79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.05.2026 Справа № 914/4023/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд.ЮА», с.Світин Житомирської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд», м.Львів
про стягнення судових витрат
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників
16.04.2026 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/4023/25, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд.Юа» 2 889 000,00 грн основного боргу, 355 028,85 грн інфляційних втрат, 104 324,00 грн 3% річних та 50225,29 грн судового збору. В частині стягнення 245 000,00 грн основного боргу провадження у справі закрито.
21.04.2026 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Ухвалою від 22.04.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд.ЮА» (вх.№1810/26 від 21.04.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/4023/25 без призначення судового засідання та виклику сторін.
22.04.2026 доставлено відповідачу в його електронний кабінет копію ухвали від 22.04.2026.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд
встановив:
У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати щодо надання правової допомоги в сумі 70000,00грн. В подальшому надійшла заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 50000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 20/06-1 від 20.06.2025, укладеного між адвокатом Вірьовкіним О.І. та ТОВ «Спецтехбуд.ЮА»; копію акту прийому-передачі наданих послуг № 02 від 12.12.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги № 20/06-1 від 20.06.2025; копію договору про професійну правничу допомогу № 23/01-2 від 23.01.2026 укладеного між адвокатом Семенець К.О. та ТОВ «Спецтехбуд.ЮА»; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1181554 від 23.01.2026, виданого на ім'я адвоката Семенець К.О.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ №001451 від 09.01.2025.
Відповідач заперечення по суті заяви (вх.№1810/26 від 21.04.2026) про ухвалення додаткового рішення не подав.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про витрати на оплату правової допомоги за підготовку позову.
Заяв про зменшення розміру заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу відповідач не подавав.
Як встановлено судом між позивачем та адвокатом Вірьовкіним О.І. укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 20/06-1 від 20.06.2025, відповідно до п.п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити роботи у порядку та строки обумовлені сторонами в даному договорі. Відповідно до п.п. 1.2. вказаного довогору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику консультаційні та юридичні (професійні правничі) послуги щодо захисту представництва інтересів, зокрема, в господарських судах України.
Пунктом 4.1. договору про надання професійної правничої допомоги № 20/06-1 від 20.06.2025 визначено, що замовник сплачує винагороду адвокату у безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката протягом 30 робочих днів з дня підписання акту.
На підтвердження надання професійної правничої допомоги адвокатом Вірьовкіним О.І. між сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг № 02 від 12.12.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги № 20/06-1 від 20.06.2025, згідно з яким вартість наданих послуг становить 30000,00 грн. За змістом вказаного акту професійна правнича допомога адвоката полягала у вивченні та аналізі документів, наданих замовником, підготовці та поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області про стягнення боргу з ТОВ «Макроекобуд».
Позивач оплатив адвокату Вірьовкіну О.І. за надані послуги в повному обсязі 30000,00грн. На підтвердження подано копію банківської виписки за період з 01.12.2025 по 31.12.2025.
Адвокат Семенець К.О. вступила у справу як представник позивача ТОВ «Спецтехбуд.ЮА» на підставі договору про професійну правничу допомогу № 23/01-2 від 23.01.2026. Згідно з п.п. 1.1. договору про професійну правничу допомогу № 23/01-2 від 23.01.2026, адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити роботи у порядку та строки обумовлені сторонами в даному договорі. Відповідно до п.п. 1.2. договору про професійну правничу допомогу № 23/01-2 від 23.01.2026, адвокат надає замовнику консультаційні та юридичні (професійні правничі) послуги щодо захисту представництва інтересів, зокрема, в господарських судах України.
Згідно з п.п. 4.1. договору про професійну правничу допомогу № 23/01-2 від 23.01.2026, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в актах прийому-передачі наданих послуг. Замовник сплачує винагороду адвокату у готівковому або/чи у безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 3 робочих днів з дня підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Оплата послуг також може підтверджуватися написом адвоката про оплату в акті прийому-передачі наданих послуг.
На підтвердження надання професійної правничої допомоги адвокатом Семенець К.О. між сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг від 23.01.2026 року за договором № 23/01-2 від 23.01.2026, згідно з яким вартість наданих послуг становить 20000,00 грн. За змістом вказаного акту професійна правнича допомога адвоката полягала у представництві інтересів замовника в Господарському суді Львівської області у справі №914/4023/25.
Позивач оплатив адвокату Семенець К.О. за надані послуги в повному обсязі 20000,00грн. На підтвердження подано копію банківської виписки за період з 01.01.2026 по 31.03.2026.
Суд звертає увагу, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).
Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості наданих послуг, оцінивши обґрунтованість доводів позивача, судом встановлено, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Разом з тим, суд враховує, що цей спір виник з правовідносин, які мають досить тривалий характер внаслідок неправильних дій відповідача, який ухилявся від виконання обов'язків оплати позивачу вартості наданих послуг. Відтак, суд доходить висновку задоволити подану заяву в повному обсязі та стягнути з відповідача 50000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву позивача задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» (79071, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, буд. 230а, корпус 5; ідентифікаційний код 39941103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд.Юа» (12471, Житомирська область, Житомирський район, село Світин вулиця Січових Стрільців, буд.36; ідентифікаційний код 45221087) 50000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 06.05.2026.
Суддя Уляна ДІЛАЙ