вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/136/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури (Рівненська область, Вараський район, м. Вараш, мікрорайон Будівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 0291007723) в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (33028, м. Рівне, майдан просвіти, 1, код ЄДРПОУ 13986712)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" (34300, Рівненська обл., селище Володимирець, вул. Поліська, буд.48, код ЄДРПОУ 42535490)
до відповідача 2: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (43010, Волинська обл., Луцький район, м. Луцьк, пр.Волі, 30, код ЄДРПОУ 45601597).
про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами, повернення лісових ділянок
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: адвокат Бурма О.В.;
від відповідача 2: не з'явився;
від прокуратури: Піщук Д.О..
Перший заступник керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в якому просить:
- розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою за № 30 від 06.05.2019, укладений між ДП Рафалівське лісове господарство» та ТзОВ «ВудЛенд-Профі»;
- зобов'язати ТзОВ «ВудЛенд-Профі» повернути лісові ділянки загальною площею 8,3 га, які розташовані на території філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в кварталі 90, виділи 1-6, 10, 21-26, 28 Мульчицького лісництва, розпоряднику земельної ділянки - Рівненській обласній державній (військовій) адміністрації.
Даний позов обгрунтовує наступним. Згідно розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 15.04.2019 №323, між ДП «Рафалівське лісове господарство» (далі - Сторона 1) та тимчасовим лісокористувачем ТОВ «ВудЛенд-Профі» (далі - Сторона 2) 06.05.2019 укладено договір № 30 дострокового тимчасового користування лісам (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до п. 2 Договору, у користування виділяються лісові ділянки загальною площею 9,3 га, які розташовані в Мульчицькому лісництві, квартал 90, а саме: лісова ділянка №1: виділ 1 - площею 0,7 га, виділ 2 - площею 1,5 га, виділ З - площею 1,1 га, виділ 4 - площею 0,2 га, виділ 5 - площею 0,5 га, виділ 6 - площею 0,5 га, загальною площею 4,5 га; лісова ділянка №2: виділ 21 - площею 0,2 га, виділ 22 - площею 0,6 га, виділ 23 - площею 0,6 га, виділ 24 - площею 0,5 га, виділ 25 - площею 0,3 га, виділ 26 - площею 0,4 га, виділ 27 - площею 0,4 га, виділ 28 - площею 0,8 га, загальною площею 3,8 га; лісова ділянка №3: виділ 10 - площею 1 га.
Згідно п. 3 Договору, на момент передачі в користування на лісовій ділянці будь які об'єкти, відсутні.
Пунктом 22 Договору визначено, що Сторона 2 має право здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього Договору та законодавства за погодженням із Стороною 1 в установленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани, необхідні для ведення господарської діяльності.
Перший заступник керівника прокуратури зазначає, що згідно інформації філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України», під час патрулювання лісовою охороною філії при обході 22 виділу 90 кварталу Мульчицького лісництва, виявлено будівництво відпочивальних будиночків в кількості 3 штук та вигрібної ями (септик). Порушення виявлені під час перевірки зафіксовані рапортом з фотокопіями помічника лісничого Мульчицького лісництва від 10.01.2024.
В подальшому, 28.02.2024 проведено обстеження ділянки, переданої в довгострокове користування ТзОВ «ВудЛенд-Профі», за результатами якого складено відповідний акт, який затверджено директором філії «Рафалівське лісове господарство». В ході обстеження встановлено що на ділянці проводиться будівництво без погодження відпочивальних будиночків в кількості 3 шт. (внутрішні роботи) та на ділянці розміщена вигрібна яма в кількості 1 шт.
Станом на серпень 2024 року, ДП «Ліси України» та філія «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України», спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності товариству з обмеженою відповідальністю «ВудЛенд-Профі» не погоджувало.
Перший заступник керівника прокуратури вважає, що вказані дії ТзОВ «ВудЛенд - Профі» є підставою для розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою №30 від 06.05.2019 та повернення її у користування Рівненській обласній державній (військовій) адміністрації в стані, придатному для ведення лісового господарства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 03.03.2026 року Заяву Першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено первісного відповідача - Філію "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на належного відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (43010, Волинська обл., Луцький район, м. Луцьк, пр.Волі, 30, код ЄДРПОУ 45601597).
