майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
28 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/50/25
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Лозинської І. В.,
секретар судового засідання Шовтюк І. В.
за участю представників учасників справи:
- від прокуратури: Бондарчук Л. Г., службове посвідчення № 071147 від 01.03.2023
- від позивача: не прибув
- від відповідача 1): Рудзей Ю. В., ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1131103 від 16.07.2025
- від відповідача 2): не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
2) Комунального підприємства "Малин" Малинської міської ради
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення 125101,79 грн
У засіданні суду оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
Прокурор звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідачів про:
- визнання недійсними додаткових угод №2 від 14.02.2023, №3 від 20.03.2023, №4 від 28.06.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, укладених між відповідачами;
- стягнення з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь позивача 125101,79 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що всупереч інтересам держави, за відсутності належних підстав та в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" (чинного на дату укладення договору та здійснення правовідносин) і положень укладеного договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, відповідачами укладено додаткові угоди до договору, за якими суттєво збільшено ціну за одиницю закупленого товару та зменшено обсяги його поставки.
Ухвалою від 15.01.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 187 у т. 1).
30.01.2025 до суду від відповідача 1) надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог з підстав, у ньому викладених (а. с. 190 - 198 у т. 1).
31.01.2025 до суду відповідача 2) надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог з підстав, у ньому викладених (а. с. 199 - 205 у т. 1).
11.02.2025 та 12.02.2025 на електронну пошту суду, а 13.02.2025 - поштовим зв'язком від Коростенської окружної прокуратури надійшли відповіді на відповідні відзиви відповідачів (а. с. 206-213; 214-220; 233-250; 251-267 у т. 1).
14.02.2025 до суду від відповідача 1) надійшло заперечення на відповідь Коростенської окружної прокуратури на відзив (а. с. 1 - 8 у т. 2).
Ухвалою від 07.03.2025 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 11 у т. 2).
28.04.2025 та 30.04.2025 до суду від ТОВ "ЖОЕК" надійшли клопотання, відповідно, про зупинення розгляду справи №906/50/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 (а. с. 23 - 27 у т. 2) та про повернення до стадії підготовчого провадження для розгляду клопотання про зупинення справи (а. с. 33-39 у т. 2).
02.05.2025 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, яке ґрунтується на неподібності справ (а. с. 41-50 у т. 2).
Ухвалою від 02.05.2025 господарський суд перейшов зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, зупинив провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палати Верховного Суду справи №920/19/24 (а.с. 56,57 т. 2).
08.01.2025 до суду від Коростенської окружної прокуратури надійшла заява про поновлення провадження у справі у зв'язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24 (а. с. 59 - 67 у т. 2).
Ухвалою від 08.01.2026 господарський суд поновив провадження у справі на стадії підготовчого провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 69 т. 2).
Ухвалою від 13.02.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті (а. с. 90, 91 у т. 2).
20.03.2026 до суду від Коростенської окружної прокуратури надійшли пояснення з документами на виконання вимог ухвали господарського суду (а. с. 97-114 у т. 2).
Ухвалою від 08.04.2026 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 28.04.2026 о 14:30, витребував у прокуратури та відповідача 1) розрахунки заявленої до стягнення суми безпідставно сплачених бюджетних коштів з урахуванням тарифів на послуги з передачі електричної енергії та ціни за 1 кВт/год, встановленої комерційною пропозицією (додаток №1) до спірного договору на закупівлю електричної енергії (а. с. 117 у т. 2).
13.04.2026 до суду від Житомирської обласної прокуратури надійшли пояснення від 09.04.2026, у яких зазначено про підтримання позовних вимог у повному обсязі, допускаючи можливість їх часткового задоволення, враховуючи те, що, згідно з наданим розрахунком, відповідач 2) безпідставно сплатив відповідачу 1) 116506,92 грн за договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 (а. с. 120 - 124 у т. 2).
У засіданні суду прокурор підтримала позов у повному обсязі з урахуванням пояснень від 09.04.2026, просила покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача 1) з тих підстав, що саме товариство було ініціатором укладення спірних додаткових угод.
Представник відповідача 1) проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у поданих процесуальних заявах по суті спору, заявив клопотання про покладення судового збору у випадку задоволення позову на відповідачів рівними частинами.
