Постанова від 14.04.2026 по справі 914/466/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 914/466/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Компанії "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед"

на постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Матущак О. І, судді: Скрипчук О. С., Кравчук Н. М.) від 11.12.2025 (з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 про виправлення описки щодо дати ухвалення постанови)

за заявою Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" "Madison pacific trust limited"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник скаржника (Компанії "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед") -Мельниченко А. В., адвокат;

представник кредитора (Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед") - Дудяк Р. А., адвокат;

представник кредитора (ТОВ "СВАРОГ-БУКОВИНА") - Савчук Ю. М., адвокат;

представник кредитора (Компанії "ІННОВАТУС СТРАКЧЕРД ТРЕЙД ФАЙНЕНС І С.А.Р.Л") - Серова О. О., адвокат;

представник боржника - розпорядник майна, арбітражний керуючий Сокол О. Ю.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 15.02.2023 Господарський суд Львівської області ухвалив відкрити за заявою Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" ("Madison pacific trust limited") провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Сокола О. Ю. тощо.

1.2. 17.03.2023 Компанія "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед" (далі - Кредитор, Компанія) подала заяву про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 821 674 904 грн 61 коп. з включенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та у сумі 5 368 грн 00 коп. - першої черги задоволення вимог кредиторів.

1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника на заявлену суму як позичальника з повернення запозичених коштів за кредитним договором, право вимоги за яким набув Кредитор за наслідками ланцюгу правочинів з відступлення права вимоги до Боржника за відповідним кредитним договором.

2. Короткий зміст рішень судів першої інстанції

2.1. 29.10.2024 Господарський суд Львівської області ухвалив про визнання грошових вимог Компанії до Боржника на суму 821 674 904 грн 61 коп. з покладенням на Боржника витрат Компанії зі сплаті судового збору у сумі 5 368 грн 00 коп. за подання до суду заяви з вимогами до Боржника.

2.2. 29.10.2024 Господарський суд Львівської області також ухвалив про визнані вимоги, зокрема Компанії до Боржника на суму 821 674 904 грн 61 коп. та на суму 5 368 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

2.3. Судові рішення в частині визнаних грошових вимог Компанії до Боржника мотивовані доведенням наданими доказами заборгованості Боржника на заявлену суму вимог за кредитним договором, право вимоги за яким набула Компанія, а також визнанням відповідних вимог згідно з постановленою у справі індивідуальною ухвалою за результатами розгляду відповідних грошових вимог Компанії до Боржника.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. В апеляційному суді справа переглядалась неодноразово.

3.2. 06.08.2025 Верховний Суд постановив про скасування постанови Західного апеляційного господарського суду (якою були залишені без змін ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 за результатами розгляду вимог Компанії як конкурсного кредитора до Боржника та за результатами проведення попереднього засідання у цій справі) з поверненням справи до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

3.3. При новому апеляційному розгляді справи 11.12.2025 Західний апеляційний господарський суд постановив про скасування за результатами задоволення апеляційної скарги розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Сокола О. Ю. ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановленої за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог ми вимогами Компанії до Боржника, та ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановленої за результатами попереднього засідання в частині визнаних вимог Компанії до Боржника, з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволені заяви Компанії про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 821 674 904 грн 61 грн.

3.4. Судове рішення в частині відхилених грошових вимог Компанії до Боржника мотивоване не підтвердженням Компанією як новим кредитором обставин отримання Боржником в користування кредитних коштів, неповернення яких складає основну підставу звернення з грошовими вимогами до Боржника, оскільки відсутні докази надання позикодавцем та отримання Боржником коштів за кредитним договором з рахунку позикодавця у банку нерезидента, а саме: документи первинної бухгалтерської звітності, як-то відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення, виписки з рахунку тощо; а відомості про рух коштів за договором ПАТ "МТБ Банк" за 2021 рік - не є належними доказами видачі/отримання кредитних коштів, підтвердження розміру боргу.

