вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" травня 2026 р. Справа№ 911/3311/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
розглянувши заяву Селянського (Фермерського) господарства «Т.В.К.» про відвід суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/3311/25 (суддя Черногуз А.Ф.)
за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури (в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації
до Рокитнянської селищної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Інститут археології Національної академії наук України;
2) Міністерство культури України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
3) Селянське (Фермерське) господарство «Т.В.К.»
про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку
28.10.2025 Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації подав позовну заяву до Господарського суду Київської області до Рокитнянської селищної ради про скасування державної реєстрації.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2025 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Інститут археології Національної академії наук України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Міністерство Культури України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача - Селянське (Фермерське) господарство «Т.В.К.».
Через систему «Електронний суд» 04.03.2026 від Білоцерківської окружної прокуратури до місцевого господарського суду надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви Білоцерківської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі № 911/3311/25.
Разом з тим, 09.03.2026 Господарський суд Київської області ухвалив рішення про задоволення позовних вимог. Скасовано державну реєстрацію права комунальної власності Рокитнянської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3223784000:05:009:0007 площею 14,8923 га (індексний номер: 70552556 від 05.12.2023).
16.03.2026, не погодившись з ухвалою від 06.03.2026 про відмову у забезпечені позову, Керівник Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2025 у справі №911/3311/25 та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 витребувано у Господарського суду Київської області копії матеріалів справи № 911/3311/25 необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2026 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову Білоцерківської окружної прокуратури та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Керівника Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/3311/25.
01.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3311/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 апеляційну скаргу Керівника Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2026 у справі № 911/3311/25 залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України (не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн). Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
13.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Керівника Білоцерківської окружної прокуратури про усунення недоліків, до якої додано доказ сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.
Крім того, 13.04.2026 не погодившись з рішенням суду від 09.03.2026 про задоволення позовних вимог, Селянське (Фермерське) господарство "Т.В.К." звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2026 у справі № 911/3311/25 та призначено її розгляд на 21.05.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства «Т.В.К.» на рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2026 у справі № 911/3311/25 та призначено її розгляд на 21.05.2026.
30.04.2026 представник Селянського (фермерського) господарства "Т.В.К." подав до суду заяву про відвід суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. від розгляду справи №911/3311/25.
У заяві про відвід позивач послався на порушення п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України і вказав, що суддя не може розглядати справу і піддягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Так, заявник зазначив, що вважає дії прокуратури щодо подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2026 після ухвалення рішення у даній справі на його користь такими, що спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом судової справи.
На думку заявника, подання прокуратурою апеляційної скарги без доказів сплати судового збору мало на меті штучного визначення складу колегії суддів, який розглядатиме справу, тим більше що недоліки апеляційної скарги були усунуті лише після подання апеляційної скарги Селянським (фермерським) господарством «Т.В.К.» і яку передано на розгляд тому самому складу суду. У зв'язку з цим заявник вважає, що прокурор був завчасно обізнаний про склад суду, а відтак наявні сумніви у безсторонності визначеного складу суду.
Враховуючи, що колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого їй відводу, ухвалою від 01.05.2026 справа №911/3311/25 передана для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 заяву представника Селянського (фермерського) господарства «Т.В.К.» про відвід суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. від розгляду апеляційної скарги у справі № 911/3311/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Барсук М.А., Руденко М.А.
Частинами 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд, розглянувши заяву про відвід колегії суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М., вважає її необґрунтованою, виходячи з такого.
Як вбачається зі змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, підставами для відводу судді є обставини якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Доводи заявника щодо вчинення прокуратурою дій, спрямованих на штучне формування складу колегії автоматизованим розподілом, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.03.2026 без доказів сплати судового збору та усунення недоліків такої апеляційної скарги лише після подання третьою особою апеляційної скарги на рішення у справі, суперечать засадам і принципам господарського судочинства, оскільки учасник справи не обмежений у праві на подання апеляційної скарги у визначеному законом порядку.
Зокрема, ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена окремо від рішення суду, а відсутність доказів сплати судового збору при поданні апеляційної скарги є підставою для залишення такої скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків. Водночас визначення конкретної дати усунення таких недоліків у межах строку, встановленого судом або законом, належить до диспозитивних прав учасника справи.
При цьому апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Т.В.К.» передано на розгляд раніше визначеному складу суду відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39. Так, підпунктом 2.3.39.7 Положення передбачено, що апеляційні та касаційні скарги, у тому числі подані в межах однієї справи на різні судові рішення, які надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у відповідній судовій справі, у разі якщо провадження у справі не закінчено, передаються на розгляд раніше визначеному складу суду.
Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні по справі «Олександр Волков проти України» зазначено наступне.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Разом з тим, викладені заявником у заяві про відвід доводи зводяться до припущень щодо мотивів дій іншого учасника справи, вчинених у межах наданих йому процесуальних прав.
Представником Селянського (фермерського) господарства «Т.В.К.» не наведено обставин порушення порядку визначення судді для розгляду справи чи обставин, які свідчать про упереджене, чи необ'єктивне ставлення колегії суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. Отже обставини, наведені заявником, не вважаються обставинами у розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, за наявності яких можна дійти висновку про упередженість судді.
Таким чином заявлений відвід колегії суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. є необґрунтованим і таким, що у задоволенні якого належить відмовити.
За таких обставин, керуючись ст. 32, 35, 38, 39, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «Т.В.К.» про відвід суддів Шаратова Ю.А. (головуючий), Бестаченко О.Л. та Скрипки І.М. від розгляду справи № 911/3311/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко