65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2026 р. Справа № 916/111/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІНВАР» (65003, м. Одеса, вул. Соборна площа, буд. 2, кв. 20; код ЄДРПОУ 32623281),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; код РНОКПП НОМЕР_2 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ),
про визнання трудових відносин припиненими.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Корнілкова Л.В., ордер серія ВН № 1641532;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи ОСОБА_2 - не з'явився;
від третьої особи ОСОБА_3 - не з'явився;
від третьої особи ОСОБА_4 - не з'явився.
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІНВАР» в якій просить визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДІНВАР» припиненими з 25.12.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 справу № 916/111/26 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх. суду № 118/26 від 15.01.2026) залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.01.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/111/26. Справу № 916/111/26 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.03.2026 о 10:30 год.
У підготовчому засіданні 03.03.2026 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 31.03.2026 о 10:30 год.
Ухвалою суду від 03.03.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/111/26 на 30 днів. Залучено до участі у справі № 916/111/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відкладено підготовче засідання у справі на 31.03.2026 о 10:30 год. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання призначено на 31.03.2026 о 10:30 год.
Ухвалою суду від 31.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 916/111/26, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026 о 14:10 год., викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.04.2026 о 14:10 год.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 28.04.2026 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
У судовому засіданні 28.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду і повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІНВАР" зареєстровано 01 вересня 2003 року.
З 26 жовтня 2005 року директором та підписантом (вчиняє дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (згідно статуту) ТОВ "ДІНВАР" є ОСОБА_1 , що підтверджується копією наказу № 1/к від 26.10.2005 та протоколом № 8 Загальних зборів Учасників від 18.10.2005 року ТОВ "ДІНВАР".
Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ "ДІНВАР" є: ОСОБА_3 , що володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 42,86 відсотків, ОСОБА_4 , що володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 42,86 % відсотків, ОСОБА_2 , що володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 14,28 відсотків.
Відповідно до заяви від 24.11.2025 засвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Жосан Т.І., ОСОБА_1 вийшла зі складу учасників ТОВ "ДІНВАР", що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до положень п. 6.5. Статуту затвердженого рішенням зборів Учасників 15.08.2003 року (остання редакція, надалі - Статут) ТОВ "ДІНВАР" виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.
Згідно з п. 6.1. Статуту вищим органом управління Товариства є збори учасників, які складаються з учасників або їхніх представників.
Учасники володіють кількістю голосів пропорційно розміру їхньої частки в Статутному фонді (п. 6.1.3. Статуту).
Відповідно до положень п. 6.1.5. Статуту обрання та відкликання Директора та ревізійної комісії віднесено до виключної компетенції зборів учасників. Рішення, зокрема, щодо обрання (призначення) та відкликання Директора приймаються простою більшістю голосів.
Згідно з п. 6.1.8 Статуту збори Учасників вважаються правосильними, якщо на них присутні Учасники ( представники Учасників), що володіють у сукупності більш ніж 60% голосів.
Згідно з п. 6.3 Статуту збори Учасників повинні скликатися також на вимогу Директора.
21 листопада 2025 року ОСОБА_1 написала заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДІНВАР" з 25 грудня 2025 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
24 листопада 2025 року за вих. № 1 директором ТОВ "ДІНВАР" ОСОБА_1 складено повідомлення про скликання (проведення) позачергових зборів учасників Товариства з ініціативи директора Товариства.
На розгляд позачергових зборів учасників Товариства винесено наступні питання: розгляд заяви ОСОБА_1 від 21 листопада 2025 року про звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ "ДІНВАР"; прийняття рішення про звільнення з посади директора ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; виключення з числа підписантів (представників) ОСОБА_1 , (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо) ТОВ "ДІНВАР", прийняття рішення про призначення на посаду директора ТОВ "ДІНВАР"; прийняття рішення про уповноваження на здійснення державної реєстрації змін до відомостей.
Дату, час та місце проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства встановлено на 25 грудня 2025 року об 11 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 .
24 листопада 2024 року позивачкою надіслано поштовим відправленням з описом вкладення за відомою адресою проживання, яка відповідає інформації ЄДРПОУ учасникам ТОВ "ДІНВАР": ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , повідомлення за № 1 від 24.11.2025 про скликання (проведення) позачерговий зборів учасників Товариства, з ініціативи директора, з копією заяви про звільнення, яке повернуто без вручення, згідно відомостей Укрпошти.
25 грудня 2025 року директором ТОВ "ДІНВАР" складене рішення № 1/2025 про неявку інших учасників ТОВ "ДІНВАР" - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на позачергові збори учасників Товариства, що скликались з ініціативи керівника Товариства від 24 листопада 2025 року, у зв'язку з чим збори не відбулись. Так як рішення щодо обрання (призначення) та відкликання директора приймаються, якщо за них проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників Товариства.
Позивачка зазначає, що права та охоронювані законом інтереси директора Товариства порушені, адже вона позбавлена можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від неї причин, у зв'язку з чим просить суд визнати припиненими трудові відносини та відносини представництва між ТОВ "ДІНВАР" та директором і підписантом ОСОБА_1 з 25 грудня 2025 року.
Позивачка використала всі можливі засоби для захисту свого права щодо звільнення з займаної посади за власним бажанням в позасудовому порядку.
У зв'язку з чим, виникає необхідність звернення до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "ДІНВАР" з 25.12.2025, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "ДІНВАР" за власним бажанням.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до статті ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 98 ЦК України).
Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Частиною 13 ст. 39 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Відповідно до частин 2-6 ст. 32 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб'єкти державної реєстрації. До повноважень інших суб'єктів державної реєстрації належить забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України “Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, ч. 2 ст. 73, ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України).
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІНВАР» (код ЄДРПОУ 32623281) є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 23.08.1996).
Відповідно до відомостей з ЄДР, засновником ТОВ “ДІНВАР» є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до умов п. 6.1. статуту вищим органом управління Товариства є збори учасників, пойменовані у подальшому “Збори».
Учасники володіють кількістю голосів пропорційно розміру їхньої частки в Статутному фонді (п. 6.1.3. Статуту).
Згідно з п. 6.3 Статуту збори Учасників повинні скликатися також на вимогу Директора.
Відповідно до положень п. 6.1.5. Статуту до компетенції зборів відноситься, зокрема, обрання та відкликання Директора та ревізійної комісії.
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Матеріали справи свідчать, що 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 направила заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ДІНВАР" з 25 грудня 2025 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Поряд із цим, ОСОБА_1 додано до справи повідомлення від 24.11.2025 про скликання загальних зборів товариства і їх проведення на 25.12.2025.
Надано до суду докази направлення заяви та повідомлення з описом вкладення учасникам Товариства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Проте загальні збори учасників ТОВ "ДІНВАР" 25.12.2025 не відбулись, у зв'язку із неявкою учасників (засновників) ТОВ "ДІНВАР". Неявка учасників (засновників) ТОВ "ДІНВАР" на збори фактично підтверджується відсутністю будь-якого рішення, яке загальні збори мали б прийняти.
Таким чином, питання припинення повноважень ОСОБА_1 як керівника ТОВ "ДІНВАР" не було вирішено у визначеному законом порядку, що свідчить про порушення прав ОСОБА_1 на припинення своїх повноважень як керівника ТОВ "ДІНВАР" з незалежних від неї причин.
Суд зазначає, що за змістом положень статті 38 КЗпП України, статей 58, 60, 62 ЗУ “Про господарські товариства», право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести відповідні зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
Зі змісту статті 21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.
Законодавством України визначено право особи вільно обирати собі місце роботи та припиняти трудові відносини за власним бажанням, будь-яких обмежень не допускається, оскільки це порушує невід'ємне право особи на вільний вибір праці.
Разом з тим, особливість звільнення керівника полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників підприємства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 03.07.2019 у справі № 520/11437/16-ц, від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19).
Суд звертає увагу, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Враховуючи порушення прав позивачки на припинення трудових відносин з ТОВ "ДІНВАР", обраний позивачкою спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.
З огляду на дотримання ОСОБА_1 порядку повідомлення учасників ТОВ "ДІНВАР" про проведення загальних зборів з метою вирішення питання щодо заміни керівника, приймаючи до уваги відсутність рішення загальних зборів учасників ТОВ "ДІНВАР" про заміну керівника ТОВ "ДІНВАР", суд доходить висновку про необхідність задоволення вимоги позивачки про визнання припиненими з 25.12.2025 трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "ДІНВАР", у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими з 25 грудня 2025 року трудові відносини та відносини представництва (особи, яка вчиняє дії від імені юридичної особи, у тому числі підписує договори тощо) між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДІНВАР» (65003, м. Одеса, вул. Соборна площа, буд. 2, кв. 20; код ЄДРПОУ 32623281) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 06.05.2026.
Суддя Нікітенко С.В.