4. Встановлені судами обставини

4.1. 27.01.2006 Боржник та ТзОВ "Вайднет Ком" уклали кредитний договір.

Згідно з пунктом 1 кредитного договору, кредитор надає позичальникові кредит в сумі 20 000 000 доларів США.

У пункті 2 кредитного договору визначено, що вищенаведена сума буде доступна позичальникові з 07.02.2006 до 31.12.2011, але не раніше реєстрації цього договору в Управлінні Національного Банку України в Одеській області. Запити для одержання суми повинні бути відправлені позичальником кредиторові за три дні до виплати суми по факсу (потім, підтверджені кур'єром протягом 48 годин після відправлення такого факсу) повинні містити точну суму, що має бути перерахована, реквізити рахунку позичальника у філії АКБ "Райффайзенбанк Україна" у місті Одесі і необхідну дату зарахування грошей. Кредитор має право не враховувати платіжні вимоги, що будуть менш ніж 250 000 доларів США.

Відповідно до пункту 3 кредитного договору, кредитор повинен отримувати відсотки на несплачену основну суму в розмірі 5% річних.

Період виплати основної суми кредиту (і відповідних відсотків) починається з 01.02.2011. Розрахунок буде відбуватися шляхом 50 виплат кожні півроку, що підлягають оплаті не пізніше 31-го липня і 31-го січня кожного року, тобто кінцева дата погашення кредиту: до 31.07.2035. При цьому допускається дострокова виплата основної суми кредиту (і відповідних відсотків) в тому числі часткова (пункт 4 кредитного договору).

Відповідно до пункту 7 кредитного договору, ні неможливість виконання, ні яка-небудь затримка у виконанні з боку кожної зі сторін, якого-небудь права, повноваження або засобу захисту права за цим договором не можуть бути використані як відмова від цього договору, також ні будь-яке часткове виконання будь-якого такого права, повноваження або засобу захисту права не може перешкодити будь-якому подальшому або іншому виконанню цього договору або виконанню будь-якого іншого права, повноваження або засобу захисту права.

4.2. 06.06.2012 ТзОВ "Вайднет Ком" (первісний кредитор) з однієї сторони, Боржник (позичальник), з другої сторони та "Блек Сі Партнерс Лімітед" з третьої сторони, уклали угоду про заміну кредитора кредитного договору від 27.01.2006, відповідно до пункту 1.1. якої за цією угодою усі права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором передаються кредитору.

4.3. У пункті 1.2 угоди сторони підтверджують, що станом на день підписання цієї угоди у позичальника існує наступна заборгованість перед первісним кредитором:

- 13 150 525,50 доларів США, яка має бути сплачена в якості повернення основної суми кредиту;

- 2 328 620,51 доларів США, яка має бути сплачена в якості нарахованих відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.3. угоди з дати набрання чинності цією угодою усі права на отримання сум, вказаних у пункті 1.2 цієї угоди переходять від первісного кредитора до кредитора.

Згідно з пунктом 1.4 угоди первісний кредитор зобов'язаний передати кредитору усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору.

4.4. В пунктах 2.1, 2.2 угоди сторони погодили внесення зміни у преамбулу кредитного договору від 27.01.2006 щодо найменувань сторін та щодо реквізитів сторін. Зокрема, у реквізитах вказано коди SWIFT банків, щодо позичальника ПАТ "Марфін Банк" (код SWIFT: MTBA UA2D), щодо кредитора Eurobank EFG Cyprus Ltd (код SWIFT: EFGBCY2N).

Відповідно до пункту 2.4 угоди за взаємною згодою сторін пункт 3 кредитного договору доповнений другим абзацом наступного змісту: "День зарахування і день списання коштів з рахунку позичальника приймається за один день, а кількість днів в році - 365. Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду цього договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена Національним банком України під час реєстрації договору".

Згідно із пунктом 2.5 угоди за взаємною згодою сторін пункт 4 кредитного договору викладений у наступній редакції: "Забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих відсотків у термін до 31.07.2035 року банківськими переказами на рахунок кредитора. При цьому, допускається дострокова виплата основної суми кредиту (і відповідних відсотків), в тому числі часткова. Будь-яке дострокове погашення кредиту та відсотків за кредитом здійснюється відповідно до діючого законодавства України".

4.5. Відповідно до пункту 3.1 угода є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.3. ця угода укладена українською та англійською мовою в чотирьох примірниках по одному для кожної сторони і один для Національного банку України, набирає чинності з моменту її реєстрації в управлінні НБУ в Одеській області та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

4.6. 03.07.2012 Управління Національного банку України в Одеській області видано резиденту Боржнику додаток № 1 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до кредитного договору від 27.01.2006 б/н. Вказаним додатком вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо позичальника (резидента), кредитора (нерезидента), назви та код уповноваженого банку ПАТ "Марфін Банк".

4.7. 15.06.2012 "Блек Си Партнерс Лімітед" (первісний кредитор) з однієї сторони, Боржник (позичальник) з другої сторони та "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед" (кредитор) з третьої сторони, уклали угоду про заміну кредитора кредитного договору від 27.01.2006, згідно з пунктом 1.1 якої за цією угодою усі права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором передаються кредитору.

4.8. Відповідно до пункту 1.2. угоди сторони підтверджують, що станом на день підписання цієї угоди у позичальника існує заборгованість перед первісним кредитором:

- 13150525,50 доларів США, яка має бути сплачена в якості повернення основної суми кредиту;

- 2328620,51 доларів США, яка має бути сплачена в якості нарахованих відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору.

Згідно із пунктом 1.3 угоди, з дати набрання чинності цією угодою усі права на отримання сум, вказаних у пункті 1.2 цієї угоди переходять від первісного кредитора до кредитора.

Відповідно до пункту 1.4 угоди первісний кредитор зобов'язаний передати кредитору усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору.

4.9. Згідно з пунктом 2.4 угоди за взаємною згодою сторін пункт 3 кредитного договору доповнено другим абзацом наступного змісту: "День зарахування і день списання коштів з рахунку позичальника приймається за один день, а кількість днів в році - 365. Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду цього договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена Національним банком України під час реєстрації договору".

Відповідно до пункту 2.5 угоди за взаємною згодою сторін пункт 4 кредитної угоди доповнено другим абзацом наступного змісту: "Будь-яке дострокове погашення кредиту та відсотків за кредитом здійснюється відповідно до діючого законодавства України".

У пунктах 2.1, 2.2 угоди сторони погодили внесення зміну у преамбулу кредитного договору від 27.01.2006 щодо найменувань сторін та щодо реквізитів сторін. Зокрема, у реквізитах вказано коди SWIFT банків, щодо позичальника ПАТ "Марфін Банк" (код SWIFT: MTBA UA2D), щодо кредитора Eurobank EFG Cyprus Ltd (код SWIFT: EFGBCY2N).

4.10. Відповідно до пункту 3.1 угода є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.3. ця угода укладена українською та англійською мовою в чотирьох примірниках по одному для кожної сторони і один для Національного банку України, набирає чинності з моменту її реєстрації в управлінні НБУ в Одеській області та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

4.11. 06.07.2012 Управління Національного банку України в Одеській області видано резиденту Боржнику додаток № 2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до кредитного договору від 27.01.2006 б/н. Вказаним додатком вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо кредитора (нерезидента).

4.12. Відповідно до відомостей про рух коштів за договором заборгованість Боржника за основною сумою боргу становить 13 150 525,50 дол. США, термін погашення 31.07.2035, відсотки нараховуються щомісяця в розмірі 5% від основної суми боргу (55 844,70 дол. США за період 31 дня, 54 043,26 дол. США за період 30 днів, 50 440,37 дол. США за період 28 днів).

