ставку 2877,42грн, загальну вартість кредиту 8750,00грн.
Отже, договір № 73242648 від 19.10.2024 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» належним чином виконало умови договору №73242648 від 19.10.2024, про що свідчить додана до матеріалів позовної заяви довідка ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» про переказ коштів відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної операції :19.10.2024 року, перераховано грошові кошти у сумі 7000, 00грн отримувач ОСОБА_1 , ЕПЗ НОМЕР_5 .
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, в порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов'язання не виконала, у встановлений строк кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за договором №73242648 від 19.10.2024, яка станом на дату подання позову становить 14190,00грн.
Водночас ОСОБА_1 не надано виписки з особового рахунку за картковим НОМЕР_5 на спростування обставин отримання 19.10.2024 кредиту в сумі 7000 грн.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачкою обов'язку за укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 договору №73242648 від 19.10.2024 з повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків.
В ході розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона належним чином виконала грошові зобов'язання за зазначеним договором .
Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором 73242648 від 19.10.2024 складає14190 грн, з яких : 7000грн - заборгованість по тілу кредиту, 6993,00грн заборгованість за нарахованою пенею; 197.00- комісія.
Відповідачкою надані позивачем розрахунки не спростовано, контррозрахунку не надано.
Також судом також встановлено, що 27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ( надалі Фактор) та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» ( надалі Клієнт) укладено Договір факторингу №27/03/2025, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта ( ціна Продажу) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений чим Договором спосіб. (п. 1.1.) Згідно п. 1.2 цього Договору факторингу сторони погодили, що перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому передачі відповідного Реєстру Боржників, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2).
Надана копія договору факторингу №27/03/2025року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ ««1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів»» до Фактора - ТОВ "ФК " Європейська агенція з повернення боргів»".
Згідно акту прийому передачі реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року за договором факторингу № 27/03/25, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №14, кількістю 6292, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 27/03/25 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
З наданого позивачем витягу з Реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (номер в реєстрі 4941) за договором №73242648 від 19.10.2024 в загальній сумі 14190,00грн., яка складається з: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6993,00грн. - сума заборгованості за пенею; 197,00грн - комісія за надання кредиту.
Поряд з цим позивачем додано платіжну інструкцію №96 від 29.08.2025 за якими ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»" перерахувало ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» грошові кошти, призначенням платежу вказано -оплата за відступлення Права Вимоги згідно з Додаткової угоди№6 від 25.07.2025 до Договору факторингу від 27.03.2025 №27/03.25.
Відтак на підставі укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Договору факторингу від 27.03.2025 до позивача перейшло право вимоги за договором №73242648 від 19.10.2024 до відповідача ОСОБА_1 .
Таким чином матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №73242648 від 19.10.2024 у загальному розмірі 14190грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення 6993,00 грн- пені, суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 18.06.2024 N 3817-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі №910/10901/23виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, можна дійти висновку про те, що на кредитний договір укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця пені за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині про стягнення із ОСОБА_1 , пені в розмірі 6993,00грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 197,00 грн., суд зазначає наступне.
Умовами п.2.2.4 Договору №73242648 від 19.10.2024 передбачено, що комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту ( що у грошовому виразі складає 1050грн).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, у договорі №73242648 від 19.10.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 1050,00грн., яка нараховується за ставкою 15,00% відсотків від суми кредиту.
Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1050,00грн. встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі N 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі N 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі N 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі N 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі N 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі N 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору №73242648 від 19.10.2024 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 197,00грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 7579197 ( з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14 квітня 2025 року.
Судом встановлено, що 14 квітня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» ( надалі - Позикодавець ) та ОСОБА_1 ( надалі - Позичальник або відповідач ) було укладено договір позики № 7579197 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти ( надалі «Позику»), на погоджений умовами строк ( надалі - «Строк Позики»), для придбання товарів та/або робіт та /або послуг ( на задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. ( надалі - Договір №7579197)
Згідно умов договору позики, вбачається, що відповідачка отримала позику в сумі 2500 грн. 00 коп., на строк 30 днів з кінцевим строком повернення позики до 13.05.2025 року, з процентною ставкою 0,01 % за день, комісія за надання кредиту складає 26,71 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 667.75грн, орієнтована реальна річна процентна ставка 1925.33%, орієнтовною загальною вартістю позики 3175.00 грн., пеня 5%.
Змістом договору визначено чітко визначено, що договір підписуються Сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір № 7579197 підписано зі сторони позичальника ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6a61jz.
Пунктом 4 Договору позики визначено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою, до повного погашення заборгованості за Договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання Позики ( в момент надання Позики), у визначеному п.п. 2.4 п.2 Договору розмірі.
Умовами пунктів 5.1, 5.2 передбачено, що позичальник ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послугами, у тому числі з інформацією, що передбачена ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Сіроко Фінанс», в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою.
Відповідно до п. 21 Договору, цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113 (далі Постанова НБУ).
Згідно Додатку №1 до Договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7579197 від 14.04.2025 року, а саме таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживачів) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредиту визначено, що : сума платежу за розрахунковий період складе 3175 грн.; проценти за користування кредитом складуть 7,25 грн.; комісія за надання кредиту 667,75грн; реальна річна процентна ставка складе 1925,30% річних; загальна вартість кредиту складе 3175грн.
На підтвердження перерахування грошових коштів ОСОБА_1 та наявності в відповідачки заборгованості за кредитним договором позивачем надано квитанцію АТ «Таскомбанк» про перерахування 14.04.2025 грошових коштів у розмірі 2500,00 на палатіжку картку НОМЕР_6 .
Таким чином, ТОВ «Сіроко Фінанс» свої зобов'язання за договором позики виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 позику в розмірі 2500 грн.
В свою чергу, в порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов'язання не виконала, у встановлений строк кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 8175,00грн.
Водночас ОСОБА_1 не надано виписки з особового рахунку за картковим рахунком НОМЕР_1 на спростування обставин отримання 2500грн позики в сумі 2500грн
В ході розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона належним чином виконала грошові зобов'язання за зазначеним договором .
Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором №7579197 від 14.04.2025 складає 8175 грн з яких : 2500грн - заборгованість по тілу кредиту, 7,25грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 5000,00грн заборгованість за нарахованою пенею; 667,75- комісія.
Відповідачкою надані позивачем розрахунки не спростовано, контррозрахунку не надано.
Також судом також встановлено, що 26 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ( надалі Фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» ( надалі Клієнт) було укладено Договір факторингу №26082025, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта ( фінансування) за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання ( кредиту), плату за кредитом ( комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належних клієнту.
Згідно п. 1.2 цього Договору факторингу сторони погодили, що перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому передачі відповідного Реєстру Боржників, який є невід'ємною частиною цього договору .
Надана копія договору факторингу №26082025 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Сіроко Фінанс» до Фактора - ТОВ "ФК " Європейська агенція з повернення боргів»".
Згідно акту прийому передачі реєстру боржників №1 від 26.08.2025 року за договором факторингу № 26082025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №1, кількістю 2806, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 26082025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Поряд з цим позивачем додано платіжну інструкцію №97 від 29.08.2025 за якими ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»" перерахувало ТОВ «Сіроко Фінанс » грошові кошти, призначенням платежу вказано -оплата за відступлення Права Вимоги згідно з Додаткової угоди№1 від 26.08.20252025 до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025.
З наданого позивачем витягу з Реєстру боржників №1 від 26.08.2025 року встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (номер в реєстрі 2162) за договором №7579197 від 14.04.2025 в загальній сумі 8175грн., яка складається з: 2500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,25 - сума заборгованості за відсотками;5000грн. - сума заборгованості за пенею; 667,75грн - комісія за надання кредиту.
Відтак на підставі укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Договору факторингу від 26.08.2025 до позивача перейшло право вимоги за договором №7579197 від 14.04.2025 до відповідача ОСОБА_1 .
Таким чином матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №7579197 від 14.04.2025 у загальному розмірі 8175,00грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення 5000,00 грн- пені, суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 18.06.2024 N 3817-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі №910/10901/23виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, можна дійти висновку про те, що на кредитний договір укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця пені за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині про стягнення із ОСОБА_1 , пені в розмірі 5000грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 667,75 грн., суд зазначає наступне.
Умовами п.2.4 Договору позики №7579197 від 14.04.2025 передбачено, що комісія за надання кредиту 26,71 % від суми наданого кредиту ( що у грошовому виразі складає 667,75 грн).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, у договорі №7579197 від 14.04.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс» містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 667,75грн., яка нараховується за ставкою 26.71% відсотків від суми кредиту.
Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 667,75грн. встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі N 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі N 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі N 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі N 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі N 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі N 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору №73242648 від 19.10.2024 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 667, 75грн.
Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.652ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1, 3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»» має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 договору надання кредитів у кредит ( з комісією за надання кредиту ) №73242648 від 19 жовтня 2024 року та договору позики № 7579197 ( з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14 квітня 2025 року, факт отримання відповідачем коштів за вказаними договорами та їх неповернення у відповідності до умов зазначених договорів у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів»", - суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача за вказаними договорами та стягнення з відповідача та ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за договором надання кредитів у кредит ( з комісією за надання кредиту ) №73242648 від 19.10.2024 суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7000,00грн та за договором позики № 7579197 ( з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14.04.2025 суму заборгованості у загальному розмірі 2507,25грн, з яких: 2500,00грн - заборгованість по тілу кредиту та 7,25 грн- заборгованість за відсотками, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з пені у загальному розмірі 11993грн та комісії за надання кредиту у загальному розмірі 864,75грн є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 3328,00 грн.
Позовні вимоги задоволено на 43% (9507,25грн. /22365,00грн х 100% .).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1431грн (3328,00 грн х 43% / 100 %) судового збору
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 205, 207, 512, 514, 513, 516,1050,1054,1055,1077,1078ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_7 у AT «ТАСкомбанк») за договором надання кредитів у кредит ( з комісією за надання кредиту ) №73242648 від 19.10.2024 суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7000,00 ( сім тисяч гривень 00копійок) та за договором позики № 7579197 ( з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 14.04.2025 суму заборгованості у загальному розмірі 2507,25 ( дві тисячі п'ятсот сім гривень 25 копійок), яка складається з: 2500,00 ( дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) заборгованість за основною сумою боргу, 7,25 ( сім гривень 25 копійок) заборгованість за відсотками, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1431,00(одна тисяча чотириста тридцять одна гривня 00 копійок), а всього стягнути 10938,25 (десять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 25 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення проголошено 06 травня 2026 року.
Суддя В.М. Сіянко