Позивач та відповідач 2) повноважних представників в засідання суду не направили, про дату і час засідання суду повідомлялися шляхом направлення ухвали господарського суду від 08.04.2026 в електронному вигляді в їх електронні кабінети, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа (а. с. 119, 119 на зв. у т. 2).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача 1), з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради (замовник, відповідач 2) на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-12-23-008463-а, предметом якого була електрична енергія у кількості 150000 кВт з очікуваною вартістю 1050000,00 грн (а. с. 38 у т. 1).
Згідно з протоколом (рішенням) уповноваженої особи з організації та проведення закупівель замовника №1-ВТ від 05.01.2023 переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (відповідач 1) (а. с. 40 у т. 1).
16.01.2023 між КП "Малин" Малинської міської ради (споживач) та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) був укладений договір на закупівлю електричної енергії №296-Т (далі - договір) (а. с. 44 - 53 у т. 1), за п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
За договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 3.1 договору).
За п. 3.5 договору період постачання електричної енергії - з 01.01.2023 до 31.12.2023.
Відповідно до п. 3.6 договору обсяг закупівлі за цим договором становить 150000 кВт.
Згідно з п. 5.1 ціна цього договору становить 689450,40 грн, в т. ч. 114908,40 грн ПДВ.
Бюджетні зобов'язання по цьому договору виникають в межах кошторисних призначень (бюджетних асигнувань) на 2023 рік по загальному фонду.
Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 100% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним сторонами актом приймання-передачі товару. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк 20 (двадцять) календарних днів з моменту отримання рахунку споживачем.
Пунктом 5.2 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №1 до цього договору.
За умовами п. 13.1 договору, зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно з пп. 2, 7 п. 13.7 договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
(Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС Україна". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР) та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС Україна" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/web/772 або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За п. 15.1 договір набирає чинності з моменту підписання, але не раніше затвердження кошторисних призначень споживачеві, та укладається на строк до 31.12.2023 включно, та діє, в частині постачання електричної енергії - з 01.01.2023 до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до комерційної пропозиції (додаток №1 до договору), ціна на електричну енергію складає 4,596336 грн, з яких: 3,45 грн ціна електричної енергії; 0,38028 грн без ПДВ тариф передачі; 0,766056 грн ПДВ (а. с. 54 у т. 1).
У додатку №2 до договору визначено договірні величини споживання електричної енергії (а. с. 55 у т. 1).
У заяві-приєднанні до договору (додаток №3 до договору) визначено дату початку постачання електричної енергії - 01.01.2023 (а. с. 56 у т. 1).
У додатковій угоді №1 від 16.01.2023 до договору сторони доповнили п. 5.1 договору таким змістом: "згідно ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюються платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. На момент підписання додаткової угоди №1 до договору сума виділених бюджетних асигнувань становить - 363929,00 грн, в тому числі ПДВ 60654,83 грн" (а. с. 61 у т. 1).
На підставі адресованого споживачу листа відповідача 1) від 10.02.2023, вих. №116, про необхідність перегляду ціни електричної енергії у зв'язку із збільшенням ціни електричної енергії на ринку та цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2024, сторони 14.02.2023 уклали додаткову угоду №2 до договору, у якій збільшено загальну вартість одиниці товару до 5,191254 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,380280 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,865209 грн ПДВ (а. с. 63, 77, 78 у т. 1).
Крім того, у додатковій угоді №2 до договору сторони зменшили обсяг закупівлі за цим договором до 134587,30 кВт/год.
20.03.2023 між сторонами договору укладено додаткову угоду №3 до нього, за змістом якої обсяг закупівлі товару зменшено до 133359,13 кВт/год, натомість ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 5,251218 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,430250 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,875203 грн ПДВ (а. с. 65 у т. 1).
28.06.2023 відповідачі уклали додаткову угоду №4 до договору, за умовами якої обсяг закупівлі товару становив 132518,06 кВт/год, а ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 5,317038 грн, з яких: 3,945765 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,886173 грн ПДВ (а. с. 67 у т. 1).
Додаткові угоди №3 та №4 були укладені між сторонами на підставі листів ТОВ "ЖОЕК" від 09.03.2023, вих. №131, від 06.06.2023, вих. №371, та від 14.06.2023, вих. №436, до яких було додано постанову НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, у якій встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії в період з 01.04.2023 по 01.07.2023 - 0,430250 грн за кВт/год та 0,485100 грн за кВт/год в період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (а. с. 80-84 у т. 1).
23.08.2023 відповідачі уклали додаткову угоду №5 до договору, якою зменшено обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором до 118866,8 кВт/год та збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 6,367716 грн, з яких: 4,821330 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 1,061286 грн ПДВ (а. с. 69 у т. 1).
Укладенню додаткової угоди №5 також передував лист постачальника від 04.08.2023, вих. №524, до якого було додано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01.08.2023 (а. с. 85-87 у т. 1).
У подальшому додатковою угодою №5 від 19.12.2023 до договору, яку суд вважає додатковою угодою №6, внесено зміни в п. 5.1 та викладено його у наступній редакції: "Ціна цього договору становить 624755,56 грн, в т. ч. 104125,93 грн ПДВ" (а. с. 71 у т. 1).
На виконання договору та спірних додаткових угод до нього згідно з актами приймання - передачі ТОВ "ЖОЕК" поставило відповідачу 2) 108707 кВт/год електричної енергії на загальну суму 624755,56 грн (а. с. 88 - 99 у т. 1).
Відповідач 2) сплатив за поставлений товар зазначену суму, що підтверджується копіями платіжних доручень та інструкцій, які є в матеріалах справи (а. с. 100 - 111 у т. 1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що спірні додаткові угоди до договору підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, оскільки сторони збільшили ціну за одиницю товару за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії, а також зазначені додаткові угоди укладені з перевищенням 10% ліміту, встановленого на зміну ціни за одиницю товару Законом України "Про публічні закупівлі". Таким чином, споживачем безпідставно надміру сплачено, а постачальником отримано кошти на загальну суму 125101,79 грн.
У відзиві на позовну заяву від 30.01.2025 відповідач 1) зазначає, що довідки Харківської торгово-промислової палати, що надавалися при укладені додаткових угод №2 та №5, є документами, який відображають коливання ціни на ринку електричної енергії, оскільки повністю відповідають пп. 2 п. 13.7 договору. З посиланнями на положення пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, товариство доводить, що сторони мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку (а. с. 190-198 у т. 1).
У відзиві на позовну заяву від 31.01.2025 відповідач 2) виклав доводи аналогічні тим, що вказані ним у відзиві на позовну заяву від 30.01.2025 (а. с. 199-205 у т. 1)
У відповідях на відзив відповідачів від 11.02.2025 прокурор, серед іншого, зазначив, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку (а. с. 206-213, 214-220 у т. 1).
У запереченнях на відповідь на відзив від 14.02.2025 відповідач 1) повторно посилається на аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву (а. с. 1-8 у т. 2).
2. Висновок господарського суду щодо представництва прокуратури у справі.
Прокурор подав позов в інтересах держави в особі Малинської міської ради.
Згідно із ч. 4, абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
За ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Малинської міської ради (позивач), прокурор посилається на той факт, що закупівля UA-2022-12-23-008463-а була здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, а комунальне підприємство у спірних правовідносинах діяло як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня та було замовником товару в обсязі та в межах видатків, що визначені органом місцевого самоврядування (розпорядник бюджетних коштів вищого рівня). Використання коштів місцевого бюджету безпосередньо стосується прав та інтересів територіальної громади м. Малина, однак міська рада заходів щодо відновлення свого порушеного права не вживала.
Коростенська окружна прокуратура витребувала у позивача листом від 16.10.2024 №52/ 1-10203вих-24 інформацію про наявність намірів вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень норм Закону України "Про публічні закупівлі" (а. с. 175, 176 у т. 1).
У листі за вих. №170 від 17.10.2024 позивачем, серед іншого, викладено прохання про вживання прокуратурою заходів з метою стягнення з ТОВ "ЖОЕК" надмірно сплачених коштів (а. с. 177 у т. 1).
З наведеної відповіді позивача вбачається відсутність намірів на здійснення судового захисту порушених інтересів, отже, прокурор дотримався порядку, визначеного ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду в інтересах держави.
3. Щодо обґрунтованості позовної вимоги про визнання недійсними додаткових угод №2 від 14.02.2023, №3 від 20.03.2023, №4 від 28.06.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 та норми права, які застосував господарський суд.
Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.
За ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин).
У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити, наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
За ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1, 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - у редакції чинній станом на дати укладення оспорюваних додаткових угод) договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості) (тут і далі - у редакції чинній станом на дату укладення оспорюваної додаткової угоди), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".
За п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п. 10 і 13 (крім пп. 13 та 15 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Із системного тлумачення наведених норм вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23.
Господарський суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові №920/19/24 від 21.11.2025 підтвердила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки положеннями ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Верховний Суд зазначав, що механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, формування критерію, ознаки значного/незначного коливання ціни на товар оцінюються судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, поданих доказів та особливостей правовідносин і не може ставитися у залежність від висновку суду у одній окремо взятій справі чи обмежуватися будь-якими порівняннями з іншими справами (постанови Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 06.02.2025 у справі №916/747/24).
У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19 зазначено, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанова ВС від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати КГС у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 укладалися виключно у зв'язку зі зміною регульованих складових ціни - тарифів на послуги з передачі електричної енергії, які встановлюються постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).
Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", НКРЕКП є державним колегіальним органом, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно з пп. 3 п. 1 ст. 17 зазначеного Закону, до повноважень НКРЕКП належить розроблення та затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання всіма суб'єктами господарювання у відповідній сфері.
Комерційною пропозицією, що є додатком №1 до договору, визначено три самостійні складові ціни договору: ціну електричної енергії, тариф на послуги з передачі електричної енергії та податок на додану вартість.
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" допускається зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, за умови встановлення в договорі порядку зміни ціни. Отже, внесення змін до договору в частині тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідало вимогам чинного законодавства та умовам самого договору (пп. 7 п. 13.7 договору).
Водночас зазначені додаткові угоди не можуть вважатися законними в тій частині, в якій у новій редакції комерційної пропозиції (додаткова угода №2 від 14.02.2023) було зафіксовано вартість електричної енергії як товару на рівні 3,945765 грн за 1 кВт/год.
Як встановлено судом, сторонами договору погоджено використання даних веб-сайту ДП "Оператор ринку" як належного підтвердження коливання ринкових цін на електричну енергію, встановлення факту зміни ціни з моменту укладення договору на закупівлю на час укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023.
Судом перевірено дані вищезазначеного веб-сайту та встановлено, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" в Об'єднаній енергетичній системі України станом на 16.01.2023 становила 3484,66 грн/МВт.год, станом на 10.02.2023 - 3468,72 грн/МВт.год, станом на 14.02.2023 - 3417,80 грн/МВт.год, середньозважена ціна електричної енергії січня 2023 року дорівнювала 3466,83 грн/МВт.год, лютого 2023 року - 3213,43 грн/МВт.год (а. с. 160, 161, 171-174 у т. 1).
На момент ініціювання внесення змін до договору на закупівлю листом ТОВ "ЖОЕК" від 10.02.2023, вих. №116, та на дату укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023 ціни на ринку електричної енергії були дешевшими від тих, що існували на дату укладення договору №296-Т, що виключає підстави для зміни істотних умов останнього на підставі пп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки коливання ціни у бік збільшення не відбулось.
Крім того, суд критично оцінює доводи відповідачів щодо належності та допустимості цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2023, №631-1/23 від 01.08.2023 як доказів коливання ціни електричної енергії у розумінні пп. 2 п. 19 Особливостей та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, довідка Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2023 містить інформацію виключно про середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України станом на 01.02.2023 відносно 01.01.2023. Водночас у зазначеній довідці відсутній аналіз динаміки зміни ціни електричної енергії з моменту укладення договору про закупівлю №296-Т від 16.03.2023 до дати ініціювання внесення змін до договору та дати укладення додаткової угоди №2 від 14.02.2023. Отже, така довідка не містить порівняння ринкової ціни електричної енергії на релевантні для спірних правовідносин дати та не підтверджує факту коливання ціни у бік збільшення саме у визначений законом та договором період.
Аналогічні недоліки і у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01.08.2023, яка відображає зміну середньозваженої ціни електричної енергії за третю декаду липня 2023 року (21-31.07.2023) відносно середньозваженої ціни лютого 2023 року. Зазначена довідка не містить інформації про динаміку коливання ціни електричної енергії з моменту попередньої зміни істотних умов договору, не встановлює безперервного коливання ціни на ринку та не підтверджує наявність коливання у бік збільшення станом на дату укладення додаткової угоди №5 від 23.10.2023.
Таким чином, надані відповідачем 1) довідки Харківської торгово-промислової палати зводяться до порівняння окремих вибіркових показників цін на електричну енергію на різні дати, без належного аналізу ринку та без встановлення факту саме коливання ціни у розумінні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що унеможливлює використання таких документів як належної підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю.
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що постачальник не міг об'єктивно спрогнозувати зміну ціни електричної енергії та закласти відповідні ризики при формуванні своєї тендерної пропозиції, що також виключає можливість зміни істотних умов договору поза межами, визначеними Законом.
Також матеріали справи містять докази того, що уклавши додаткові угоди №2 від 14.02.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору №296-Т від 16.01.2023 сторони збільшили ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків, що суперечить імперативній нормі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене, такі додаткові угоди необхідно визнати недійсними у повному обсязі.
Натомість суд визнає недійсними додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 до договору №296-Т від 16.01.2023 тільки в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника.
4. Щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з відповідача 1) надмірно сплачених коштів у розмірі 125101,79 грн за договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023.
За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За цим договором на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023 в редакції оспорюваних додаткових угод до нього поставлено електричної енергії в загальному обсязі 108707 кВт (проти обумовлених договором 150000 кВт), що підтверджується актами приймання-передачі (а. с. 88-99 у т. 1), на загальну суму 624755,56 грн, які були сплачені споживачем, що підтверджується копіями платіжних доручень та інструкцій, які містяться в матеріалах справи (а. с. 100-111 у т. 1).
Як встановлено судом, підвищення оспорюваними додатковими угодами до договору ціни за одиницю товару не відповідає діючим на дату їх укладення ринковим цінам, що призвело до надмірного витрачання бюджетних коштів.
У поясненнях Житомирської обласної прокуратури від 09.04.2026 наявний розрахунок безпідставно отриманих коштів відповідачем 1) у розмірі 116506,92 грн, здійснений з урахуванням ціни електричної енергії, визначеної у додатку №1 до договору №296-Т від 16.01.2023 (в первісній редакції) (3,45 грн/кВт) та тарифів на послуги з передачі електричної енергії, встановлених постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 (а. с. 120-124 у т. 2).
Суд, здійснивши перевірку вказаного розрахунку, вважає його обгрунтованим, тому позовна вимога про стягнення надмірно сплачених коштів підлягає частковому задоволенню на суму 116506,92 грн. У стягненні 8594,87 грн безпідставно набутих коштів (125101,79-116506,92) слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції №3076 від 24.12.2024, якою підтверджується сплата прокуратурою судового збору у розмірі 15140,00 грн (а. с. 23 у т. 1).
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що оспорювані додаткові угоди до договору укладені сторонами за відсутності правових підстав, судовий збір покладається на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 14.02.2023 та №5 від 23.08.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, які укладені між Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
3. Визнати недійсними додаткові угоди №3 від 20.03.2023 та №4 від 28.06.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №296-Т від 16.01.2023, які укладені між Комунальним підприємством "Малин" Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10; код ЄДРПОУ 42095943) на користь Малинської міської ради (11601, Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, пл. Соборна, буд. 6а; код ЄДРПОУ 26556344) 116506,92 грн безпідставно набутих коштів.
5. Відмовити у стягненні 8594,87 грн безпідставно набутих коштів.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10; код ЄДРПОУ 42095943) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 7570,00 грн судового збору.
7. Стягнути з Комунального підприємства "Малин" Малинської міської ради (11603, Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25; код ЄДРПОУ 41169081) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 7570,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.05.26
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - Коростенській окружній прокуратурі через Електронний суд
3 - Житомирській обласній прокуратурі через Електронний суд
4 - Малинській міській раді через Електронний суд
5, 6 - відповідачам через Електронний суд