вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/177/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Суліма В.В.
секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 про звернення стягнення грошових коштів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» у справі №910/177/22 (суддя Босий В.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
про стягнення 16 122 268,74 грн,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/177/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 16 122 268,74 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн. та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.
25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
12.02.2026 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подано до Господарського суду міста Києва заяву, в якій стягувач просив суд звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», яке має заборгованість перед боржником стягувача Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2026 розгляд заяви було призначено на 02.03.2026, проте, у зв'язку з відпусткою судді Босого В.П., ухвалою суду від 20.02.2026 судове засідання з розгляду заяви призначено на 11.03.2026.
23.02.2026 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подано до Господарського суду міста Києва заяву, в якій заявник уточнив прохальну частину заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником від 12.02.2026, та просив суд звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 6 533 111,68 грн, що належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» саме за рішенням Господарського Київської області від 28.05.2025 по справі 911/3430/24, в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.
Таку заяву ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 задоволено частково. Звернуто стягнення на грошові кошти в розмірі 4 826 226,23 грн, що належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.
Задовольняючи частково заяву позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що в межах даної справи ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, від 23.04.2025 та від 30.07.2025 судом було задоволено заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та уже звернуто стягнення на грошові кошти, які належать особам, які мають заборгованість перед боржником, на загальну суму 11 537 876,54 грн.
На думку місцевого господарського суду, оскільки рішенням суду у даній справі на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн, що разом становить 16 364 102,77 грн, то звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» у розмірі 6 533 111,68 грн. перевищить загальну суму, яка стягнута за рішенням у даній справі, на 1 706 885,45 грн.
За висновком суду першої інстанції звернення стягнення на грошові кошти осіб, які мають заборгованість перед боржником, можливе лише в межах загальної суми заборгованості, стягнутої за рішенням суду у даній справі, з вирахуванням сум, на які стягнення вже було звернуто на підставі попередніх ухвал суду.
Не погоджуючись з таким висновком суду, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 та викласти в такій редакції:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 6 533 111,68 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.
В решті ухвалу залишити без змін.
На думку апелянта, суд першої інстанції не мав підстав для зменшення суми, яка підлягає зверненню стягнення, на 1 706 885,45 грн. З огляду на те, що рішення у даній справі не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку, позивач в праві здійснити виконання судового рішення за рахунок осіб, які мають заборгованість перед його боржником.
Апелянт зазначив, що правова природа відповідної ухвали полягає у наданні виконавцю права звернення стягнення на грошові кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, а не у створенні чи збільшенні такої заборгованості, у зв'язку з чим, на його думку, суд помилково застосував підхід сумування сум, на які вже було звернуто судом стягнення.
За твердженням апелянта, виконавець у будь-якому випадку звертатиме стягнення в межах фактичної заборгованості особи, яка має борг перед боржником, а тому врахування судом раніше визначених до стягнення сум є безпідставним побоюванням судом.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.03.2026 матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у судовій справі № 910/177/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито та призначено апеляційне провадження на 22.04.2026.
07.04.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
21.04.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про фактичний стан виконання судового рішення у справі №911/3430/24 та відсутність предмета спору. На думку апелянта, зважаючи, що ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3430/24 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Київської області від 11.08.2025 у справі № 911/3430/24 в частині суми 4 826 266,23 грн, а станом на 31.03.2026 залишок заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 911/3430/24 у межах виконавчого провадження № 79736360 становив 5 486 355,00 грн, то різниця між залишком заборгованості та сумою, яка визнана такою, що не підлягає виконанню, становила 660 088,77 грн і уже була стягнута виконавчем у примусовому порядку.
22.04.2026 до матеріалів справи долучено службову записку головуючого судді Кропивної Л.В. про заміну судді Руденко М.А.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.04.2026 матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у судовій справі № 910/177/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у судовій справі № 910/177/22 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
У судове засідання 22.04.2026 з'явився представник апелянта. Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред'явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.
У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми (ч. 8, 9 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо застосування зазначених норм Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 сформовано правовий висновок за яким, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
Отже, подана в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
Системний аналіз приписів частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на грошові кошти передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
З огляду на положення вказаних норм, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження суду має бути наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/381/18, від 13.10.2020 у справі №913/526/17.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі №911/3430/24, яке набрало законної сили 21.07.2025, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» стягнуто 13 348 336,75 грн основного боргу, 1 223 798,64 грн втрат від інфляції, 1 410 973,04 грн - 15% річних, а також 239 746,63 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Станом на день розгляду відповідної заяви стягувача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» мало заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у загальному розмірі 8 603 059,10 грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 по справі №911/3430/24, що набрало законної сили.
Рішення суду у даній справі не виконано, що не спростовано Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», будь-яких доказів в підтвердження сплати в матеріалах справи не міститься, Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» строк звернення із заявою в порядку ст. 336 Господарського процесуального кодексу України не пропущений, а щодо примусового виконання рішення у даній справі відкрито виконавче провадження.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», однак помилково вважав, що заявлена стягувачем сума перевищує розмір заборгованості, який залишився неохопленим попередніми заявами стягувача до суду та задоволеними відповідно до ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, 23.04.2025 та 30.07.2025.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обмеження права стягувача на звернення із заявою про звернення стягнення на грошові кошти в межах загальної суми, стягнутої за рішенням суду, з підстав попереднього задоволення аналогічних заяв, оскільки сама по собі ухвала про звернення стягнення на грошові кошти не свідчить про фактичне виконання судового рішення у відповідній частині.
Заява про звернення стягнення на грошові кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, є додатковим процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення та гарантування права стягувача на його виконання. При цьому розмір стягнення визначається саме рішенням суду, а не ухвалою, постановленою за результатами розгляду відповідної заяви.
У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.
В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
Отже, Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено, що судове рішення є обов'язкове до виконання та має бути виконаним.
Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов'язковість судового рішення.
Своєю чергою, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Це випливає також із судової практики ЄСПЛ (дивитись, наприклад, рішення від 03 грудня 2003 року у справі "Рябих проти росії" ("Ryabykh v. Russia", заява № 52854/99, п. 55), від 09 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України" ("Svetlana Naumenko v. Ukraine", заява № 41984/98, п. 91) тощо).
У справі "Stadnyuk v. Ukraine" ЄСПЛ зазначив, що судовий розгляд і виконавче провадження є відповідно першою й другою стадіями одного провадження, що має здійснюватися з дотриманням розумних строків судового розгляду [18, c. 21]. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ закінчення перебігу розумного строку судового розгляду завжди пов'язується із ухваленням остаточного рішення у справі та його виконанням. На думку ЄСПЛ, незалежно від того, чи є боржник приватною стороною чи державною установою, на державу покладаються обов'язок вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, як і забезпечити при цьому ефективну участь усього свого апарату.
За таких обставин відсутні підстави для висновку про обмеження права стягувача на звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед його боржником сумою залишку грошових коштів, раніше не охоплених судовими ухвалами постановленими в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи боржника щодо відсутності предмета розгляду у даній справі з огляду на фактичний стан виконання судового рішення у справі № 911/3430/24.
Посилання боржника на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3430/24 наказ Господарського суду Київської області від 11.08.2025 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині суми 4 826 266,23 грн не має самостійного юридичного значення.
Колегія суддів враховує, що предметом розгляду у даній справі є наявність правових підстав для звернення стягнення на грошові кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, на момент вирішення відповідної заяви. Подальший стан виконання судового рішення у межах виконавчого провадження та обсяг фактично стягнутих сум є предметом контролю виконавця під час здійснення ним примусових виконавчих дій і судового контролю за виконанням судового рішення.
При цьому відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами наведений ним розмір залишку заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 911/3430/24 у межах виконавчого провадження № 79736360 станом на 31.03.2026.
А відтак колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», у повному обсязі, а саме у розмірі 6 533 111,68 грн.
Положеннями пункту 4 частини 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - змінити та викласти у редакції цієї постанови.
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у справі №910/177/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 змінити, виклавши п. 1 та п. 2 резолютивної частини в наступній редакції:
« 1. Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 6 533 111 (шість мільйонів п'ятсот тридцять три тисячі сто одинадцять гривень) 23 коп, що належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 14; ідентифікаційний код 38010130), яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (ідентифікаційний код 19480600), в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) заборгованості у розмірі 16 122 268 (шістнадцять мільйонів сто двадцять дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень) 74 коп. та судового збору у розмірі 241 834 (двісті сорок одна тисяча вісімсот тридцять чотири гривні) 03 коп.»
3. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у справі №910/177/22 залишити без змін.
4. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити місцевому господарському суду видати накази на виконання даної постанови.
6. Матеріали справи №910/177/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.05.2026.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
В.В. Сулім