номер провадження справи 21/38/25
06.05.2026 Справа № 908/3497/25 (908/208/26)
м. Запоріжжя Запорізької області
За позовною заявою (заявника) - Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області Зайцева Ігоря Анатолійовича (вул. Свободи, буд. 65, м. Шостка, Сумська область, 41100, Код ЄДРПОУ/Умовний код: 03527891, адреса електронної пошти: igorzaitsev1983@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в інтересах держави в особі -
позивача - Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради (бул. Ювілейний, буд. 1, селище Ямпіль, Шосткинський район, Сумська область, 41200, код ЄДРПОУ 44045758, ел. пошта: yamp.dity1@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про стягнення 67 540, 00 грн..
в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
Без участі представників сторін
До підсистеми "Електронний суд" від заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області Зайцева Ігоря Анатолійовича в інтересах держави в особі позивача - Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради надійшла позовна заява вихідний № 55/3-532вих-26 від 28.01.2026 (вх. № 308/08-07/26 від 29.01.2026), в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради (бул. Ювілейний, буд. 1, смт. Ямпіль, Шосткинський район, Сумська область, 41200, код ЄРДПОУ 44045758) кошти у сумі 67 540 грн..
3. Судові витрати стягнути з відповідача за наступними реквізитами: Сумська обласна прокуратура (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2026 розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер № 908/208/26) за вище зазначеним позовом визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Ухвалою від 03.04.2026 позовну заяву заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області Зайцева Ігоря Анатолійовича в інтересах держави в особі позивача - Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради вихідний № 55/3-532вих-26 від 28.01.2026 (вх. № 308/08-07/26 від 29.01.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 67 540, 00 грн.. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3497/25 (908/208/26).
ТОВ "ІНТЕКС ІВЕСТ" (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку копії ухвали суду від 03.04.2026 до його електронного кабінету (03.04.2026), зареєстрованого у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до електронного кабінету відповідача копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
Згідно статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Ухвалою від 18.12.2025 зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.
18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".
Наразі процедура розпорядження майном ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" триває, повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.
03.05.2023 Відділом освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради оприлюднено інформацію про закупівлю 3740 л дизельного палива та 1510 л бензину А-95 за ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти очікуваною вартістю 231 000 грн. (ідентифікатор закупівель UA-2023-05-03-000888-a).
За результатами закупівлі Відділом освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради (надалі - Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (надалі - Постачальник, Відповідач) було укладено Договір поставки № 255/47 від 03.05.2023.
За умовами п. 1.1 - 1.4, 5.3, 5.6, 5.7 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі: бензин А-95 в кількості 1510 л та дизельне паливо в кількості 3740 л за ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти. Відпуск Товару з АЗС здійснюється шляхом обміну талону на Товар відповідно до кількості та номіналу, зазначеного в талоні, в наступному режимі - безперервно, цілодобово в робочі та у вихідні дні, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено внаслідок технічної перерви, технічної аварії або дії форс-мажорних обставин відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Сторона договору, що здійснює відпуск пального за талонами на АЗС, зобов'язується забезпечити наявність та відпустити у роздріб (передати) визначену в талоні кількість (обсяг) та асортимент Товару за першою вимогою Замовника по факту пред'явлення ним талону на відповідній АЗС.
Відповідно до п. 4.1 - 4.2 Договору, оплата Товару Замовником здійснюється на підставі рахунка та видаткової накладної у безготівковій формі, в національній валюті України - гривні, на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів. Зобов'язання Учасника по поставці Товару вважаються виконаними після відвантаження Замовнику всього обсягу Товару на АЗС (п. 5.9 Договору).
Згідно п. 6.3.1, 6.3.5 договору Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу Замовнику талонів та відпуск Товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені Договором; забезпечити достатню кількість, асортимент та відповідну якість Товару на АЗС з метою своєчасного та належного виконання своїх обов'язків згідно з цим Договором. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання зобов'язань за цим Договором до їх повного виконання (п. 10.1 Договору).
Отже, за умовами вказаного договору про закупівлю № 255/47 від 03.05.2023 фактична поставка товару (бензин А-95 в кількості 1510 л та дизельне паливо в кількості 3740 літрів) здійснюється шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС в кількості та асортименті, обраних покупцем в межах кількості та асортименту товару, визначеного в талонах, переданих постачальником замовнику на підставі складених сторонами договору видаткових накладних.
Відповідачем виписано видаткову накладну № 0047/0001083 від 03.05.2023, Позивачем сплачено Відповідачу 231 000 грн. згідно Договору № 255/47 від 03.05.2023 платіжними інструкціями № 23 від 04.05.2023, № 54 від 04.05.2023, № 18 від 04.05.2023 і в подальшому Позивачем отримано від Відповідача талони на нафтопродукти (дизельне паливо в кількості 3740 л та бензин А-95 в кількості 1510 л). На зазначених талонах, придбаних у Відповідача згідно договору № 255/47 від 03.05.2023, строк дії не зазначений, тобто вони є безстроковими і дійсні на території України.
Після укладення вищевказаного договору, протягом 2023 та до 16 грудня 2024 року Відповідач здійснював відпуск Товару позивачу за талонами, а потім припинив поставку палива, що підтверджується службовими записками працівників Замовника. Таким чином, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо відпуску замовнику оплаченого ним Товару.
Згідно з інформацією, зазначеною у листі Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради від 18.06.2025 № 377/01-20, станом на 17.06.2025 ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" не поставило за договором № 255/47 від 03.05.2023: дизельного палива в кількості 810 літрів на суму 35 640 грн. за наступними талонами: 304621167522 - 304621167539; 304621167582 - 304621167599; 304704840800 - 304704840801; 304704840831 та бензину А-95 в кількості 725 л на суму 31 900 грн. за наступними талонами: 303109399732 - 303109399739; 303109399742; 303109399776 - 303109399807; 303525111688 - 303525111697; 303525111699.
Відділом освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради до ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" направлена претензія № 726/01-20 від 30.10.2025 щодо неналежного виконання зобов'язань, у т. ч. за вказаним вище Договором, яка отримана відповідачем. Однак, на час пред'явлення позову Позивач відповіді від Відповідача не отримав.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" зобов'язання з передачі товару на підставі Договору, Відділ освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради позбавлений можливості реалізувати право на отримання свого, уже оплаченого за бюджетні кошти, товару за договором на загальну суму 67 540 грн. (дизельне паливо в кількості 810 літрів на суму 35 640 грн. та бензину А-95 в кількості 725 л на суму 31 900 грн.).
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За вказаним вище договором товаром є дизельне паливо та бензин А-95, передача Замовнику якого здійснюється на АЗС, а саме відпуск Товару з АЗС здійснюється шляхом обміну талону на Товар відповідно до кількості та номіналу, зазначеного в талоні (п. 5.6 Договору).
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.
Згідно п. 6.3.1, 6.3.5 Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу Замовнику талонів та відпуск Товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені Договором; забезпечити достатню кількість, асортимент та відповідну якість Товару на АЗС з метою своєчасного та належного виконання своїх обов'язків згідно з цим Договором. Талон не підтверджує право власності на куплене пальне, а свідчить про попередню оплату певної кількості пального певного оператора АЗС, у зв'язку з чим підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому. В той же час фактичне отримання пального відбувається лише на АЗС і на підставі наданих Замовником талонів.
Стаття 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем оплачено вартість товару, однак Відповідач визначений Договором товар покупцю у повному обсязі не передав, то Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу кошти за недопоставлений товар за договором № 255/47 від 03.05.2023: дизельне паливо в кількості 810 літрів на суму 35 640 грн. та бензину А-95 в кількості 725 л на суму 31 900 грн., всього на суму 67 540 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави". Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, керівник прокуратури чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3 рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі № 580/1374/22.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/602/18, від 13.03.2019 у справі № 815/1139/18, від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2023 у справі № 206/1198/19 прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави.
Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 БК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення кісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п. п. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 7 БК України).
Неефективне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т. ч. захищених.
У свою чергу, практика реалізації вищевказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" публічні закупівлю здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Неналежне виконання Відповідачем договірних зобов'язань внаслідок отримання бюджетних коштів за недопоставлений товар беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку.
У свою чергу, використання бюджетних коштів становить значний суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, зокрема у даному випадку мешканців Ямпільської територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання бюджетних коштів може порушувати економічні інтереси держави.
Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, дисциплінуватиме постачальників до належного виконання покладених на них обов'язків, а отже - і сприятиме укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресора.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради Шосткинського району Сумської області - орган місцевого самоврядування.
Положення ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачають, що одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією.
Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін передбачено здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Відділ освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради є суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 924/1283/21 від 09.08.2023 дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.
Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (пп. 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (п. 33).
Відділ освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради, як орган місцевого самоврядування, та який у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару за договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Відтак, у спірних правовідносинах відділ освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради, який зобов'язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.
Шосткинська окружна прокуратура 23.01.2026 звернулася з листом до Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради про порушення інтересів держави у зв'язку з неналежним виконанням вказаного вище Договору.
Відповідно до листа Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради від 26.01.2026 окружну прокуратуру повідомлено, що Відділ освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради з позовною заявою до суду з метою усунення виявлених порушень та стягнення грошових коштів не звертався, просить прокуратуру звернутись в його інтересах в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Зазначене свідчить про неналежне здійснення Відділом освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради заходів щодо захисту власних інтересів та призводить до порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель і, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред'явлення даного позову.
Прокурором дотримано вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та заздалегідь повідомлено позивача про прийняття рішення про представництво інтересів держави.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем на рахунок позивача коштів у розмірі вартості не отриманого товару за Договором.
Отже, заборгованість у розмірі 67 540 грн. 00 коп. підтверджена матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З урахуванням наведених обставин справи та наданих сторонами доказів, відповідачем не спростовано обґрунтованої позиції заявника щодо правомірності заявленого позову.
За результатами з'ясування обставин, на які заявник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 254, 256-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Ямпільської селищної ради (бул. Ювілейний, буд. 1, смт. Ямпіль, Шосткинський район, Сумська область, 41200, код ЄРДПОУ 44045758) кошти у розмірі 67 540 (шістдесят сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, к. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати заявнику, позивачу, відповідачу, Сумській обласній прокуратурі (до електронного кабінету).
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2026.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