вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 911/696/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2025 у справі № 911/696/25 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом ОСОБА_1
до Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст»
про скасування протоколу № 1 від 16.11.2021 року,
25.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації "Садівницьке товариство "Економіст" про визнання недійсним рішення, яке прийнято на загальних зборах 16.11.2021 року та оформлено протоколом № 1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1003541070005003734 від 12.01.2022 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ГО «Садівницьке товариство «Економіст», зокрема щодо зміни керівника Товариства та складу його правління, на підставі, як вважає позивач, фальсифікованих документів.
На думку позивача, загальні збори Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» 16.11.2021 не проводилися, а протокол № 1 від 16.11.2021 є сфальсифікованим. Жоден з органів Товариства (ініціативна група чи правління), які відповідно до Статуту мають право ініціювати проведення загальних зборів, не приймав рішення про їх проведення 16.11.2021, а відтак було порушено порядок скликання загальних зборів.
При цьому позивач зазначив, що невід'ємною частиною протоколу № 1 загальних зборів Товариства від 16.11.2021 є Реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах, однак частина підписів у цьому Реєстрі є підробленою. Крім того, окремі особи, які нібито підписали зазначений Реєстр, фактично не були присутні на загальних зборах 16.11.2021 та не були обізнані про їх проведення, про що подали відповідні заяви.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2025 у справі №911/696/25 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення № 1 загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство «Економіст» від 16.11.2021 року, яке оформлено протоколом № 1 від 16.11.2021 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутність кворуму під час проведення 21.11.2021 загальних зборів Громадської організації "Садівницьке товариство "Економіст" свідчить як про відсутність правомочності у таких зборів приймати рішення, так і про наявність підстав для визнання недійсними цього рішення.
Не погоджуючись з таким висновком суду, Громадська організація «Садівницьке товариство «Економіст» засобами поштового зв'язку звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2025 у справі № 911/696/25 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
На думку апелянта, суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неналежних та недопустимих доказів. Зокрема, апелянт зазначив, що письмові заяви учасників Товариства щодо підроблення їхніх підписів у Реєстрі осіб, які брали участь у загальних зборах 16.11.2021, а також щодо їхньої фактичної відсутності на таких зборах, не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні процесуального законодавства.
При цьому апелянт посилався на положення статті 88 ГПК України, відповідно до яких показання свідка викладаються письмово у заяві свідка, справжність підпису на якій має бути посвідчена нотаріально.
Крім того, апелянт вважає, що судо першої інстанції не надано належної оцінки висновку експерта №СЕ-19/111-23/24470-ПЧ від 26.05.2023, який не завірений належним чином. Також судом першої інстанції вказано, що відповідно до висновку експерта підписи 6 осіб виконані іншою особою, в той час як висновок містить такі відомості лише щодо 5 осіб, а щодо підпису ОСОБА_2 неможливо виявити комплексні ознаки, необхідні для ідентифікації виконавця.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» у судовій справі № 911/696/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито та призначено апеляційне провадження на 22.04.2026.
01.04.2026 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін. У відзиві позивач зазначив, що у суді першої інстанції представник відповідача на стадії підготовчого судового засідання не заперечував достовірність копії висновку експертної установи, наданого позивачем, тим більше, що такий висновок був засвідчений представником Бориспільського районного управління поліції ГУ НП у Київській області в межах кримінального провадження, у матеріалах якого він міститься.
21.04.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
22.04.2026 до матеріалів справи долучено службову записку головуючого судді Кропивної Л.В. про заміну судді Руденко М.А.
22.04.2026 до матеріалів справи долучено розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного розподілу судових справ.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» у судовій справі № 911/696/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» у судовій справі № 911/696/25 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
У судове засідання 22.04.2026 з'явився позивач. Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю у невідкладних слідчих (розшукових) діях в іншому суді.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначивши, що явка учасників справи судом обов'язковою не визнавалася, а доводи та заперечення апелянта викладені ним в апеляційній скарзі.
Розглянувши вказане клопотання, колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У своєму клопотанні представник відповідача посилається на зайнятість у кримінальному провадженні, однак жодних доказів на підтвердження даної обставини ним не надано.
В силу частини 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, враховуючи відсутність доказів, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи, суд визнає неявку представника відповідача неповажною, а отже, клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Так, особливості створення кооперативів визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 названого Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Отже, за змістом наведених вище норм в їх сукупності корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 03.12.2024 у справі №910/10683/21, від 28.05.2025 у справі №904/1357/24.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2021 відбулись загальні збори Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст», на порядок денний яких було винесено питання щодо переобрання керівних органів громадської організації та питання здійснення реєстраційних дій.
Згідно протоколу № 1 від 16.11.2021 на загальних зборах було ухвалено рішення про обрання нового голови правління ОСОБА_3 , який матиме право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій.
12.01.2022 року рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іллічова С.О. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей юридичної особи «Громадська організація «Садівницьке товариство «Економіст», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді зміни керівника Товариства та складу членів його правління. Зазначена державна реєстрація змін до ЄДР була здійснена на підставі заяви ОСОБА_3 та доданої до неї копії протоколу №1 загальних зборів Товариства від 16.11.2021.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджував, що протокол від 16.11.2021 є недійсним (сфальсифікованим), оскільки частина підписів в даному протоколі підроблена, що підтверджується висновком експерту, а частина членів товариства, які брали участь у зборах, подали письмові заяви про те, що вони були відсутні на даних зборах.
Апелянт заперечує належність та допустимість доказів, покладених судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення, та вважає, що місцевий господарський суд безпідставно врахував письмові заяви осіб щодо їх неприсутності на загальних зборах і підроблення підписів у Реєстрі учасників зборів, а також не надав належної оцінки висновку експерта № СЕ-19/111-23/24470-ПЧ від 26.05.2023, який на його думку не завірений належним чином.
Згідно п. 7.5 Статуту Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» загальні збори членів товариства вважаються легітимними, якщо на вказаних зборах були присутні більше, ніж п'ятдесят відсотків членів товариства. Член товариства має право брати участь у голосуванні особисто, або через свого представника, повноваження якого повинні бути оформлені довіреністю у встановленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу № 1 загальних зборів Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» від 16.11.2021 в товаристві зареєстровано 180 членів товариства, з них 94 були присутні на зборах.
Згідно з Реєстром осіб, які брали участь у загальних зборах Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» (додаток 1 до Протоколу № 1 від 16.11.2021), серед підписантів зазначені, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Водночас матеріали справи містять висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-23/24470-ПЧ від 26.05.2023, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконані іншими особами.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Принципу змагальності в господарському судочинстві найбільшою мірою відповідає стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18), і саме цей стандарт, як правило, має застосовуватись при розгляді господарських спорів (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17 від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17).
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Колегія суддів погоджується з оцінкою доказів, наданих позивачем, здійсненою судом першої інстанції. Долучена до матеріалів справи копія висновку експерта № СЕ-19/111-23/24470-ПЧ від 26.05.2023 містить відомості про те, що такий висновок засвідчений Нестерцем Ю.А . Колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів щодо особи, яка засвідчила зазначений документ, оскільки з його змісту вбачається належність оформлення та зв'язок із постановою дізнавача Бориспільського районного управління поліції ГУ НП України у Київській області Юрія Нестерця від 11.05.2023, на підставі якої проводилося відповідне експертне дослідження. Крім того, наданий позивачем висновок засвідчений також і ним.
При цьому доводи апелянта зводяться виключно до формальних зауважень щодо належності засвідчення копії висновку, однак не містять жодних заперечень по суті проведеного експертного дослідження, його висновків, методики чи повноти дослідження.
Щодо письмових заяв осіб, на які посилається позивач, колегія суддів зазначає, що такі документи не оформлені у формі заяв свідків у розумінні статті 88 ГПК України. Водночас колегія суддів виходить із того, що зазначені письмові заяви не оцінюються як показання свідків у процесуальному значенні, однак можуть враховуватися судом як письмові докази разом з іншими наявними у справі доказами, які у своїй сукупності та взаємозв'язку формують більш вірогідний висновок щодо фактичних обставин справи.
Зважаючи, що матеріали справи містять висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-23/24470-ПЧ від 26.05.2023, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виконані іншими особами, то такі збори не були правомочними, оскільки у них приймало участь менше, ніж 50 % членів товариства.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції враховано 6 осіб замість 5, не спростовують правильності висновку суду щодо відсутності кворуму, оскільки навіть у разі встановлення експертом факту виконання підписів 5 осіб іншою особою, їх кількість є недостатньою для досягнення необхідного кворуму (менше 50 % членів товариства, присутніх на зборах).
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення у справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Громадської організації «Садівницьке товариство «Економіст» на рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2025 у справі № 911/696/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2025 у справі № 911/696/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/696/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.05.2026.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко