79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.05.2026 Справа № 914/614/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлень сторін
справу №914/614/26
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», м. Луцьк Волинської області
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (131), м. Львів
про стягнення 304 259,15 грн
Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (131) про стягнення 304 259,15 грн заборгованості за неналежне виконання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0760000 від 01.01.2025.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
Сторони повідомлялись про відкриття провадження шляхом направлення копії ухвал суду в їх електронний кабінет.
Від представника відповідача 02.04.2026, 17.04.2026 та 20.04.2026 на адресу суду надійшли клопотання, в яких він інформував про поступову сплату основного боргу на суму 290 592, 24 грн. На підтвердження викладеного долучив платіжні інструкції №5724 від 02.04.2026, №5854 від 16.04.2026 та №5893 від 20.04.2026.
22.04.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, у яких позивач підтвердив факт сплати основної суми заборгованості, проте зазначив, що нараховані пеню, інфляційні втрати та 3% річних відповідач так і не сплатив.
Аргументи сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належно виконав зобов'язання з надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до договору №533-0760000 від 01.01.2025, а відповідач своїх зобов'язань з оплати за розподіл електричної енергії не виконав, чим порушив умови договору та допустив заборгованість на суму 290 592, 24 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача 11 104, 40 грн - пені, 1 486, 42 грн - інфляційних втрат та 1 076, 09 грн - 3 % річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
01 січня 2025 року Приватним акціонерним товариством «Волиньобленерго» (далі Оператор системи) та Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№131) (далі Споживач) шляхом приєднання до Публічного договору, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0760000, відповідно до пункту 2.1 якого Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 договору та згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків» (пункт 2.3 договору).
Згідно з пунктом 5.4 договору тариф(ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги сторони зазначили в додатку 4 до договору, відповідно до якого оплата за послугу має не перевищувати 5 робочих днів з дня отримання рахунка (пункт 5 додатку 4 до договору).
Свої зобов'язання за договором Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» виконало в повному об'ємі та належним чином, що підтверджено наявними у матеріалах справи копіями рахунків та актами наданих послуг з розподілу електричної енергії в період з вересня 2025 року по січень 2026 року, загальна сума яких становить 290 592, 24 грн.
Згідно з пунктом 3 додатку 4 до договору оформлені належним чином акти, Споживач повертає Оператору системи у 5-ти денний термін, у разі неповернення Споживачем належно підтвердженого акту та за відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.
13.01.2026 позивач надіслав відповідачу акт звірки взаєморозрахунків з супровідним листом №12-8/25 від 13.01.2026, у якому просив розглянути, звірити, підписати та один примірник акту повернути позивачу, у випадку неповернення такого позивач вважатиме вказану суму визнаною відповідачем та вживатиме заходів щодо стягнення її у судовому порядку.
Згідно з трекінгом, який відображений на офіційному сайті АТ «Укрпошта» відповідач отримав такий акт 20.01.2026, проте на момент подачі позовної заяви (03.03.2026) так і не оплатив надані послуги з розподілу електричної енергії. Тому позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом та просив стягнути з відповідача 304 259,15 грн, з яких: 290 592, 24 грн - сума основного боргу, 11 104, 40 грн - пеня, 1 486, 42 грн - інфляційні втрати та 1 076,09 грн - 3% річних.
Однак в ході розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджено платіжними інструкціями №5724 від 02.04.2026 на суму 20 000, 00 грн, №5854 від 16.04.2026 на суму 135 612, 22 грн, № 5893 від 20.04.2026 на суму 134 980, 02 грн, проте пеня, інфляційні втрати та 3% річних залишились неоплаченими.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
01.01.2025 відповідач приєднався до Публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0760000.
Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується регулятором.
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Сторони у пункті 5.4 договору погодили, що тариф (ціна) та терміни оплати послуги зазначені у додатку 4 до договору, відповідно до пункту 5 якого тривалість періоду для здійснення розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії не мають перевищувати 5 днів з дня отримання рахунка.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) то його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати послуги за розподіл електричної енергії відповідно пункту 5.4 договору та пункту 5 додатку 4 до договору.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Однак в процесі розгляду справи відповідач сплатив основну суму заборгованості, що підтверджено платіжними інструкціями №5724 від 02.04.2026 на суму 20 000, 00 грн, №5854 від 16.04.2026 на суму 135 612, 22 грн, № 5893 від 20.04.2026 на суму 134 980, 02 грн.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На дату постановлення судового рішення відсутність основної заборгованості підтверджується обома сторонами та наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 290 592, 24 грн підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Проте внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за надану послугу позивач, крім основного боргу, заявив до стягнення 11 104, 40 грн - пені, 1 486, 42 грн - інфляційних втрат та 1 076, 09 грн - 3% річних, які фактично і залишились предметом позову.
Щодо стягнення пені.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 11 104, 40 грн пені.
У статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Сторони у пункті 8.5 договору та пункті 6 додатку 4 до договору погодили, що за внесення платежів з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та інфляційні втрати.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що такий є правильним відповідно до пункту 8.5 договору та пункту 6 додатку 4 до договору.
Тому заявлені до стягнення 11 104,40 грн пені підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.
Також позивач нарахував відповідачу 1 486, 42 грн інфляційних втрат та 1 076,09 грн 3% річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд встановив, що такі є правильними та заявлені до стягнення 1 486, 42 грн інфляційних втрат та 1 076,09 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 11 104, 40 грн - пені, 1 486, 42 грн - інфляційних втрат та 1 076, 09 грн - 3% річних,
Щодо судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивач з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 при поданні процесуальних документів в електронному вигляді, сплатив судовий збір на суму 3 651, 12 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 48 від 19.02.2026.
В процесі розгляду справи відповідач сплатив основний борг на суму 290 592, 24 грн, тому провадження у цій частині підлягає закриттю.
Судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн ( з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 при поданні до суду процесуальних документів в електронному вигляді) слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 290 592, 24 грн.
2. Позовні вимоги задоволити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України» (131) (місцезнаходження: 79005, місто Львів, вулиця Архипенка Олександра будинок 1, ідент. код: 08680744) на користь Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (місцезнаходження: 43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Яремчука Назарія будинок 4, ідент. код: 00131512) 11 104, 40 грн - пені, 1 486, 42 грн - інфляційних втрат, 1 076, 09 грн - 3 % річних та 2 662,40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Никон О.З.