вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження
"04" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/534/26
за позовом Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної Війни,
с. Лебедівка Вишгородського району Київської області,
до відповідача ОСОБА_1 , с. Лебедівка Вишгородського району Київської області,
про стягнення 99 444,00 грн.,
Суддя О.В. Конюх,
представники с торін: не з'явились;
позивач - Дачний кооператив інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної Війни 26.02.2026 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №1 до відповідача - ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 99 444,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача всі судові витрати в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2026 позовну заяву Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни залишено без руху, зобов'язано усунути недоліки позовної заяви у строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
16.03.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 99 444,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 під час перебування на посаді голови правління Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни безпідставно отримав із каси підприємства 99 444,00 грн., які позивач і просить стягнути в судовому порядку на підставі статті 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2026 відкрито провадження у справі №911/534/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.04.2026.
01.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав заяву по справі №911/534/26, в якій просив суд відкласти судове засідання, призначене на 13.04.2026, надати відповідачу додатковий місячний строк для підготовки відзиву і пошуку адвоката.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу під час мобілізації.
Ухвалою від 10.04.2026 забезпечено участь представника позивача адвоката Завойка Д.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 13.04.2026 підготовче судове засідання відкладено на 04.05.2026, встановлено учасникам справи додатковий строк на подання заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних у сторін та раніше не поданих доказів до 30.04.2026, забезпечено участь представника позивача адвоката Завойка Д.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав заяву від 22.04.2026 про зупинення провадження по справі №911/534/26, в якій просить зупинити провадження у справі №911/534/26 до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
04.05.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву вих.№1 від 02.05.2026, в якій просить відкласти підготовче засідання у даній справі для додаткового уточнення інформації стосовного того, чи проходить відповідач військову службу у Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова.
У судове засідання 04.05.2026 сторони не з'явились, уповноважених представників для участі в судове засідання не направили.
Розглянувши подане клопотання про зупинення провадження, суд зазначає таке.
Стаття 129 Конституції України передбачає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини 2 статті 2 ГПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Отже, правила, визначені вказаною нормою мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
За нинішньої редакції пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання цих приписів вступає у суперечність із загальними засадами процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність процесу.
Зокрема, обов'язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника процесу. Тож застосовувати вказану норму не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22.
Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.
У зв'язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї ухвали воєнний стан не скасований. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов'язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 дійшла висновку, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм (в даному випадку п.3 ч.1 ст. 227 ГПК України) суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі №911/534/26, перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на підтвердження чого надав довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 №5001/29 про те, що з 05.12.2025 по теперішній час (23.12.2025, станом на дату видачу довідки) солдат ОСОБА_1 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2026 солдат ОСОБА_1 з 08.02.2026 вибув у відрядження до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова м. Житомир, на курси професійної військової освіти «Базовий та фаховий курс тактичного рівня L-1 A+L-1B»
Вказана інформація підтверджена також відповіддю на адвокатський запит представника позивача від 18.04.2026 №3859, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 з 14.02.2026 та направлений для подальшого проходження військової служби до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова м. Житомир.
Згідно із довідкою Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 12.03.2026 №395/134, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (навчання) слухачів вищих військових навчальних закладів в Житомирському військового інституту імені С.П. Корольова з 16.02.2026 згідно з наказом начальника ЖВІ від 16.02.2026 №42 по теперішній час.
Також, до матеріалів справи додана копія військового квитка серії НОМЕР_2 від 05.12.2025, у якому відсутня відмітка про демобілізацйію.
Таким чином, вказані документи дають для суду достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Збройних Сил України, у зв'язку з чим не може у повному обсязі скористатися своїми правами, передбаченими Господарським кодексом України.
Представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання з мотивів необхідності додаткового уточнення інформації стосовного того, чи проходить відповідач військову службу в Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова. Разом із тим, така інформація підтверджена оригіналом довідки Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова від 12.03.2026 №395/134, у зв'язку з чим відкладення підготовчого судового засідання із заявлених підстав не є необхідним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 227, п. 2 ч. 1. ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної Війни вих.№1 від 02.05.2026 про відкладення підготовчого засідання залишити без задоволення.
2. Заяву відповідача ОСОБА_1 від 22.04.2024 про зупинення провадження по справі №911/534/26 задовольнити.
3. Провадження у справі №911/534/26 зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
4. Зобов'язати учасників справи невідкладно письмово повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 255 ГПК України протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 06.05.2026.
Суддя О.В. Конюх