ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3400/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Таран С.В., Лічман Л.В.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»- Анісімов Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України»
на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026
по справі №916/3400/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації»
про стягнення 59085,91 грн. та зобов'язання вчинити певні дії.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про розірвання договору.
суддя суду першої інстанції - Д'яченко Т.Г.
місце винесення рішення м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 23.02.2026 року
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» про стягнення 59085,91 грн. та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що за результатами проведеної публічної закупівлі UA-2024-07-02-008512-а, 06.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» було укладено Договір № 4600009820 про закупівлю послуг, який останній виконав не належним чином.
24.10.2025 року до Господарського суду Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» було подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про розірвання договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 первісну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 59085, 91 грн., з яких пеня у розмірі 17378, 21 грн. та штраф у розмірі 41707, 70 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028, 00 грн.
В іншій частині первісного позову - відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про розірвання договору - відмовлено.
Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 3028,00 грн. покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації».
Обґрунтування судового рішення.
Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» грошової суми 59085,91 грн., яка складається з пені 17378,21 грн. та штрафів у розмірі 24329,49 грн. та у розмірі 17378,21 грн.
Відмовляючи у позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», які направлені на зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» виконати зобов'язання за Договором № 4600009820 про закупівлю послуг від 06.08.2024, суд дійшов висновку, що позивач, у цій частині своїх позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що виконання зобов'язання передбачено самим Договором, укладеним між сторонами.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 у справі № 916/3400/25 у справі № 916/3400/25 в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «Одеське БТІ» виконати зобов'язання за Договором від 06.08.2025 № 4600009820 в натурі; прийняти в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «Оператор ГТС України» задовольнити у повному обсязі та судові витрати покласти на ТОВ «Одеське БТІ».
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає про те, що рішення суду (в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «Одеське БТІ» виконати зобов'язання за Договором від 06.08.2025 № 4600009820 в натурі) прийнято за неповного з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та за неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яке відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
По-перше, судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що Виконавцем не виконані Роботи за Договором за жодним об'єктом, які визначені у пункті 1.3 Додатку 1 до Договору, та не надано результати робіт.
По-друге, судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з чим скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції, якими останній мотивував в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «Одеське БТІ» виконати зобов'язання за Договором від 06.08.2025 № 4600009820 в натурі) свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме положень 629, 16 ЦК України та відповідних положень Договору, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, що є беззаперечною підставою для його скасування (в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «Одеське БТІ» виконати зобов'язання за Договором від 06.08.2025 № 4600009820 в натурі).
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
13.03.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 по справі №916/3400/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Таран С.В., Лічман Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026.
На момент надходження апеляційних скарг матеріали справи №916/3400/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3400/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 по справі №916/3400/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
23.03.2026 матеріали справи №916/3400/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 по справі №916/3400/25.
Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 по справі №916/3400/25 на 05.05.2026 о 13:30 год.
В судовому засіданні 05.05.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фактичні обставини справи.
За результатами проведеної публічної закупівлі UA-2024-07-02-008512-а, 06.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» укладено Договір № 4600009820 про закупівлю послуг (далі - Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, Виконавець зобов'язується на свій ризик відповідно до Технічного завдання (Додаток 1 до цього Договору) надати згідно з ЄЗС ДК 021:2015-71250000-5: «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (Послуги з технічної інвентаризації об'єктів магістральних газопроводів) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) с послугами, а відповідно до норм Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» є роботами далі іменуються - Роботи), а Замовник зобов'язуються прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх.
За посиланням первісного позивача, оскільки Виконавцем порушено строки виконання Робіт, Замовником на підставі пункту 7.2. Договору нараховано пеню та штрафні санкції, які первісний відповідач по отриманню претензії у добровільному порядку не сплатив.
Відповідно до п. 1.3. Договору визначено обсяг Робіт, вимоги до Робіт, вимоги до їх результатів визначені у Технічному завданні (Додаток 1 до цього Договору).
Пунктом 1.3. Додатку 1 до Договору визначено обсяг робіт та п. 2 Додатку 1 до Договору встановлено, що виконання Робіт передбачає, вивчення документів, що стосуються Об'єктів, які будуть підлягати інвентаризації; обстеження основних конструктивних елементів будівель та споруд; визначення виду матеріалів, з яких виготовлені будівлі та споруди, без проведення лабораторних досліджень визначення категорії складності Об'єкта (ів); проведення обмірювальних робіт будинків, допоміжних будівель та споруд; складання схематичних креслень (графічне оформлення матеріалів обстежень) будинків, допоміжних будівель та споруд; оформлення відповідно до вимог чинного законодавства інвентаризаційної справи та технічного паспорту (ів) Об'єкту(тів). Внесення суб'єктом проведення технічної інвентаризації даних до Єдиної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСББ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», проведення технічного обстеження нерухомого майна.
Первісним позивачем було зазначено суду, що п. 5.1 Договору передбачено, що строк виконання Робіт - 300 календарних днів з дати укладання Договору, тобто до 02.06.2025р.
Відповідно до п. 3.1. та п. 5.3. Договору, загальна вартість виконуваних Робіт за Договором, що є ціною Договору, не повинна перевищувати 347564,16 грн. Факт виконання Робіт у повному обсязі за цим Договором підтверджується підписаними Сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт по всім Об'єктам.
Згідно до п. 6.3.1. Договору, Виконавець зобов'язаний належним чином виконати Роботи у порядку та на умовах, визначених Договором; своїми силами та за свій рахунок усувати недоліки у технічному/сих паспорті/-ах, які є або можуть бути підставою для відмови у реєстрації державними реєстраторами речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. виконувати інші обов'язки, визначені Договором та/або законодавством України.
Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 330 календарних днів, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно до п. 10.2. Договору, закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, взятих на себе за цим Договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, первісним позивачем було зазначено суду, що у відповідності до Акту приймання-передачі пакету документів від 22.08.2024, на виконання п.6.1.1. Договору, він надав Виконавцю вихідні дані для виконання Робіт, згідно з Додатком 1 до Договору.
В подальшому, як зазначає первісний позивач, він 17.06.2025 отримав лист Виконавця від 17.06.2025 № 06117, яким повідомлялось про настання обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання зобов'язань за Договором.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс -мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Строк для надання відповідних документів - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.
За посиланням первісного позивача, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 - не є підтвердженням існування обставин непереборної сили, які, зокрема, унеможливили виконання первісним відповідачем умов Договору.
Також, первісний позивач вважає, що надані первісним відповідачем із листом від 17.06.2025 № 06/17 копії пенсійних посвідчень та медичних документів - не є підтвердження обставин непереборної сили, які зумовили невиконання умов Договору відповідачем.
Первісним позивачем було наголошено суду, що Виконавцем не виконані Роботи за Договором за жодним об'єктом, які визначені у пункті 1.3 Додатку 1 до Договору.
Підпунктом 7.2.1 пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт до Виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вартості Робіт за кожен день прострочення їх виконання, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості Робіт.
Первісним позивачем було здійснено нарахування 17378,21 грн. пені, за період прострочення з 03.06.2025р. по 22.07.2025р. та 24329, 49 грн - штрафу.
Крім того, пунктом 7.2.5. Договору встановлено, що у разі невиконання та/або неналежного виконання Виконавцем інших зобов'язань за Договором, Виконавець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 (п'яти) відсотків вартості Робіт, що є ціною Договору за кожен факт такого невиконання та/або неналежного виконання, якщо інше не визначено Договором.
Первісним позивачем, з урахуванням цього пункту Договору, було здійснено нарахування 17378,21 грн штрафу.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання первісного відповідача виконати зобов'язання за Договором в натурі, було зазначено суду, що Договір укладено сторонами відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та первісний відповідач, як переможець торгів, поданням своєї тендерної пропозиції фактично самостійно підтвердив свою власну згоду із вимогами тендерної документації Замовника, в тому числі умовами Договору.
Отже, первісний позивач вважає, що первісний відповідач, при укладанні Договору погодився із такими його істотними умовами, як строки виконання робіт і термін дії Договору.
Первісний позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» є єдиним підприємством, яке здійснює транспортування природного газу в Україні, є стратегічно важливим здійснення безперебійної та стабільної діяльності підприємства, особливо в умовах воєнного стану.
За твердженнями первісного позивача, від виконання вищенаведених Робіт за Договором прямо залежить стабільна діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та об'єктів газотранспортної системи України, а також, зокрема, стабільне функціонування ринку природного газу України та у розрізі технічної інвентаризації об'єктів газотранспортної системи України забезпечується стала, та безпечна експлуатація останніх.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
З урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» виконати зобов'язання за Договором в натурі.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 2 цього ж Кодексу, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під час вирішення спору, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 наведеного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 629 вказаного Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, за результатами проведеної публічної закупівлі UA-2024-07-02-008512-а, 06.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації», як Виконавцем, було укладено Договір № 4600009820 про закупівлю послуг.
Сторонами визначено, що загальна вартість виконуваних Робіт за Договором, що є ціною Договору, не повинна перевищувати 347564, 16 грн. та строк виконання Робіт - 300 календарних днів з дати укладання Договору, тобто до 02.06.2025р. включно (300 днів з 07.08.2024р. по 02.06.2025р.).
За матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачі пакету документів від 22.08.2024р. (а.с. 25, т.1), на виконання пункту 6.1.1. Договору, яким визначено, що Замовник зобов'язаний надати Виконавцю наявні вихідні дані для виконання Робіт, згідно з Додатком 1 до цього Договору, первісним позивачем було надано Виконавцю вихідні дані для виконання Робіт, а саме: оригінал Договору № 460009820 від 06.08.2024р.; оригінал Додатку 1 до Договору (Технічне завдання); перелік об'єктів для проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів з обов'язковим внесенням даних технічної інвентаризації в ЄДЕССБ до Договору № 4600009820 від 06.08.2024 р.; завірену копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» (нова редакція); завірену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України».
Судом враховано, що на вказаному Акті приймання-передачі пакету документів від 22.08.2024р. наявний підпис керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» Якименко Р.К. та міститься печатка Товариства.
Поряд з цим, як з'ясовано судом, в порушення п. 5.3. Договору, у визначений п. 5.1. Договору строк, який визначає строк виконання робіт, Акти здачі-приймання виконаних робіт по об'єктам між сторонами підписано не було та відсутній підтверджений факт виконання робіт з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації», зворонього первісним відповідачем доведено суду не було, доводи первісного позивача не спростовано.
Крім того, Судом враховано, що первісний позивач листом від 18.11.2024р. (а.с. 30, т.1) звертався до Виконавця з приводу надання інформації щодо стану виконаних робіт за Договором.
В рамках даної справи було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №4600009820 про закупівлю послуг від 06.08.2024 щодо надання послуг, обумовлених Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку первісного відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи.
Відповідно статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Примусове виконання зобов'язання в натурі - спосіб захисту цивільного права, який випливає із загального принципу повного та належного виконання зобов'язання. Цей спосіб полягає у зобов'язанні вчинити дію або утриматися від дій, незалежно від застосування до неї інших заходів впливу (відшкодування збитків, пені, накладення штрафу).
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі №925/642/19).
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов?язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов?язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов?язаних осіб.
Тобто лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з?ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Порушенням вважається такий стан суб?єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб?єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов?язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
Предметом укладеного між сторонами Договору є надання послуг згідно з ЄЗС ДК 021:2015-71250000-5: «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (Послуги з технічної інвентаризації об'єктів магістральних газопроводів)», відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Тобто, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», направлені на зобов'язання первісного відповідача надати послуги та провести технічну інвентаризацію об'єктів, що використовуються Замовником у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та виготовити технічні паспорти.
Як зазначено вище, первісним відповідачем допущено порушення виконання зобов'язання за Договором, послуги не надано та не проведено технічну інвентаризацію об'єктів, тобто відсутні докази виконання робіт з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації».
Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, предмет первісних позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» виконати умови за Договором № 4600009820 про закупівлю послуг від 06.08.2024, дублює умови Договору, що укладено між сторонами, який і так є обов'язковим для сторін у силу імперативних приписів закону (стаття 629 ЦК України).
Колегія суддів враховує висновки Верховного суду викладених у постанові від 14.06.2019 у справі 916/998/18.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», у цій частині своїх позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що виконання зобов'язання передбачено самим Договором, укладеним між сторонами, у зв'язку з чим у даній частині первісних позовних вимог судом відмовляється.
Колегія суддів також враховує, що пп. 7.2.5. п. 7.2. Договору сторонами було узгоджено, що у разі невиконання та/або неналежного виконання Виконавцем інших зобов'язань за Договором, Виконавець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 (п'яти) відсотків вартості Робіт, що є ціною Договору за кожен факт такого невиконання та/або неналежного виконання, якщо інше не визначено Договором.
Рішенням господарського суду в рамках даної справи, позов в цій частині задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське бюро технічної інвентаризації» на користь первісного позивача, зокрема, штрафи у розмірі 24329,49 грн. та у розмірі 17378,21 грн.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не передбачено законом, оскільки він не підпадає під примусове виконання обов'язку в натурі, передбачене п.5 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, та не призведе до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статті 5 ГПК України, який встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України), здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому оскаржене в апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надано вичерпні відповіді на вимоги та доводи апеляційної скарги із застосуванням норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» - залишенню без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 у справі №916/3400/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газопостачальної системи України».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.05.2026.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Лічман Л.В.
Суддя Таран С.В.