вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
04 травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1067/25
За позовом Берегівської окружної прокуратури, м. Берегове в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна», м. Київ
та до Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове
про визнання недійсною додаткової угоди до Договору та стягнення 473 461,12 грн
Суддя Ремецькі О.Ф.
За участю представників: не викликались
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідачів про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 30.07.2024 до договору №110055/2024 від 05.01.2024, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (код ЄДРПОУ 44878589) та КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 01992251) та стягнення 473 461,12 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.10.2025 р. від представника відповідача 1 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву. В поданому відзиві міститься клопотання про зупинення провадження у справі з підстав зазначених у ньому.
07.10.2025 р. від представника відповідача 2 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.
15.10.2025 р. прокурором через систему «Електронний суд» до суду подано відповідь на відзив відповідача 1.
16.10.2025 р. прокурором через систему «Електронний суд» до суду подано відповідь на відзив відповідача 2.
04.11.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове (вх.№02.3.1-02/9614/25 від 04.11.2025 року) про зміну процесуального статусу учасника справи.
Ухвалою суду від 13.11.2025 р. клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове (вх.№02.3.1-02/9614/25 від 04.11.2025 року) про зміну процесуального статусу учасника справи - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 04.12.2025 р. зупинено провадження у справі №907/1067/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
27.01.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання прокурора про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.02.2026 задоволено клопотання прокурора про поновлення провадження (вх. №02.3.1-02/627/26 від 27.01.2026 року). Поновлено провадження у справі №907/1067/25. Продовжено розгляд справи №907/1067/25. Запропоновувано сторонам у справі надати суду свої заяви по суті справи з врахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24.
Позиція прокурора
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані недійсністю додаткової угоди №1 від 30.07.2024 до договору №110055/2024 від 05.01.2024 як такої, що укладена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з підвищенням означеними додатковими угодами без визначених законодавством підстав ціни товару в розмірі, що перевищує 10% встановленої в договорі про закупівлю.
У зв'язку з наведеним прокурор зазначає, що розмір безпідставно (зайво) отриманих відповідачем 1 коштів від відповідача 2 в якості оплати вартості поставленої останньому електричної енергії, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю електроенергії та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої означеними додатковими угодами ціни 1 кВт/год електроенергії, становить 473 461,12 грн, які просить стягнути з відповідача 1 у справі на користь Закарпатської обласної ради, за чий рахунок відбувалося фінансування укладеного відповідачами договору.
Позиція позивача
Позивач - Закарпатська обласна рада, м. Ужгород письмово викладеної позиції по суті позовних вимог не подала.
Позиція відповідача 1
Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Україна», м. Київ щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те що за змістом підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, (далі - Особливості) на момент виникнення спірних відносин була прямо передбачена можливість збільшення ціни за одиницю товару без встановлення будь-якого ліміту, про що свідчить формулювання згаданої норми Особливостей: «істотні умови договору про закупівлю…не можуть змінюватися після його підписання…, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення».
Стверджує, що у таких випадках вищим органом у системі органів виконавчої влади надано право сторонам договору про закупівлю шляхом укладення додаткових угод до такого договору збільшити ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
На переконання відповідача-1, ним було дотримано вимоги ч.5 ст.41 Закону та пп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки зазначену ціну збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару (електричної енергії) на ринку (РДН).
Оскільки, на переконання відповідача-1, відсутні законні підстави до визнання недійсною спірної додаткової угоди, якою збільшено вартість електричної енергії за Договором в розрахункові періоди липень-грудень 2024 року, то вважає, що й законні підстави до відшкодування відповідних грошових коштів - відсутні.
Позиція відповідача 2
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечує. Вказує на те, що На час виникнення спірних правовідносин діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 1210.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Постанова КМУ №1178). Приписами абз.2 п.19 вказаного нормативного акту встановлено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю, укладеного за результатами публічних торгів, які орган виконавчої влади запровадив у період воєнного стану і котрі конкретизують застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону в частині збільшення ціни товару.
Постанова КМУ №1178 не встановлює обмежень щодо відсотка збільшення ціни за одиницю товару, а лише ставить таке збільшення у пряму залежність від відсотка коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку. Згідно листа Відповідача 1 коливання ціни за одиницю електроенергії у червні становило 35,407% у бік збільшення. Такий факт підтверджено належними документами, а саме даними з офіційного сайту Оператора ринку. Відповідно до зазначеного вище, Відповідач 1 та Відповідач 2 при підписанні оскаржуваного додатку д договору діяли у відповідності до вимог чинного на той момент законодавства і не порушували його приписів.
Комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради (далі підприємство) проведено відкриті торги щодо закупівлі ДК 021:2015 09310000-5- Електрична енергія - 537634 квт/годин з очікуваною вартістю 3 333 330,80 гривень.
Оголошення про проведення переговорної процедури оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro» за № UA-2023-12-07-019597-a.
У відкритих торгах взяло участь товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» з пропозицією 3 283 868,47 грн, з яким укладено договір.
Так, 05.01.2024 між комунальним некомерційним підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» укладено договір №110055/2024 про постачання електричної енергії споживачу (далі-Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає товар по предмету код ДК 021:2015 - 09310000-5 - електрична енергія (електрична енергія), а саме Електрична енергія (09310000-5) (ДК 021:2015) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої-) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість - 537 634 кВт.*год.
Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна за спожиту електричну енергію у 2024 р., за 1 кВ г*год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 6,108 гри. (шість гри. 108 коп.) з урахуванням ПДВ, у тому числі:- ціна електричної енергії-4,56143 грн.;- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн.;- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії- 1,018 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 3 283 868,47 гри. (три мільйони двісті вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят вісім грн.47 коп) з ПДВ, ПДВ - 547 311,41 грн. (п'ятсот сорок сім тисяч триста одинадцять грн. 41 коп.) (п. 5.1 Договору).
Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх'підписів печатками, і діє в частині постачання електроенергії з моменту завершення процедури зміни постачальника до 31 грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків до повного його виконання (п. 13.1 Договору).
ТОВ «Толк Україна» звернулося до підприємства з листом щодо внесення змін до договору з проханням про укладення додаткової угоди №1 від 31.07.2024 до основного договору у зв'язку з коливанням ціни на електричну енергію на ринку порівнюючи січень 2024 з 1-2 декадою червня 2024 року у розмірі 35,407%.
Судом встановлено також, що протягом строку дії Договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди:
30.07.2024 укладено додаткову угоду № 1, якою змінено ціну за одиницю товару (1 квт/год) з 01.07.2024 у розмірі 8,046079 грн. за 1 кВт/год. 20.12.2024 укладено додаткову угоду № 2, якою зменшено загальну суму договору до 3 283 867, 97 грн.
Судом встановлено та учасниками справи визнається, що на виконання умов Договору Постачальник протягом січень-грудень 2024 року поставив, а Споживач прийняв електричну енергію загальним обсягом 456084 квт/год електричної енергії, а саме:
Відповідно до акту №28-1110055/1/Ф1 за січень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 31962 квт/год електричної енергії * 5,090 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за договором від 05.01.2024 ) = 183224,73 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 219869,68 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-1110055/2/Ф1 за лютий 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 43887 квт/год електричної енергії * 5,090 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за договором від 05.01.2024 ) = 223384,83 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 268061,80 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/3/Ф1 за березень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 48919 квт/год електричної енергії * 5,090 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за договором від 05.01.2024 ) = 248997,71 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 298797,25 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/4/Ф1 за квітень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 33463 квт/год електричної енергії * 5,090 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за договором від 05.01.2024 ) = 170326,67 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 204392,00 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/5/Ф1 за травень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 27829 квт/год електричної енергії * 5,090 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за договором від 05.01.2024 ) = 141649,61 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 169979,53 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/6/Ф1 за червень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 25730 квт/год електричної енергії * 5,090 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год договором від 05.01.2024 ) = 130965,70 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 157158,84 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/7/Ф1 за липень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 27541 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою №1 від 30.07.2024) = 184664,22 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 221597,06 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику). Разом з цим, мало бути сплачено за ціною, визначеною договором №110055/2024 від 05.01.2024: 27541 квт/год електричної енергії * 6,108 грн = 168220,43 грн з ПДВ.
Відповідно до акту №28-110055/8/Ф1 за серпень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 27261 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою № 1 від 30.07.2024) = 182786,80 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 219344,16 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Разом з цим, мало бути сплачено за ціною, визначеною договором №110055/2024 від 05.01.2024: 27261 квт/год електричної енергії * 6,108 грн = 166510,19 грн з ПДВ
Відповідно до акту №-28110055/9/Ф1 за вересень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 29031 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою №1 від 30.07.2024) = 194654,77 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 233585,72 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику). Разом з цим, мало бути сплачено за ціною, визначеною договором №110055/2024 від 05.01.2024: 29031 квт/год електричної енергії * 6,108 грн = 177321,35 грн з ПДВ.
Відповідно до акту №28-110055/10/Ф1 за жовтень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 50313 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою №1 від 30.07.2024) = 337351,99 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 404822,39 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику). Разом з цим, мало бути сплачено за ціною, визначеною договором №110055/2024 від 05.01.2024: 50313 квт/год електричної енергії * 6,108 грн = 307 311,80 грн з ПДВ.
Відповідно до акту №28-110055/11/Ф1 за листопад 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 87462 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою № 1 від 30.07.2024) = 586438,48 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 703726,18 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику). Разом з цим, мало бути сплачено за ціною, визначеною договором №110055/2024 від 05.01.2024: 87462 квт/год електричної енергії *6,108 грн = 534 217,89 грн з ПДВ.
Відповідно до акту №28-110055/11/Ф1 за грудень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 22686 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою № 1 від 30.07.2024) = 152111,13 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 182533,36 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Разом з цим, мало бути сплачено за ціною, визначеною договором №110055/2024 від 05.01.2024: 22686 квт/год електричної енергії *6,108 грн = 138566,09 грн з ПДВ.
Відповідно до вищевказаних актів КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» за період дії основного договору № 110055/2024 від 05.01.2024 загалом отримано: 31962 квт/год (акт №28-110055/1/Ф1) + 43887 квт/год (акт №28-110055/2/Ф1)+ 48919 квт/год (акт №28-110055/3/Ф1) + 33463 квт/год (акт №28-110055/4/Ф1) + 27829 квт/ год (акт №28-110055/5/Ф1) + 25730 квт/год (акт №28-110055/6/Ф1) + 27541 квт/год (акт №28-110055/7/Ф1) + 27261 квт/год (акт №28-110055/8/Ф1) + 29031 квт/год (акт №28-110055/9/Ф1) + 50313 квт/год (акт №28-110055/10/Ф1) + 87462 квт/год (акт №28 110055/11/Ф1) + 22686 квт/год (акт №28-110055/12/Ф1) = 456 084 квт/год електричної енергії.
Прокурор вважає додаткову угоду №1 від 30.07.2024 до договору №110055/2024 від 05.01.2024 недійсною, як такою що укладена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з підвищенням означеними додатковими угодами без визначених законодавством підстав ціни товару в розмірі, що перевищує 10% встановленої в договорі про закупівлю.
Зауважує, що за період дії Договору №110055/2024 від 05.01.2024 замовником фактично отримано 456084 квт/год електричної енергії, за які фактично перераховано постачальнику ТОВ «Толк Україна» 3 283 867, 97 грн.
Проте, з урахуванням недійсності додаткової угоди № 1 до основного договору, відповідно до п. 5.1 договору, КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» повинна була сплатити 1450776 гривень. Отже, сума коштів, сплачених за непоставлений товар складає: 3 283 867, 97 грн (фактично оплачена сума за додатковою угодою) - 2810406,85 грн (сума за ціною основного Договору без урахування додаткової угоди № 1) = 473461,12 грн. Таким чином, на підставі додаткової угоди № 1 за непоставлений товар сплачено бюджетних коштів на загальну суму 473461,12 грн.
Зазначена сума прокурором обрахована як різниця між фактично сплаченою відповідачем 2 вартістю електроенергії відповідно до її ціни, яка визначалася відповідно до недійсної додаткової угоди до Договору та встановленою Сторонами в Договорі вартістю електроенергії, яка повинна була оплачуватися позивачем на користь відповідача з врахуванням недійсності внесених в Договір подальших змін щодо збільшення вартості електричної енергії за відсутності документально підтверджених обсягів коливання електроенергії та в розмірі, що перевищує 10% від початково визначеної в Договорі ціни електричної енергії.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Щодо представництва прокурора
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Прокуратурою 13.08.2025 направлено лист до Закарпатської обласної ради, на який отримано відповідь з якої слідує, що у вказаного органу відсутні правові підстави для звернення до суду про визнання додаткової угоди до Договору № 110055/2024 від 05.01.2024 недійсною, та стягнення коштів за непоставлений товар.
Разом з цим, вищевказаним листом Закарпатська обласна рада не заперечує щодо захисту окружною прокуратурою інтересів держави.
Таким чином, позивачем в даному спорі є Закарпатська обласна рада як орган, на який покладено обов'язки із забезпечення ефективного використання бюджетних коштів на території Закарпатської обласної ради підпорядкованими органами, а також як засновник КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради.
Сам факт незвернення до суду з вказаним позовом обласною радою, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що орган місцевого самоврядування, неналежно виконує свої повноваження у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород.
Щодо спірних правовідносин.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України (тут і надалі ГК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України).
Підставою позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 30.07.2024 до договору №110055/2024 від 05.01.2024 року та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України «Про публічні закупівлі», які були чинні на час внесення змін до Договору.
Враховуючи, що Договір про постачання електричної енергії споживачу №110055/2024 від 05.01.2024 р., який прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної відповідачем публічної закупівлі за бюджетні кошти (UA-2023-12-07-019597-a), до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України «Про публічні закупівлі».
Як передбачено ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) замовниками є суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ст. 41Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
За встановленими у даній справі обставинами, в момент підписання сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 110055/2024 від 05.01.2024 року між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши останню в розмірі 6,108 грн з 1 кВт/год електроенергії (з ПДВ).
Судом встановлено також, що протягом строку дії Договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди: 30.07.2024 укладено додаткову угоду № 1, якою змінено ціну за одиницю товару (1 квт/год) з 01.07.2024 у розмірі 8,046079 грн. за 1 кВт/год. 20.12.2024 укладено додаткову угоду № 2, якою зменшено загальну суму договору до 3 283 867, 97 грн.
Оцінюючи доводи прокурора про недійсність додаткової угоди № 1 до Договору, як такої, що укладена з порушенням вимог чинного на час її укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
При цьому, суд враховує, що відповідне збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення Додаткової угоди №1.
Крім того, положеннями п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю в разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Як встановлено вище, наслідком внесення сторонами змін до Договору стало збільшення ціни 1 кВт/год електричної енергії, а саме: 30.07.2024 укладено додаткову угоду № 1, якою змінено ціну за одиницю товару (1 квт/год) з 01.07.2024 у розмірі 8,046079 грн. за 1 кВт/год.
Підставою внесення змін в Договір відповідно до долучених до матеріалів справи доказів сторонами Договору визначено роздруківки з веб-сайту ДП «Оператор ринку» РДН, які долучалися відповідачем 1 до листа-пропозиції від 01.07.2024.
При цьому, вказані роздруківки критично оцінюються судом, позаяк такі не містять інформації щодо коливання ціни на електричну енергію на ринку, починаючи з дати укладення договору і до дати пропонованої зміни умов договору, а відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.
В той же час, в ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Аналогічна правова міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13.
Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.
Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця.
Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Від наведеної правової позиції Велика Палата Верховного Суду не відступила і у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 (до закінчення касаційного перегляду якої зупинялося провадження в цій справі №907/1067/25), зазначивши, що «…зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару» (п.п. 205-207 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
З урахуванням наведеного, відхиляються судом заперечення відповідачів про те, що така ціна, як наслідок, може підніматися і більше 10% від зазначеної в договорі про закупівлю.
Так, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 учасники цивільних правовідносин мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.
Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті).
Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).
Відхиляються судом також доводи відповідача 1 про можливість підняття ціни за Договором без врахування 10% ліміту з посиланням на Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
В даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.02.2025 у справі №916/747/24, за якою постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Відповідні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23.
Крім того, за висновками Верховного Суду у справі № 916/747/24 від 06.02.2025, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (п. 51 постанови).
Окрім того, у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 Верховним Судом визначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами у справі без будь-яких належних на те підстав, без належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо підвищення на нього ціни, з грубим порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Договору, укладено додаткову угоду № 1 від 30.07.2024 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару (1 кВт/год) з 6,108 грн. грн до 8,046079 грн за 1 кВт/год (з ПДВ).
Таким чином, судом встановлено, що при укладенні додаткової угоди № 1 від 30.07.2024 до Договору її сторонами порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення при відсутності документально підтвердженого коливання цін такого товару на ринку на дату зміни/пропонування зміни порівняно з датою укладення договору, та перевищено гранично допустимі обсяги збільшення ціни (10%).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 цього Кодексу (частина перша) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Наведені вище обставини свідчать про протиправність внесених сторонами змін до Договору та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30.07.2024 до
Договору про постачання електричної енергії споживачу №110055/2024 від 05.01.2024 року, позаяк порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» сторонами мали системний характер, а під час розгляду справи в суді знайшли свої документальне підтвердження доводи прокурора про перевищення встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» ліміту можливого збільшення, а відтак позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають до задоволення судом.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 236 ЦК України за якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, беручи до уваги встановлену судом недійсність змін, що внесені до Договору Додатковою угодою № 1 від 30.07.2024 застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі положення щодо ціни електроенергії, обсягів постачання та ціни Договору.
В силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України (правова позиція Об'єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Судом встановлено, що сторонами Договору, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на електроенергію, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Договору, укладено Додаткову угоду, згідно якою збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.
Недійсність додаткової угоди, з врахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов'язання між сторонами за положеннями укладеного Договору, проте без тих змін, які були внесені до нього Додатковою угодою № 1 від 30.07.2024.
Так, за встановленими у справі обставинами, на виконання умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №110055/2024 від 05.01.2024 року ТОВ «Толк Україна», за період з січня по грудень 2024 року включно поставило, а відповідач 2, в свою чергу, прийняв електричну енергію в обсязі 456 084 кВт/год, вартість якої, з урахуванням визначеної в п. 5.1. Договору ціни 1 кВт/год 6,108 грн (без врахування внесених змін за недійсними Додатковими угодами) становить 2 785 761,07 грн (456 084 кВт/год * 6,108 грн).
При цьому, починаючи з липня 2024 року означені обсяги електроенергії позивачем оплачувалися, виходячи зі збільшеної ціни за недійсними додатковою угодою до Договору.
А саме, відповідно до акту №28-110055/7/Ф1 за липень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 27541 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою №1 від 30.07.2024) = 184664,22 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 221597,06 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/8/Ф1 за серпень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 27261 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою № 1 від 30.07.2024) = 182786,80 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 219344,16 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №-28110055/9/Ф1 за вересень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 29031 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою №1 від 30.07.2024) = 194654,77 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 233585,72 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/10/Ф1 за жовтень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 50313 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою №1 від 30.07.2024) = 337351,99 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 404822,39 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/11/Ф1 за листопад 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 87462 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою № 1 від 30.07.2024) = 586438,48 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 703726,18 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
Відповідно до акту №28-110055/11/Ф1 за грудень 2024 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» отримано: 22686 квт/год електричної енергії * 6,705066 грн без ПДВ (ціна за 1 квт/год за додатковою угодою № 1 від 30.07.2024) = 152111,13 грн без ПДВ. Всього з ПДВ 182533,36 грн (сума, яка фактично перерахована постачальнику).
За період з липня по грудень 2024 відповідачем 2 отримано 244 294,00 квт/год електричної енергії вартістю 1 492 147,75 грн. Разом з тим, сплачено за вказаний період 1 965 608,87 грн.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату Комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове вартості поставленої за Договором у 2024 році електроенергії в загальному розмірі, суд доходить висновку, що в результаті укладення недійсних додаткових угод Споживачем зайво сплачено 473 461,12 грн (1 965 608,87 грн - 1 492 147,75 грн = 473 461,12 грн) за придбану з липня по грудень 2024 року включно електроенергію.
Суд зауважує, що порушення процедури державних закупівель та укладення додаткової угоди № 1 від до Договору унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Як наслідок, указане призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу державним інтересам у подальшому.
Відтак, суд доходить до висновку, що з відповідача 1 слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання електричної енергії в сумі 473 461,12 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Берегівської окружної прокуратури, м. Берегове в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна», м. Київ та до Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради, м. Берегове про визнання недійсною додаткової угоди до Договору та стягнення 473 461,12 грн підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом порівну на відповідачів у справі, позаяк саме з їх неправильних дій (внесення змін до Договору з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі») і виник даний спір між сторонами.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1.Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 30.07.2024 до договору №110055/2024 від 05.01.2024, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (код ЄДРПОУ 44878589) та КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 01992251).
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18, код ЄДРПОУ 44878589) на користь ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, код ЄДРПОУ - 25435963) суму 473 461,12 грн (чотириста сімдесят три тисячі чотириста шістдесят одну гривню 12 коп.) безпідставно отриманих коштів.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18, код ЄДРПОУ 44878589) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 5 064,96 грн (п'ять тисяч шістдесят чотири гривні 96 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги міста Берегова» Закарпатської обласної ради (90200, Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вул. Мужайська, 41, ЄДРПОУ 01992251) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 5 064,96 грн (п'ять тисяч шістдесят чотири гривні 96 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.05.2026.
Суддя О. Ф. Ремецькі