У розрахунку заборгованості зазначено, що станом на дату подання Компанією "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед" заяви з вимогами до Боржника у нього наявна непогашена заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 22462218,77 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 821674904,61 грн., з яких:

- заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 13150525,50 дол. США, що в еквіваленті становить 481 159 317 грн 30 коп.;

- заборгованість по нарахованим відсоткам по кредиту в розмірі 9 311 693,27 дол. США, що в еквіваленті становить 340 515 587 грн 51 коп.

Для визначення гривневого еквіваленту заборгованості у розрахунку використано курс НБУ за 1 долар США станом на 31.12.2022 36.5686 грн.

4.13. Відповідно до відкритих відомостей з сайту Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0109500-23#Text) 17.03.2023 (дату звернення Компанією "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед" із заявою про визнання вимог до Боржника) було опубліковано повідомлення Національного банку України Про офіційний курс гривні до іноземних валют, відповідно до якого офіційний курс долара США становив 36,5686 грн.

4.14. У матеріалах справи відсутні докази (факт чого також підтверджено Верховним Судом у постанові від 06.08.2025) надання та отримання грошових коштів Боржником за кредитним договором, а саме, документів первинної бухгалтерської звітності: відповідних SWIFT чи телексних повідомлень; виписки з рахунку, які первісний кредитор зобов'язаний був передати разом із документами, що підтверджують факт видачі кредитних коштів (відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення або інші документи, які підтверджують сплату нерезидентом - кредитором кредитних коштів на користь Боржника, засвідчені банком/фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи).

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 02.02.2026 Компанія подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від "13.01.2026" (належною датою є 11.12.2025, оскільки відповідну описку щодо дати ухвалення постанови апеляційним судом було виправлено після подання касаційної скарги, згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 про виправлення описки щодо дати ухвалення постанови) та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановлену за результатами розгляду грошових вимог Компанії до Боржника, та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановлену за результатами проведення попереднього засідання у справі в частині визнаних грошових вимог до Боржника.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки цей суд:

- застосував норми статей 45, 47 КУзПБ без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 20.03.2024 № 911/1005/23 (пункт 61), щодо відсутності обмеження при розгляді грошових вимог кредиторів у строках для надання кредитором до суду апеляційної інстанції додаткових доказів на підтвердження своїх кредиторських вимог з обґрунтуванням неможливості їх надання в суд першої інстанції у зв'язку з відсутністю обізнаності в їх існуванні за наявності висновків Верховного суду, які є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи;

- не надав оцінки всім аргументам учасників справи та не мотивував відхилення або врахування доказів, наданих Компанією, чим порушив норми статей 7, 13 , 14, 79, 86, 282 ГПК України, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 09.09.2020 у справі № 400/936/18, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 08.09.2022 у справі № 916/3945/19, від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20, від 08.09.2022 у справі № 916/3945/19, від 17.11.2022 у справі № 910/11870/20, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 20.03.2024 № 911/1005/23;

- не дослідив належним чином зібрані у справі додаткові докази на підтвердження дійсності заявлених вимог до Боржника за кредитним договором, зібрані Компанією, зважаючи на висновки у постанові Верховного Суду від 06.08.2025 у цій справі, а також обґрунтування наявності грошових вимог Компанії до Боржника, зокрема у додаткових поясненнях від 05.11.2025;

- необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, тоді як Компанія вжила всіх можливих заходів для самостійного отримання необхідних первинних банківських документів, перш ніж звертатися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування доказів.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Аргументи розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Сокола О. Ю. та ініціюючого кредитора Компанії "Медісон Пасіфік Траст Лімітед" ("Madison pacific trust limited") у відзивах на касаційну скаргу, у яких вони заперечують аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові, зводяться до:

- ухвалення оскаржуваної постанови апеляційним судом з урахуванням вказівок Верховного Суду в постанові від 06.08.2025 у цій справі щодо розгляду грошових вимог Компанії до Боржника;