Ухвалою суду від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
08 квітня 2026 року представник відповідача 1 подав до суду відзив на позов та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" процесуальний строк на подання відзиву на позов, відзив на позов, поданий представником ТОВ "ВудЛенд-Профі", прийнято до розгляду.
Зокрема, у поданому відзиві представник відповідача проти позову заперечує посилаючись при цьому на те, що прокурор звернувся до суду передчасно та безпідставно та обгрунтовує це наступним.
Зазначає, що договір не містить умов щодо автоматичного припинення дії договору та не передбачає порядку такого автоматичного припинення. Натомість пунктом 33 Договору передбачено, що спори та розбіжності, що виникають між Сторонами за Договором або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку. Разом з тим зазначає, що прокурор у позовній заяві не вказує на те, що між Сторонами договору взагалі виник спір та вони здійснювали його врегулювання шляхом переговорів, а вказує лише на те, що відповідач 2 на момент подання позову до суду не давав погодження на будівництво об'єктів будівництва на лісовій земельній ділянці.
Представник вважає, що заслуговує на увагу той факт, що будь-які претензії у відповідача 2 до відповідача 1 щодо будівництва на лісовій земельній ділянці відповідних об'єктів будівництва були відсутні, жодних претензій щодо будівництва на адресу ТОВ «ВудЛенд-Профі» від відповідача 2 не надходило.
В даному контексті акцентує увагу суду на тому, що листом філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» №14689/34.4.4-2025 від 16.12.2025 розглянутий черговий лист ТОВ «ВудЛенд-Профі» щодо погодження будівництва та задоволено його, тобто надане погодження на таке будівництво.
Водночас, наголошує на тому, що попередньо відповідач 2 не надав обґрунтовану відповідь на один з останніх листів відповідача 1 про погодження будівництва на етапі будівництва чи про його відмову, що, на думку відповідача 1 вказувало «мовчазну згоду» відповідача 2 на таке будівництво, а попереднім листом відповідача 2 від 19.03.2024 за №1868/3.1-2024 від 19.03.2024 відповідачу 1 вказано на необхідність доопрацювання відповідних документів та про готовність повернутись до вирішення питання погодження будівництва. Таким чином стверджує, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 здійснювались перемови щодо будівництва вказаних у позові об'єктів будівництва. При цьому, претензії від відповідача 2 чи з боку будь-яких інших осіб щодо початку такого будівництва без погодження були відсутні.
Таким чином, представник ТОВ «ВудЛенд-Профі» стверджує, що останнім не допущено таких порушень умов договору, які є безумовною підставою для розірвання договору.
Щодо того, що ТОВ «ВудЛенд-Профі» допускаються порушення правил сплати узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що згідно інформації ГУ ДПС в Рівненській області за вказані порушення до останнього застосовувались штрафні санкції, представник вказує на те, що прокурор не наводить обґрунтування систематичності порушень саме істотних умов договору та не посилається на такі порушення, як на підставу для розірвання договору в судовому порядку.
Перший заступник керівника Вараської окружної прокуратури надав суду відповідь на відзив в якій відзив ТОВ «ВудЛенд-Профі» вважає необгрунтованим та безпідставним, та підтримує позовні вимоги.
Позивач - Рівненська обласна військова адміністрація пояснень щодо позову суду не подавала.
Відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" відзиву на позов суду не подав, причин такої не подачі не повідомив.
У судове засідання 28.04.2026 позивач та відповідач 2 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в їх електронні кабінети, поважності причин неявки суду не повідомили. Неявка вказаних учасників справи є повторною.
Відповідно до ч.1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 вказаної статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відтак суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи по суті за відсутності позивача - Рівненської обласної військової адміністрації та відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Під час розгляду справи по суті представник прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Натомість представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. При цьому суд керувався наступним.
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 15.04.2019 №323 виділено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" (34300, Рівненська обл., селище Володимирець, вул. Поліська, буд.48, код ЄДРПОУ 42535490) у довгострокове тимчасове користування з метою використання корисних властивостей лісів лісову ділянку на території Державного підприємства «Рокитнівське лісове господарство» у 90 кварталі (виділи 1-6,10,21-28) Мульчицького лісництва площею 9,3 гектара (VI категорія) для використання в культурно-оздоровчих та рекреаційних цілях на термін 20 років.
На підставі розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 15.04.2019 №323 між постійним лісокористувачем Державним підприємством «Рафалівське лісове господарство» (далі - Сторона 1) та тимчасовим лісокористувачем ТзОВ «ВудЛенд-Профі» (далі - Сторона 2) 06.05.2019 укладено договір №30 довгострокового тимчасового користування лісам (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до п. 2 Договору, у користування виділяються лісові ділянки загальною площею 9,3 га, які розташовані в Мульчицькому лісництві, квартал 90, а саме:
• лісова ділянка №1: виділ 1 - площею 0,7 га, виділ 2 - площею 1,5 га, виділ 3 - площею 1,1 га, виділ 4 - площею 0,2 га, виділ 5 - площею 0,5 га, виділ 6 - площею 0,5 га, загальною площею 4,5 га;
• лісова ділянка №2: виділ 21 - площею 0,2 га, виділ 22 - площею 0,6 га, виділ 23 - площею 0,6 га, виділ 24 - площею 0,5 га, виділ 25 - площею 0,3 га, виділ 26 - площею 0,4 га, виділ 27 - площею 0,4 га, виділ 28 - площею 0,8 га, загальною площею 3,8 га;
• лісова ділянка №3: виділ 10 - площею 1 га.
Відповідно до п. 9 Договору, Сторона 2 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання Сторонами цього Договору у термін 06.05.2019 та складання акта приймання-передачі лісової ділянки. Акт приймання-передачі підписується Сторонами протягом 10 днів з дати укладення цього Договору.
Вказаний договір зареєстровано у Рівненському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового користування лісами зроблено запис від 21.05.2019 №65.
Акт передачі лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування суб'єкту господарювання ТОВ "ВудЛенд-Профі" підписано сторонами 08.05.2019 року.
В подальшому Додатковою угодою №4 від 06 липня 2023 року Сторони погодили внести зміни в Договір, якими, зокрема, замінено Сторону 1 ДП «Рафалівське лісове господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії «Рафалівське лісове господарство».
Наказом ДП «Ліси України» від 30.09.2024 №1665 «Про створення філії «Поліський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» створено філію «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України».
31.12.2024 наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №2338 затверджено передавальний акт активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Поліським лісовим офісом, в тому числі і філії «Рафалівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Судом встановлено, що в результаті реорганізації філії «Рафалівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», усі майнові та немайнові права, інтереси та обов'язки перейшли до правонаступника - філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Наказом ДП «Ліси України» № 206 від 24.01.2025 затверджено організацію території земель філії «Поліський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» площею 1341272,6745 га, що передані до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в тому числі від державного підприємства «Рафалівське лісове господарство» передавальним актом від 09.01.2023, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 № 71. Пунктом 22 Договору №30 від 06.05.2019 довгострокового тимчасового користування лісам передбачено, що Сторона-2 має право здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього Договору та законодавства; за погодженням із Стороною-1 в установленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати доходи від рекреаційних послуг; приступати до використання лісової ділянки у термін, визначених пунктом 9 цього Договору; отримувати від Сторони-1 необхідну усну та письмову інформацію стосовно режиму та порядку використання лісової ділянки: вносити пропозиції щодо перегляду умов цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених цим Договором та законом; здійснювати інші права, надані законом.
В той же час у позовній заяві прокурор зазначає, що в даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачем лісовою ділянкою з порушенням істотних умов договору, що призвело до незаконних і безпідставних дій щодо будівництва, унеможливлює її використання за цільовим призначенням та можливого її вибуття із державної власності.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 73 цього ж Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 25 Лісового кодексу України встановлено, що основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом:
1) формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері лісових відносин;
2) визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
3) установлення відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
4) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
Статтею 29-2 Лісового кодексу України визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин. Зокрема, відповідно до вказаної статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин:
1) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
2) розглядає справи про адміністративні правопорушення;
3) обмежує чи зупиняє (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо вона здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів;
4) застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення;
5) вирішує інші питання, визначені законом та покладені на нього актами Президента України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) (далі по тексту Положення) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 3 Положення визначено, що основними завданнями Держекоінспекції є:
1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо:
охорони земель, надр;
екологічної та радіаційної безпеки;
охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
охорони, захисту, використання і відтворення лісів;
збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття;
раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу;
ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів;
охорони атмосферного повітря;
формування, збереження і використання екологічної мережі;
стану навколишнього природного середовища;
поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;
здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
3) внесення на розгляд Міністра екології та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
4) проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.
Пунктом 4 Положення встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові екології та природних ресурсів;
2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо:
- пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування;
- повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу;
- раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;
- добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів;
- здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах;
- використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;
- заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів;
- експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів;
- збереження корисної для лісу фауни.
3) проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);
4) надає центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписи щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;
вносить до відповідного органу ліцензування подання про позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності;
5) звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;
6) вносить у встановленому порядку центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції;
7) складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;
8) пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами;
9) вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах;
10) вживає відповідно до закону заходів щодо припинення самовільного користування надрами та забудови площ залягань корисних копалин з порушенням установленого порядку;
11) здійснює екологічний та радіологічний контроль товарів і транспортних засобів, у тому числі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, у пунктах пропуску через державний кордон, на митній території України;
12) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Держекоінспекції, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;
13) розробляє та бере участь у розробленні проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актів законодавства з питань, що належать до її компетенції;
14) організовує науково-технічну, інвестиційну, інформаційну, видавничу діяльність;
15) здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України, з питань, що належать до її компетенції, бере участь у підготовці міжнародних договорів України та відповідно до законодавства укладає міжнародні договори України міжвідомчого характеру;
16) забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції;
17) бере участь у формуванні державного замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері;
18) здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
19) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Таким чином, виходячи із норм статті 73 ГПК України, належними доказами порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням, тощо є проведення саме Держекоінспекцією перевірки (у тому числі документальної) та складення нею відповідно до законодавства акту (актів) за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надання нею обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Однак жодного з вищенаведених доказів, в обгрунтування позовних вимог, ні прокуратурою, ні позивачем суду надано не було.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже ні до функцій прокуратури, ні до повноважень прокурора не відноситься здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема, щодо порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Відтак прокурор не вправі самостійно встановлювати наявність чи відсутність в діях тимчасових користувачів лісовими ділянками, в тому числі відповідача 1, порушень вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема, щодо порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
В той же час прокурор, як на підставу своїх вимог, посилається на інформацію філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України», про те, що під час патрулювання лісовою охороною філії при обході 22 виділу 90 кварталу Мульчицького лісництва, виявлено будівництво відпочивальних будиночків в кількості 3 штук та вигрібної ями (септик) та те, що вказані порушення виявлені під час перевірки зафіксовані рапортом з фотокопіями помічника лісничого Мульчицького лісництва від 10.01.2024 року та актом від 28.02.2024, затвердженим директором філії «Рафалівське лісове господарство».
Однак безпідставність поданих першим заступником керівника Вараської окружної прокуратури доказів підтверджується наступним.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним кодексом України, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать Земельному кодексу України.
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 57 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України (надалі ЛК України) право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Відповідно до статті 18 Лісового кодексу України, об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
В той же час статтею 19 ЛК України встановлені права та обов'язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі мають право:
1) право самостійно господарювати в лісах;
2) виключне право на заготівлю деревини;
3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації;
4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством;
5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства;
6) право встановлювати ліміти на використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань у лісах на землях усіх категорій, якщо сумарна площа лісових ділянок таких лісокористувачів до 100 гектарів, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення.
Постійні лісокористувачі зобов'язані:
1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;
2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
4) вести первинний облік лісів;
5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;
6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;
8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що постійний лісокористувач не вправі встановлювати наявність чи відсутність в діях тимчасових користувачів лісовими ділянками, в тому числі відповідача 1, порушень вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема, щодо порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Отже інформація філії «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України», про те, що під час патрулювання лісовою охороною філії при обході 22 виділу 90 кварталу Мульчицького лісництва, виявлено будівництво відпочивальних будиночків в кількості 3 штук та вигрібної ями (септик), рапорт з фотокопіями помічника лісничого Мульчицького лісництва від 10.01.2024 року та акт від 28.02.2024, який затверджено директором філії «Рафалівське лісове господарство», не можуть бути належним доказом того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" використовує лісову ділянку способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; у цілях, не передбачених Договором; не за цільовим призначенням.
Суд також вважає безпідставним посилання прокурора на статтю 651 Цивільного кодексу України, як на правову підставу розірвання договору №30 від 06.05.2019р. дострокового тимчасового користування лісам з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Однак, розміщення на орендованій лісовій ділянці тимчасової споруди, не є істотним порушенням договору зі сторони тимчасового лісокористувача, так як в даному випадку друга сторона (постійний лісокористувач) не позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а саме отримання збору за спеціальне використання лісових ресурсів (п.18 договору).
Що стосується права сторони договору на його розірвання "в інших випадках, встановлених договором або законом" (ч. 2 ст. 651 ЦК України), то суд зазначає, що наявність таких випадків має бути підтверджена належними доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК).
Тобто в даному спорі прокурор та позивач, заявляючи вимоги про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами зобов'язані належними доказами довести те, що на лісовій ділянці, переданій ТОВ "ВудЛенд-Профі" в довгострокове тимчасове користування, здійснюється будівництво тимчасових будівель, споруд, парканів.
Однак, як встановлено вище, ні прокурор, ні позивач таких доказів суду не надали.
Посилання прокурора на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №902/111/24 не заслуговує на увагу так як вказана постанова не є релевантною до правовідносин, що виникли у справі, що розглядається.
Так суд зазначає, що у справі №902/111/24, суди встановили, що порушення ТОВ «Вольєр» вимог земельного, лісового законодавства та умов договору від 06.12.2019 встановлено:
- під час досудового розслідування кримінального провадження № 62021240040000202 від 01.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України;
- спеціаліст Вінницького науково-дослідного та проєктного інституту землеустрою здійснив огляд земельних ділянок. Результат проведених геодезичних робіт відображений у графічних матеріалах, відповідно до яких ТОВ «Вольєр» на спірній ділянці здійснило капітальну забудову 2-поверхової будівлі готельного типу та інших споруд комерційного призначення для здійснення господарської діяльності;
- під час огляду встановлено, що на території Дашівського лісництва ДП «Дашівське ДЛМГ» у кварталі 32, виділи 5, 6, 9, 10, на земельній ділянці з кадастровим номером 0521281200:01:000:0394 фактично проведені будівельні роботи з нового будівництва, а саме: в 10 виділі на південь виявлено одноповерховий дерев'яний будиночок на дерев'яних стовпах, які частково розташовані у водоймі, що розділяє 9, 10 виділи з 5, 6 виділами 32 кварталу; далі на південь знову будинок зі зрубу, оточений бетонним майданчиком і східцями до водойми; на південному заході 2-поверховий будинок, оточений майданчиком з тротуарної плитки зі східцями до водойми; на півдні території розташований ігровий розважальний майданчик та 2 будинки на дерев'яних стовпах; далі на південний захід виявлено будинок з причалом;
- згідно з висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз від 31.10.2023 щодо будівництва на лісовій ділянці (квартал 32, виділи 5, 6, 9, 10) Дашівського лісництва ДП «Дашівське ДЛМГ» встановлено, що на території Дашівського лісництва Вінницької області загальною площею 3,4 га у кварталі 32, виділи 5, 6, 9, 10, на земельній ділянці з кадастровим номером 0521281200:01:000:0394 фактично проведені будівельні роботи з нового будівництва. Майнові об'єкти, що розташовані на території спірної ділянки, можливо віднести до об'єктів нерухомого майна з незначними наслідками СС1 з кодом 1212 «Інші будівлі для тимчасового проживання» (табори відпочинку, будинки відпочинку та інші будівлі для тимчасового проживання).
В той же час у даній справі перший заступник керівника Вараської окружної прокуратури в обгрунтування порушення ТОВ «ВудЛенд-Профі" вимог земельного, лісового законодавства та умов договору від 06.05.2019 послався лише на огляд лісової ділянки стороною договору, а саме постійним лісокористувачем.
Суд зауважує, що на обласні державні (під час воєнного стану - військові) адміністрації покладено обов'язок здійснювати контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень та на їх території.
Тож, у спірних правовідносинах держава є учасником правовідносин, оскільки саме вона є власником лісової ділянки, переданої у довгострокове тимчасове користування, і саме її повноваження як власника здійснювала Рівненська ОДА, видавши розпорядження про виділення спірної ділянки у користування ТОВ "ВудЛенд-Профі" фактично від імені держави.
Відтак Рівненська ОДА (нині - ОВА) будучи суб'єктом правовідносин тимчасового довгострокового користування лісами, які виникли на підставі договору від 06.05.2019, була зобов'язана здійснювати контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень та на її території.
В той же час суд зазначає, що Рівненська ОДА (нині - ОВА) не надала суду доказів того, що вона здійснювала контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин Товариством з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі" на лісовій ділянці, наданій останньому у довгострокове тимчасове користування на підставі договору від 06.05.2019, та, що в результаті такого контрою виявила зі сторони останнього порушення вимог земельного, лісового законодавства та умов договору від 06.05.2019 року №30.
Також слід відмітити, що у позовній заяві прокурор посилається на те, що станом на серпень 2024 року, ДП «Ліси України» та філія «Рафалівське лісове господарство» ДП «Ліси України», спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності товариству з обмеженою відповідальністю «ВудЛенд-Профі» не погоджувало.
Крім того заявляючи позовні вимоги прокурор обгрунтовує їх письмовими доказами, які складені 28.02.2024 року, в той же час з позовом звертається 03.02.2026 року.
Однак суд зазначає, що представник ТОВ "ВудЛенд-Профі" разом з відзивом надав суду лист директора філії "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" №14689/34.4.4-2025 від 16.12.2025 в якому зазначається, що за результатами опрацювання проекту благоустрою, зважаючи, що вказана лісова ділянка, яка перебуває у постійному користування ДП "Ліси України" закріплена за Філією та використовується ТОВ ВудЛенд-Профі" для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей відповідно до договору довгострокового тимчасового користування лісами від 06.05.2019 №30, Філія вважає за можливе спорудження та розміщення тимчасових будівель і споруд на зазначеній лісовій ділянці відповідно до наданого проекту благоустрою і погодження його в цілому.
Вищевказане свідчить про те, що ТОВ "ВудЛенд-Профі" ще до подання даного позову прокуратурою погодило з постійним лісокористувачем будівництво тимчасових будівель і споруд на лісовій ділянці, отриманій в довгострокове тимчасове користування на
підставі договору №30 від 06.05.2019 року.
Таким чином з матеріалів справи вбачається відсутність зі сторони ТОВ "ВудЛенд-Профі" порушення умов договору довгострокового тимчасового користування лісами від 06.05.2019 №30, зокрема, пунктів 22, 23 договору.
За наведених вище обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для розірвання у судовому порядку договору довгострокового тимчасового користування лісами від 06.05.2019 №30, укладеному між Державним спеціалізованим підприємством "Ліси України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі".
Також суд зазначає, що за відсутності підстав для розірвання вищевказаного договору у судовому порядку, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання ТОВ «ВудЛенд-Профі» повернути лісові ділянки загальною площею 8,3 га, які розташовані на території філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в кварталі 90, виділи 1-6, 10, 21-26, 28 Мульчицького лісництва, розпоряднику земельної ділянки - Рівненській обласній державній (військовій) адміністрації.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевказане, та те, що перший заступник керівника Вараської окружної прокуратури не довів належними та допустимими доказами підстав для розірвання у судовому порядку договору довгострокового тимчасового користування лісами від 06.05.2019 №30, укладеному між Державним спеціалізованим підприємством "Ліси України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВудЛенд-Профі", позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на Вараську окружну прокуратуру.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову.
2. Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на Вараську окружну прокуратуру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 06 травня 2026 року
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.