79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.05.2026 Справа № 914/532/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Мартинів Андрія Миколайовича, м. Новий Розділ
про стягнення 29 547,95 грн. заборгованості
Без виклику сторін
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до Фізичної особи-підприємця Мартинів Андрія Миколайовича про стягнення 29 547,95 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026, справу №914/532/26 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
25.02.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надано сторонам строк для подання відзиву та відповіді на відзив.
Станом на 05.05.2026 від відповідача відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань по справі не надходило.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача є адреса: 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Шептицького, буд. 1А, кв. 35, куди і надсилалася поштова кореспонденція суду, зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі, яка була отримана відповідачем, що підтверджується трекінгом Укрпошта від 28.04.2026.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними унормований Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
Таким чином, судом було вчинено всі дії для належного повідомлення відповідача про розглядувану справу.
Отже, суд прийшов до висновку, що вчинені судом дії та тривалий час розгляду даної справи свідчить про необхідність збереження судом балансу прав та обов'язків сторін, а отже можливість розгляду даної справи та ухвалення судового рішення по суті спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання послуг постачання теплової енергії та гарячої води шляхом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору), що є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Як стверджує позивач, у період з грудня 2022 по грудень 2025 позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 28 354,38 грн., які останній не оплатив.
З огляду на наведене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 29 547,95 грн.: 28 354,38 грн. сума основного боргу, 916,75 грн. інфляційних втрат та 276,82 грн. 3% річних.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву та заперечень щодо позовних вимог не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області відповідно до Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019р. №329. З листопада 2019 року ТОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечило постачання теплової енергії та гарячої води для міста Новий Розділ. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальні періоди безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (далі - позивач/постачальник) та фізичною особою-підприємцем Мартинів Андрієм Миколайовичем (далі - відповідач/споживач).
Тарифи на теплову енергію для ТОВ «Нафтогаз Тепло» погоджено рішеннями виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329, від 12.10.2021 № 438, від 12.12.2023 № 507, від 17.12.2024 № 467.
Відповідач є власником нежитлових приміщень (аптеки та стоматологічного кабінету), розташованих у багатоквартирному будинку, приєднаному до системи централізованого теплопостачання, та використовує їх для здійснення підприємницької діяльності. Як співвласник будинку відповідач зобов'язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна та оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги.
Теплопостачання до будинку здійснювалося у відповідні опалювальні періоди, а тарифи на теплову енергію встановлювалися органом місцевого самоврядування у визначеному законодавством порядку.
З метою врегулювання договірних відносин ТОВ «Нафтогаз Тепло» зверталося до відповідача, як споживача з метою укладення договору про надання теплової енергії, проте відповідачем вказані звернення залишені поза увагою та таким не вжито жодних заходів спрямованих на укладення договірних стосунків
З 1 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальні договори приєднання на надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані 1 жовтня 2021 року на корпоративному сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло».
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами фактично склалися договірні відносини з постачання теплової енергії на умовах публічного договору приєднання, оскільки відповідач, отримуючи послуги, приєднався до умов договору, проте заходів щодо оформлення договірних відносин у письмовій формі не вжив.
За умовами договору про надання послуги з постачання теплової та гарячої води, що опублікованого на веб-сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло».
Житловий будинок № 42 по проспекту Шевченка у місті Новий Розділ обладнаний загальнобудинковим вузлом), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 70 квартир та два нежитлові приміщення, які належить відповідачу. Даний прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік 11.11.2021, на підтвердження чого долучено копію акту.
Позивач здійснював нарахування плати за теплову енергію та абонентське обслуговування на підставі показників лічильника і затверджених тарифів, формував рахунки та акти приймання-передачі послуг, які направлялися відповідачу.
Відповідач фактично споживав теплову енергію, у тому числі на загальнобудинкові потреби, однак оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснив.
Загальний розмір заборгованості відповідача за надання послуг з постачання теплової енергії по приміщенню аптеки (площа 67,10 кв.м.) та приміщенню стоматологічний кабінет (площа 45,80 кв.м.) за адресою м. Новий Розділ, проспект Шевченка, будинок 42 становить - 28 354,38 гривень, в тому числі ПДВ. Розрахунок заборгованості по особовим рахункам НОМЕР_1 , 1100175107100 долучено до позовної заяви.
Відповідачу додатково за період листопад 2022 року - грудень 2025 року сформовано Акти приймання- передачі теплової енергії, які разом з рахунками на оплату надавалися відповідачу.
Перераховані вище рахунки на оплату та акти приймання- передачі теплової енергії вручалися за місцем знаходження приміщення або надсилалися Відповідачу за адресою реєстрації. На підтвердження чого долучаємо супровідні листи та поштові квитанції.
ТОВ «Нафтогаз Тепло» вживало заходи для досудового врегулювання спору шляхом надіслання вимог про сплату заборгованості , зокрема, вимоги від 16.08.23 року № 126/1.11120-1545 на підтвердження чого долучаємо копію поштових квитанцій
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області відповідно до Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019р. №329. З листопада 2019 року ТОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечило постачання теплової енергії та гарячої води для міста Новий Розділ. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальні періоди безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Тариф на теплову енергію та гарячу воду є регульованим та встановлюється органом місцевого самоврядування у визначеному законодавством порядку.
Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Співвласники зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати за спожиті житлово- комунальні послуги.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з постачання теплової енергії та гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
З 1 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальні договори приєднання на надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані 1 жовтня 2021 року на корпоративному сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло».
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.28.2019 р. № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідач приєднався до умов індивідуального договору шляхом фактичного отримання послуги.
За умовами Договору про надання послуги з постачання теплової та гарячої води, що опублікованого на веб-сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло» за посиланням: https:// www,naftosazteplo.com, на, TOB «Нафтогаз Тепло» взяло на себе зобов'язання надати споживачу послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення, а споживач зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Вартість послуг є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та тарифу на постачання гарячої води. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.
Статтею 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря. У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.
Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Нарахування за постачання теплової енергії здійснюється з врахуванням показів загальнобудинкового лічильника теплової енергії відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.
Визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Як встановлено судом, на підтвердження того, що впродовж опалювальних сезонів 2022/2023, 2023/2024, 2024/2025 та 2025/2026 років ТОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечено подачу теплової енергії долучено копії Актів про пуск теплоносія до будинку № 46 по проспекті Шевченка у м. Новий Розділ.
Законодавство України, зокрема, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов'язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію щомісячно. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
На момент подачі теплоносія до будинку № 46 на проспекті Шевченка у м. Новий Розділ та впродовж наступних періодів до ТОВ «Нафтогаз Тепло» не надходило жодне повідомлення та докази (копії відповідної проектної документації), які б засвідчували факт відключення будинка від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з постачання теплової енергії.
Таким чином, відповідач фактично використав послуги з постачання теплової енергії, однак такі не оплатив.
Згідно з вимогами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Ч. 2 статті 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань встановлено, що такі нараховано правильно та підлягають до задоволення у повному обсязі з у розмірі 916,75 грн. - інфляційні нарахування та 276,82 грн. - 3% річних.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача підлягає до стягнення 3 328,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мартинів Андрія Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (ідентифікаційний код 42399765) 29 547,95 грн. з яких: 28 354,38 грн. сума основного боргу, 916,75 грн. інфляційних втрат, 276,82 грн. 3% річних та 3 328,00 грн. судового збору.
3 Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гоменюк З.П.