- до визнання Компанією факту відсутності у неї первинних документів на підтвердження заявлених грошових вимог до Боржника з огляду на заявлення Компанією в суді першої інстанції клопотання про витребування відповідних доказів;

- відсутності у апеляційного суду підстав для прийняття нових доказів та витребування доказів, оскільки перегляд судового рішення здійснюється для усунення помилок, допущених судом, а не стороною при формулюванні вимог, аргументів та формуванні доказової бази.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо грошових вимог у справі про банкрутство

8.1. Предметом судового розгляду стали грошові вимоги Компанії до Боржника на заявлену суму, які складають заборгованість з повернення запозичених Боржником за кредитним договором коштів, право вимоги щодо якої Компанія як новий кредитор набула у 2012 році внаслідок низки правочинів з відступлення права вимоги від первісного кредитора ТзОВ "Вайднет Ком", з яким Боржник уклав відповідний кредитний договір (пункти 1.3, 4.1-4.12).

8.2. У застосуванні положень статті 1, частини чотирнадцятої статті 39, частин, першої, четвертої, шостої статті 45, а також 46 та 47 КУзПБ, якими врегульований порядок звернення кредитора у справі про банкрутство із вимогами, Суд згідно з усталеними висновками колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду неодноразово підкреслював, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).

8.3. При цьому, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21)

8.4. Заявник же сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 13.06.2023 у справі № 904/6032/21 тощо).

8.5. Таким чином, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії згідно з усталеними правовими висновками Верховного Суду:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство; під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15);

- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником; заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

8.6. Крім цього, враховуючи ствердження заявника про обставини виникнення у нього права вимоги до Боржника, а саме внаслідок низки правочинів з відступлення права вимоги від первісного кредитора ТзОВ "Вайднет Ком", з яким Боржник уклав відповідний кредитний договір, Суд зазначає також про таке.

8.7. Згідно з приписом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положення частин першої, другої статті 517 ЦК України встановлюють вимогу, відповідно до якої: первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

8.8. У застосуванні наведених норм Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих, зокрема у постанові від 01.06.2021 у справі № 911/2581/14, відповідно до яких, у разі правонаступництва з підстав, передбачених статтями 512, 514 ЦК України, суд має дослідити та надати оцінку відповідним доказам, зокрема тим, на які послався заявник, обґрунтовуючи та підтверджуючи свої вимоги, при зверненні із відповідною заявою у справі: договорів відступлення права вимоги, актів приймання-передачі прав вимоги, актів приймання-передачі документів, розрахункових документів, тощо.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (стала правова позиція сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі №916/3711/20, від 18.02.2026 у справі № 914/3681/23 тощо)

8.9. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини:

- вчинення Боржником правочинів шляхом укладення в червні 2012 року послідовно двох угод про заміну кредитора за кредитним договором від 27.01.2006 (укладеного Боржником як позичальником з ТзОВ "Вайднет Ком" як кредитором), за якими право вимоги за таким кредитним договором набула Компанія "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед" (пункти 4.1- 4.12);

- погодження сторонами в цих угодах умов щодо обов'язку первісного кредитора за кожною із угод передати кредитору (новому кредитору за кожною з таких угод) усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору (пункти 4.3, 4.8);

- відсутності у матеріалах справи доказів надання та отримання грошових коштів Боржником за кредитним договором від 27.01.2006, а саме: документів первинної бухгалтерської звітності: відповідних SWIFT чи телексних повідомлень, виписки з рахунку, які первісний кредитор зобов'язаний був передати разом із документами, що підтверджують факт видачі кредитних коштів (відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення або інші документи, які підтверджують сплату нерезидентом - кредитором кредитних коштів на користь Боржника, засвідчені банком/фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи) (пункт 4.14);

Суд погоджується з висновками апеляційного суду в оскаржуваній постанові про те, що у суду першої інстанції були відсутні матеріально-правові підстави визнавати заявлені Компанією грошові вимоги до Боржника та про відмову у зв'язку з цим Компанії у визнанні таких грошових вимог у цій справі.

8.10. Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1), зазначаючи також про таке щодо аргументів скаржника:

- про відсутність обмеження при розгляді грошових вимог кредиторів у строках для надання кредитором до суду апеляційної інстанції додаткових доказів на підтвердження своїх кредиторських вимог;

- про відсутність мотивів відхилення або врахування доказів, наданих Компанією в апеляційному суді, щодо недослідження апеляційним судом зібраних у справі додаткових доказів на підтвердження дійсності заявлених вимог до Боржника за кредитним договором;

- про необґрунтоване відхилення клопотання про витребування доказів попри вжиття Компанією всіх можливих заходів для самостійного отримання необхідних первинних банківських документів, перш ніж звертатися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування доказів.

8.11. Так, кваліфікуючи встановлені судами обставини щодо погоджених сторонами в пунктах 1.4 угод від 06.06.2012 та від 15.06.2012 про заміну кредитора до кредитного договору від 27.01.2006 умов щодо обов'язку первісного кредитора за кожною із угод передати кредитору (новому кредитору за кожною з таких угод) усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору (пункти 4.3, 4.8), Суд доходить висновку про те, що відповідні докази, а саме первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги за кредитним договором від 27.01.2006 Боржника з ТзОВ "Вайднет Ком" та їх розмір, зокрема платіжні документи, що підтверджують отримання грошових коштів Боржником за кредитним договором від 27.01.2006: відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення або інші документи, які підтверджують сплату нерезидентом кредитором кредитних коштів на користь Боржника, про які також зазначив у своїх висновках Верховний Суд у постанові від 06.08.2025 у цій справі щодо спірних грошових вимог Компанії (пункт 4.14), Компанія мала отримати і відповідно мати в наявності ще з 2012 року, через що є неспроможними аргументи скаржника щодо відсутності, неможливості надати відповідні докази, а також про необхідність їх витребування судом саме у зв'язку з висновками Верховного Суду у постанові від 06.08.2025.

При цьому Суд також виходить з того, що суди не встановили обставин, а заявник не зазначив про здійснення Боржником погашення (часткове погашення) боргу Компанії з моменту отримання нею відповідного права вимоги у 2012 році, а також про пред'явлення Компанією відповідних вимог Боржнику з 2012 року до моменту звернення у 2023 році із вимогами у цій справі.

Наведене також спростовує як такі, що суперечать і правилам доведення заявлених у справі про банкрутство грошових вимог, і правилам доведення набуття права вимоги за договором про відступлення права вимоги, аргументи скаржника щодо наявності підстав для витребування судом, зокрема апеляційним судом при повторному розгляді цієї справи у спірних правовідносинах відповідних доказів (первинних документів на підтвердження грошових вимог Компанії) (пункт 6.1), які (аргументи) у зв'язку з цим підлягають відхиленню Судом.

8.12. Таким чином, оскільки апеляційний суд, виконуючи зокрема вказівки касаційного суду в постанові від 06.08.2025 у цій справі, встановив, що звертаючись із заявою про визнання грошових вимог, заявник (Компанія) послався виключно на договори про відступлення права вимоги як на підставу набуття статусу кредитора у зобов'язанні, однак не подала (зокрема і апеляційному суду) на підтвердження реального існування грошової вимоги жодних первинних документів, які б безпосередньо засвідчували факт виникнення заборгованості, її розмір, структуру та підстави виникнення, доводи скаржника про наявність підстав для визнання грошових вимог Компанії до Боржника на заявлену суму не знайшли у цій справі свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

4.15. Тому висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові про відмову у задоволені заяви Компанії про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 821 674 904 грн 61 грн. та скасування протилежних судових рішень першої інстанції у відповідній частині зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

8.13. Дійшовши висновку про незадоволення касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії "Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 та у справі № 914/466/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк