ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/2072/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУЛЬ-ЕКСПЕРТ»
про стягнення 1096, 06 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУЛЬ-ЕКСПЕРТ» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1 096,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем між позивачем та відповідачем було укладено договір № 620-23ТН від « 09» жовтня 2023 року про технічний нагляд, який було виконано, вартість послуг оплачена, про що свідчать первинні документи. Однак, за результатами ревізії, проведеної Державною аудиторською службою України щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року, встановлено, що при визначенні вартості послуг технічного нагляду: не вірно визначалась база розрахунку вартості послуг; до складу «вартості будівельних робіт» включались витрати, які не відносяться до будівельних робіт, а саме витрати з частин V-IX форми КБ-2в (адміністративні витрати, прибуток, ризики, інші витрати).
У зв'язку з чим, з урахуванням вимог ст.1212 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 1 096,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2072/26. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, 18.03.2026 через систему «Електронний суд» подав до суду письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що правовідносини сторін мають виключно договірний характер, а заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на ретроспективний перегляд погодженої сторонами вартості послуг після належного виконання договору. Спір у справі за своєю суттю стосується не відсутності правової підстави набуття коштів, а оцінки правильності визначення вартості послуг технічного нагляду в межах існуючих та виконаних договірних правовідносин. Зазначивши, що Позивач, формулюючи позов як вимогу про стягнення «безпідставно отриманих коштів (переплати)» фактично намагається використати конструкцію статті 1212 ЦК України для перегляду результатів належного виконання договору.
Окрім того, просив суд судові витрати, понесені Відповідачем у зв'язку з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу покласти на Позивача.
23.03.2026 позивач в системі «Електронний суд» сформував відповідь на відзив.
24.03.2026 відповідач подав до суду письмові заперечення на відповідь на відзив. У яких зазначив, що позовні вимоги та доводи відповіді на відзив спрямовані на зміну економічного результату виконаного договору після завершення господарської операції, що суперечить принципам правової визначеності та стабільності цивільного обороту. У зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДУЛЬ-ЕКСПЕРТ» (далі - відповідач, Виконавець) 09 жовтня 2023 року укладено договір № 620-23ТН про виконання робіт з технічного нагляду у будівництві.
За умовою якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд (надалі - «Роботи») за виконанням будівельних робіт на будівництві об'єкта: «Реконструкція (відновлення пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) житлового будинку за адресою: селище міського типу Пісківка, вулиця Привокзальна, будинок 5, Бучанського району, Київської області.
Згідно п.1.2 договору роботи із здійснення технічного нагляду за будівництвом Об'єкта виконуються у відповідності з Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» та з врахуванням умов цього договору.
Відповідно до п.1.4 договору № 620-23ТН вартість робіт, що доручаються Виконавцю, визначається цим Договором згідно Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
За умовою п.1.5 договору Виконавець зобов'язаний здійснювати технічний нагляд за ходом і процесом виконання робіт на Об'єкті з метою забезпечення якості виконання робіт відповідно до проектної документації, будівельних норм, стандартів в галузі будівництва та чинних нормативно-правових актів на території України.
У разі зміни строків будівництва Сторонами укладається Додаткова угода не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня прийняття таких змін, з відповідними змінами до Додатку 2 - календарного плану зі здійснення технічного нагляду за будівництвом на об'єкті (п.1.6).
Відповідно до п.1.7 договору №620-23ТН склад та обсяг робіт, що виконуються Виконавцем за цим Договором, можуть бути переглянуті Сторонами в процесі виконання будівельних робіт.
Згідно п.3.1 договору загальна вартість робіт з технічного нагляду становить 295975,87 грн., у тому числі ПДВ: 49 329,31 грн.
Вартість робіт може бути змінена відповідно до фактичних розрахунків відповідно до п.5.1 Договору.
Договір згідно п.6.1 набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє по « 31» грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе Сторонами зобов'язань по даному Договору.
Строк дії даного Договору продовжується у разі продовження строку виконання робіт з будівництва об'єкта в повному обсязі, про що складається додаткова угода (п.6.2).
Як свідчать матеріали справи, сторонами у справі до Договору № 620-23ТН від « 09» жовтня 2023 року укладались наступні додаткові угоди №1 від 08.05.2024, №2 від 29.12.2024, №3 від 17.06.2025.
Додаткову угоду № 1 від 08.05.2024 про внесення змін до Договору від « 09» жовтня 2023 року № 620-23ТН укладено про наступне:
Керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п. 3.3 Договору, Замовником беруться бюджетні зобов'язання щодо оплати обсягів робіт в межах суми: 271149,20 грн, у тому числі ПДВ: 45 191,53 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 та відповідно до Плану використання бюджетних коштів на 2024 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111360.
Керуючись п. 6.2, п. 6.6, п. 12.2 Договору, Сторони домовились продовжити строки дії Договору та викласти п. 6.1 Договору у такій редакції:
« 6.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє по « 31» січня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе Сторонами зобов'язань по даному Договору».
За умовою додаткової угоди №2 від 29.12.2024, керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п.3.3 Договору, Замовником зменшуються бюджетні зобов'язання щодо оплати обсягів робіт на суму: 229 892,18 грн, у тому числі ПДВ: 38 315,36 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 247 та відповідно до Плану використання бюджетних коштів на 2024 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111360.
Керуючись п. 6.2, п. 6.6, п. 12.2 Договору, Сторони домовились продовжити строки дії Договору та викласти п. 6.1 Договору у такій редакції:
« 6.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє по « 31» грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе Сторонами зобов'язань по даному Договору».
17.06.2025 позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №3 до Договору №620-23ТН від « 09» жовтня 2023 року про технічний нагляд за виконанням робіт на об'єкті: «Реконструкція (відновлення пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) житлового будинку за адресою: селище міського типу Пісківка, вулиця Привокзальна, будинок 5, Бучанського району, Київської області» про наступне:
Керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п.3.3 Договору, Замовником беруться бюджетні зобов'язання щодо оплати обсягів робіт в межах суми: 276797,76 грн, у тому числі ПДВ: 46 132,96 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 № 412 та відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2025 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111360.
За умовою п.5.1 договору приймання і передача робіт з технічного нагляду за цим Договором оформлюються Актом виконаних робіт (надалі - Акт) згідно додатку № 43 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
На виконання вказаних вище положень Договору №620-23ТН між сторонами 28.12.2024 було підписано Акт №2 приймання наданих послуг зі здійснення технічного нагляду на суму 19 178,11 грн. При цьому позивач не пред'являв відповідачу будь-якої мотивованої відмови від підписання Акту або претензій до наданих послуг.
В подальшому на виконання умов Договору №620-23ТН позивач оплатив виконані відповідачем роботи у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №68 від 28.12.2024 на загальну суму 19 178,11 грн. у призначенні платежу є посилання на Договір.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
При цьому ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як наслідок, перевірка фактичного обсягу адміністративних витрат, інших витрат, які включені до акту, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.
Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що на виконання вказаних вище положень та умов договору № 620-23ТН від 09.10.2023 року позивач оглянув та прийняв за актом приймання наданих послуг зі здійснення технічного нагляду, який підписаний та скріплений печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень, надані відповідачем послуги зі здійснення технічного нагляду, обумовлені означеним договором, а відтак позивач погодився як з якістю таких робіт, вартістю так і з їх кількістю, адміністративними витратами та іншими витратами.
Мотивована відмова від приймання наданих послуг з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.
Окремо суд звертає увагу, долучені до позовної заяви довідка від 15.10.2024 на суму 3394,55280 та акти №1 на суму 1 829 156,40 грн. та №2 за жовтень 2024 року стосуються іншого договору, а саме №9К-23 від 14.09.2023, генпідрядником за яким значиться ТОВ «Уютспецбуд».
В подальшому, Державною аудиторською службою України на виконання пункту 8.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2025 року ревізійною групою під керівництвом заступника директора департаменту - начальника відділу Левчук Л.М. проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року.
За результатами якої складено Акт № 001700-21/60 від 28.10.2025 планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за період з 01 січня 2024 по 30 червня 2025 року та встановлено, що при визначенні вартості послуг технічного нагляду: не вірно визначалась база розрахунку вартості послуг; до складу «вартості будівельних робіт» включались витрати, які не відносяться до будівельних робіт, а саме витрати з частин V-IX форми КБ-2в (адміністративні витрати, прибуток, ризики, інші витрати).
Позивач, посилаючись на пункт 6.1. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови № 281), якою передбачено, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо) зазначив наступне. При визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єкту будівництва застосовуються первинні облікові документи «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), які наведено у додатку 36 та додатку 37 цієї Настанови, та при твердій договірній ціні за укрупненими показниками вартості - «Звіт про виконання робіт за контрактом на об'єкті будівництва за період (місяць/рік)», «Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об'єкті будівництва за період» та «Акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт», які наведено у додатках 38, 39 та 40 цієї Настанови.
У вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв'язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість. У разі застосування твердої договірної ціни за укрупненими показниками вартості при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи пункти 6.4 - 6.15 цієї Настанови не застосовуються.
Зазначивши, що до актів, для розрахунку крім вартості будівельних робіт за сумою витрат за частинами I - IV, частково було прийнято окремі витрати за частинами V - IX акту форми КБ-2в. Звернувши увагу, що відповідно до додатку 36 Настанови № 281, до складу будівельних робіт належать виключно витрати, відображені у частинах I-IV форми КБ-2в: прямі витрати; загальновиробничі витрати; кошти на тимчасові будівлі та споруди; кошти на виконання робіт у зимовий (літній) період.
Вважаючи, що база для визначення вартості послуг технічного нагляду була завищена, що призвело до переплати Позивачем, та за висновками Державної аудиторської служби України, внаслідок неправомірного включення до бази розрахунку витрат, які не є будівельними роботами, Відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 1 096,06 грн.
Втім, перевірка фактично наданих послуг, їх якості та відповідності умовам договору покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.
Державною аудиторською службою України надіслано позивачу вимогу щодо усунення порушення та зобов'язано Службу усунути порушення та вжити заходів щодо повернення надмірно сплачених сум, та здійснення її перерахування до державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання наданих послуг зі здійснення технічного нагляду був підписаний позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень.
Отже, враховуючи те, що позивач прийняв надані відповідачем послуги, слід констатувати, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.
Мотивована відмова від приймання наданих відповідачем послуг з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Отже, умови договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
А тому, умови договору зі сторони відповідача були виконані і зауважень у позивача з цього приводу у них не було.
Позиція позивача зводиться до оспорювання витрат, які не відносяться до будівельних робіт, а саме витрати з частин V-IX форми КБ-2в (адміністративні витрати, прибуток, ризики, інші витрати) та ґрунтується виключно на ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача.
Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Судом встановлено, що умови, викладені в договорі були визначені та погоджені сторонами. Договір містить умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов'язковими), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.
При цьому, як зазначалося вище, сторони не заперечують, що зобов'язання за договором виконані відповідно до умов укладеного між ними договору, у зв'язку з чим факт виконання договору, прийняття даних робіт та їх повна оплата свідчать про відсутність порушення господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також договірний характер правовідносин сторін, за наявності умов договору щодо вартості робіт, висновки Державної аудиторської служби України господарської діяльності позивача не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися.
Відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов'язання порівняно із договірними.
Суд відзначає, що акт № 001700-21/60 від 28.10.2025 планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за період з 01 січня 2024 по 30 червня 2025 року, складений Державною аудиторською службою України, є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень позивача та містить лише думку органу, який його склав. Зазначений акт планової ревізії не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов Договору.
Акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки саме позивача, а не відповідача, а тому може нести негативні наслідки саме для позивача. Акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть його змінювати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №922/59/19.
Верховний Суд України у постанові від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021.
Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором. А тому посилання позивача на акт Державної аудиторської служби України є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено існування розбіжностей між вартістю виконаних робіт, зазначених у договорі, з вартістю виконаних робіт, які були передбачені актом приймання наданих послуг зі здійснення технічного нагляду.
Слід також зазначити, що позивачем у судовому порядку не порушувалося питання про визнання недійсним Договору (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні ціни роботи, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності Договору №620-23ТН про виконання робіт з технічного нагляду у будівництві.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 у справі № 910/8652/23 зазначив, що акти КБ-2в та довідки КБ-3 є належними доказами погодженого сторонами обсягу та вартості виконаних робіт і є підставою для проведення взаєморозрахунків між сторонами.
Підписання Позивачем первинних документів без зауважень підтверджує, що Замовник визнав факт надання послуг; їх обсяг; їх вартість за відповідний звітний період; правильність проведених розрахунків на момент прийняття; відсутність претензій до якості та змісту відповідних документів.
Заявлені до стягнення кошти у розмірі 1096,06 грн. позивач кваліфікував як безпідставно отримані відповідачем.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Як зазначалося вище, згідно з частиною 1, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі - гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19, від 20.05.2021 р. у справі № 905/1751/19.
Як вже було зазначено вище, надання послуг відповідачем здійснювалось згідно умов укладеного договору. З огляду на зазначене, до даних відносин не можуть бути застосовані приписи ст. 1212 ЦК України.
Також і Вимога Державної аудиторської служби України не може вважатись підставою виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені позивачем кошти, оскільки така вимога є по суті повідомленням контролюючого органу про необхідність суб'єкту господарської діяльності усунути виявленні таким органом порушення та недоліки зазначені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акту, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.
З огляду на викладене, матеріали справи свідчать про те, що позивач погодився з наданими відповідачем послугами зі здійснення технічного нагляду та оплатив їх вартість в повному обсязі у відповідності до умов Договору.
Оскільки, грошові кошти у розмірі 1 096,06 грн. були набуті відповідачем у межах та на підставі виконання ним договірних зобов'язань, за результатами підписання сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акту приймання наданих послуг зі здійснення технічного нагляду, у свою чергу, позивачем не доведено належними доказами обставин того, що спірна сума коштів була отримана відповідачем без достатньої правової підстави або така підстава наразі відпала.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на те, що між сторонами у справі існували договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як безпідставно отримані, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
За таких обставин, у позові Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУЛЬ-ЕКСПЕРТ» про стягнення 1 096,06 грн. грошових коштів слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА