01 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/1475/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток Браніцького" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Групп")
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.01.2026
(головуючий - Кравчук Н. М., судді: Матущак О. І., Скрипчук О. С.)
у справі за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції у Львівській області та 2) Стрийської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп"
про стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства
Короткий зміст заяви та заперечень
1. Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Стрийської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" про стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства в сумі 261 056,00 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 12018140130000066 від 10.01.2018 з'ясовано, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області № 29-і від 25.01.2018 останньою у період з 30.01.2018 по 02.02.2018 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Стрілківської та Станківської сільських рад Стрийського району. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 42/04/72, зі змісту якого вбачається, що на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ХІХ століття", який відноситься до об'єктів природно-заповідного фонду України (кадастровий номер земельної ділянки 4625386800:06:000:0001) та на прилеглій до парку території, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду України (кадастровий номер земельної ділянки 4625386800:08:000:0503), виявлено незаконну порубку 30 дерев.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Як стверджує прокурор, розмір завданої екологічної шкоди становить 261 056,00 грн згідно із розрахунками позивача-1 та висновку експерта № 4214-Е від 26.10.2023. На його переконання, вказану суму повинен відшкодувати відповідач, який є користувачем вказаних вище земельних ділянок, на користь позивача-2, який є власником відповідних земельних ділянок.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
4. 29.09.2025 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
5. Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду, ТОВ "Маєток Браніцького" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. 16.12.2025 Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу залишив без руху з огляду на необхідність надати суду інші обґрунтовані докази для поновлення строку на подання апеляційної скарги, а також докази сплати судового збору в сумі 4 699,00 грн та докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками позивачу.
7. 05.01.2026 Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Маєток Браніцького" на рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2025 у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8. В обґрунтування вказаної ухвали апеляційний господарський суд зазначив наступне:
- наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджується, що судом першої інстанції було вчинено всі необхідні дії для своєчасного вручення відповідачу рішення, а неотримання їх відповідачем було наслідком дій самого відповідача;
- обставини, вказані заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть свідчити про об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою, в межах строків, визначених ГПК України, та залежали виключно від волевиявлення скаржника, а тому не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку, встановленого на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу. Рух справи
9. 03.02.2026 ТОВ "Маєток Браніцького" звернулося до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
10. В обґрунтування касаційної скарги заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки суд належним чином не дослідив матеріали справи та не встановив порушень, допущених судом першої інстанції, які унеможливили своєчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд у порушення вимог приписів пункту 4 статті 13, пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України не врахував факту неотримання своєчасно скаржником повного тексту рішення суду першої інстанції та не врахував наявної судової практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24)), що для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги.
11. Львівською обласною прокуратурою подано відзив на касаційну скаргу в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
12. Вказаний відзив мотивовано наступним:
- зміна найменування юридичної особи з ТОВ "Дата Групп" на ТОВ "Маєток Браніцького" та призначення нового керівника, без виключення відомостей про Тулаєву Н.Г. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як про особу, відмінну від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, свідчать про той факт, що відповідач мав змогу бути обізнаним про наявність спору з позовом прокурора до ТОВ "Дата Групп" про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, вказані заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть свідчити про об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою, в межах строків, визначених ГПК України, та залежали виключно від волевиявлення скаржника, а тому не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку, встановленого на апеляційне оскарження;
- незважаючи на перейменування 05.11.2025 юридичної особи ТОВ "Дата Групп" на ТОВ "Маєток Браніцького", товариство тільки 17.11.2025 зареєструвало кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, однак, мало своїм обов'язком зробити це одразу після 18.10.2023.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
13. Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
14. Рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1475/25 ухвалене судом 29.09.2025, повний текст рішення складено 08.10.2025, апеляційна скарга подана до суду подана до суду через систему "Електронний суд" 27.11.2025, в той час як останнім днем строку, передбаченого частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, було 28.10.2025.
15. Згідно з частиною другою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
16. Відповідно до частини третьої статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
17. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
18. За змістом частини другої - четвертої статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
19. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
20. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
22. З наведеного слідує, що законом не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
23. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
24. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).
25. Питання поважності причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
26. Як встановлено судом апеляційної інстанції та зазначено в оскаржуваній ухвалі, згідно з інформацією, наявною в системі Діловодство спеціалізованого суду, ТОВ "Дата Групп" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2025 у справі № 914/1475/25 було надіслано скаржнику засобами поштового зв'язку та повернуто у зв'язку з закінченням терміну зберігання 06.11.2025.
27. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, чи направлялося судом першої інстанції рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2025 у справі № 914/1475/25 на поштову адресу відповідача, а міститься лише посилання на норми ГПК України, які регулюють питання повідомлення сторони провадження, без посилання на конкретні матеріали справи № 914/1475/25.
28. Із матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з ЄДР, наданим прокурором до суду першої інстанції (том 1, а.с. 186 - 191), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" було: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 5-А, кв. 75.
29. Також, як вбачається із списку розсилки поштової кореспонденції (том 1, а.с. 242) та поштового повернення (том 1, а.с. 247 - 254), копію повного тексту рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2025 у справі № 914/1475/25 було направлено судом першої інстанції 10.10.2025 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп", зазначену в ЄДР, та повернуто до суду першої інстанції 07.11.2025 із відміткою органу поштового зв'язку на довідці ф.20 "за закінченням терміну зберігання".
30. Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
31. Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20 тощо).
32. Отже, вказане свідчить про те, що сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, що надіслана за належною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
33. За таких обставин, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції вчинялись всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, а неотримання судових рішень та, відповідно, можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача, оскільки він мав можливість бути вчасно обізнаним про результат ухвалення судом рішення і при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, мав можливість своєчасно подати апеляційну скаргу.
34. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не враховано факту неотримання своєчасно скаржником повного тексту рішення суду першої інстанції та про те, що ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження прийнята без врахування всіх обставин справи і без посилання на конкретні матеріали провадження.
35. Щодо посилань скаржника на обставини повної управлінської зміни (власника та керівника) підприємства-скаржника, що на його думку стало об'єктивною перешкодою для своєчасного звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав та інтересів, колегія суддів зазначає, що проведення 05.11.2025 державної реєстрації зміни учасників ТОВ "Дата Групп" та зміни керівника підприємства, найменування з ТОВ "Дата Групп" на ТОВ "Маєток Браніцького", не вжиття попереднім власником та керівником товариства заходів щодо надання заперечень проти позову не можуть вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вказане зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою, яка залежала виключно від відповідача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України.
36. Наведеним спростовуються доводи скаржника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. Пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
38. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
39. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали Західного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.
Судові витрати
40. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток Браніцького" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 у справі № 914/1475/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко