ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2586/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,
секретар судового засідання: І.С. Мисько
за участю представників сторін:
від позивача: К.Ю. Берлінська
від відповідача: А.О. Каланжова
від третіх осіб:
1)Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей»: не з'явився
2)Комунального підприємства «Міськзелентрест»: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2025 (суддя Т.Г. Деркач, м.Одеса, повне рішення складено 17.12.2025)
у справі №916/2586/25
за позовом Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:
1)Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей»;
2)Комунального підприємства «Міськзелентрест»
про стягнення 561584,96 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Телерадіокомпанія «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 561584,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що через падіння дерева за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, пошкоджено належний позивачу транспортний засіб (вантажний сміттєвоз), чим завдано позивачу збитків у розмірі 561584, 96 грн, які має відшкодувати саме Виконавчий комітет Одеської міської ради, оскільки він є тим її виконавчим органом, до кола повноважень якого віднесено питання визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, тоді як у даному випадку останнім не було визначено балансоутримувача, у зв'язку з чим обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева повинно бути покладено саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2025 залучено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» та Комунальне підприємство «Міськзелентрест» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.12.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Відмову у позові суд першої інстанції мотивував тим, що неможливо встановити відповідальну особу за спричинену позивачу шкоду, крім того, відновлювальний ремонт транспортного засобу здійснений не був.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Телерадіокомпанія «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності (що документально доведено позивачем та не спростовується відповідачем у запереченнях), його власником є територіальна громада міста, та відсутні дані про те, що дерево відповідно до статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку будь-якої іншої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що з наявних матеріалів справи неможливо встановити відповідальну особу за спричинену позивачу шкоду.
Крім того, на переконання скаржника, Виконавчий комітет Одеської міської ради несе відповідальність перед позивачем за відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок бездіяльності, а саме: нездійснення відповідної організації благоустрою населеного пункту, невизначення балансоутримувача території, на якій відбулася подія, та самоврядного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою на території за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 1.
Щодо такої підстави для відмови у позові як відсутність відновлювального ремонту пошкодженого сміттєвозу апелянт зазначив, що він не здійснював відновлювального ремонту пошкодженого сміттєвозу, очікуючи грошові кошти на його проведення від винної сторони, при цьому позивач не зобов'язаний жодною нормою права відновити та витратити власні кошти на відновлення.
Також позивач зауважив на тому, що висновок№1702Д/25/2 транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ МАN 25.285, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений 02.04.2025 експертом Хоменко В.В., яким визначено вартість матеріального збитку за пошкоджений автомобіль у розмірі 553584,96 грн, виходячи із різниці між ринковою вартістю транспортного засобу на дату пошкодження у непошкодженому стані та ринковою вартістю транспортного засобу на дату пошкодження у пошкодженому стані, є належним доказом розміру матеріального збитку позивача.
Отже, фактичні обставини справи свідчать про наявність всіх необхідних ознак складу цивільного правопорушення відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, натомість суд першої інстанції під час розгляду даної справи не виконав у повній мірі обов'язку щодо встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Одеської міської ради просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що саме Виконавчий комітет Одеської міської ради є відповідальною особою за спричинену позивачу майнову шкоду.
При цьому відповідач наголосив на тому, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є єдиним виконавчим органом в системі місцевого самоврядування у місті Одесі, а є виконавчим органом загальної компетенції міської ради, до повноважень якого не входять питання організації благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, а також визначення балансоутримувачів зелених насаджень.
На думку відповідача, відповідальною особою за утримання зелених насаджень на вищевказаному об'єкті благоустрою є саме Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей», водночас отримання співвласниками багатоквартирного будинку у власність чи користування земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, будівлі і споруди, є правом співвласників багатоквартирного будинку, не є обов'язковою умовою для отримання від управителя послуг з належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, та не звільняє управителя від виконання його обов'язку з належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також не звільняє від обов'язку дотримання Правил благоустрою території міста Одеси як акта органу місцевого самоврядування.
Крім того, відповідач зазначив, що розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт, а тому висновок експерта транспортно-товарознавчого дослідження від 02.04.2025 №1702Д/25/2 не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.
Позиція Комунального підприємства «Міськзелентрест» щодо апеляційної скарги
У письмових поясненнях третя особа зазначила, що виходячи з положень чинного законодавства, на співвласників багатоквартирного будинку та управителів покладено обов'язок щодо належного утримання не лише самого будинку, а й прилеглої (прибудинкової) території, включно з ділянкою на вулиці перед будівлею до проїжджої частини. Зазначене, зокрема, включає забезпечення належного стану зелених насаджень, розташованих на вказаній території.
Зі змісту статуту Комунального підприємства «Міськзелентрест», затвердженого рішенням Одеської міської ради №3230-VIII від 02.07.2025, випливає, що основним предметом діяльності підприємства є охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою міста, що знаходяться на балансі підприємства чи закріплені за ним.
Отже, статутом встановлено чітку юридичну межу компетенції Комунального підприємства «Міськзелентрест», а саме: відсутність правових підстав для утримання зелених насаджень поза межами переданих на баланс чи утримання об'єктів.
Третя особа наголосила на тому, що Комунальне підприємство «Міськзелентрест» не виконує функції з утримання всіх зелених насаджень міста в цілому. Перелік об'єктів, які перебувають на безпосередньому утриманні та обслуговуванні Комунального підприємства «Міськзелентрест», є вичерпним, а зелені насадження, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 1, не включені до жодного з таких переліків, не передані на баланс підприємства та ним не утримуються.
Будь-які вимоги щодо стану зелених насаджень повинні пред'являтися до фактичного балансоутримувача або власника земельної ділянки.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу зареєстровано судом 05.01.2026 за вх.№13/26.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2025 у справі №916/2586/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2586/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
23.01.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2025 у справі №916/2586/25. Встановлено учасникам справи строк до 16.02.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.03.2026 о 10:30 год.
04.02.2026 Комунальне підприємство «Міськзелентрест» через систему «Електронний суд» подало письмові пояснення.
12.02.2026 Виконавчий комітет Одеської міської ради через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи у судовому засіданні 24.03.2026 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 28.04.2026 об 11:00.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою апеляційного суду від 24.03.2026 вирішено розглянути апеляційну скаргу Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2025 у справі №916/2586/25 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Крім того, цією ж ухвалою суду від 24.03.2026 повідомлено учасників справи про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
У судових засіданнях апеляційної інстанції представник позивача та представник відповідача надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.
Треті особи не реалізували своє право участі у жодному судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце проведення яких були повідомлені належним чином.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України участь у судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов'язок, якщо інше не визначено законом.
Апеляційний суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови учасникам для представлення своєї позиції, тоді як відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї і пояснень третьої особи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
Телерадіокомпанія «ТВ-СЕРРУС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ТМ «ЕКОГРАД») відповідно до договору №1 від 10.03.2023 є виконавцем комунальної послуги з поводження (управління) побутовими відходами на території Приморського району м.Одеси, м.Чорноморська та інших населених пунктів Одеської області відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації від 01.03.2023 №72 та рішення Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 05.01.2024 №1.
22.01.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, під час надання відповідних послуг відбулося падіння дерева на транспортний засіб (вантажний сміттєвоз, помаранчевого кольору, маркований ТМ «ЕКОГРАД») марки «MAN» 25.285, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Через падіння дерева транспортний засіб отримав значні механічні ушкодження.
Власником сміттєвозу є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ-СЕРРУС» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 31.05.2018.
Транспортний засіб марки «MAN» 25.285, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований згідно з полісом №ЕР.220771871 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За кермом сміттєвозу перебував водій позивача ОСОБА_1
Одеське районне управління поліції №1 склало протокол щодо відповідної події.
За результатами звернення Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ-СЕРРУС» отримало від Відділу поліції №5 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області відповідь від 11.02.2025 №60.5/1878, в якій зафіксовано факт отримання транспортним засобом позивача механічних ушкоджень через падіння дерева.
З метою визначення відповідальної особи за вчинену матеріальну шкоду, балансоутримувача території, позивач направив звернення від 11.02.2025 №11/02 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей».
Листом від 27.01.2025 №317/0125 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» повідомило позивача, що оформлення документально прибудинкової території не здійснено, зокрема і через відсутність нормативно-правових актів для урегулювання. Також повідомило, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, та територія поблизу нього, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку, у користування, власність чи на баланс ОСББ не передавалась, відповідно, на балансі не обліковується, як і багаторічні зелені насадження на дій. Тому жодних зобов'язань Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» щодо утримання такої території та зелених насаджень на ній в належному санітарному стані не має.
Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» листом від 11.02.2025 за №1128/01-7 надало відповідь позивачу, в якому зазначило, що будинок за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, не перебуває в управлінні підприємства. Рішення щодо утримання зелених насаджень на вказаній території уповноваженими органами не приймалося. Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» також зауважило, що утримання зелених насаджень не є предметом договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками.
Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради листом від 17.02.2025 №01-10/36 направив на адресу Комунального підприємства «Міськзелентрест», Департамента міського господарства Одеської міської ради листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-СЕРРУС» від 23.01.2025 №23/01 для вжиття заходів згідно наданих повноважень та надання відповіді заявнику. При цьому зазначив, що за результатами виходу на місце встановлено, що залишки зеленого насадження знаходяться вздовж вулиці Пироговської, навпроти будинку 1, та зауважив, що відповідно до пункту 3 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.07.2024 №664 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» утримання зелених насаджень спеціального призначення (насадження вздовж транспортних магістралей та вулиць) здійснює Комунальне підприємство «Міськзелентрест», а відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 27.05.2019 №441 «Про призначення уповноважених органів для здійснення контролю за ефективною діяльністю комунальних підприємств» Департамент міського господарства Одеської міської ради призначений уповноваженим органом для здійснення контролю за діяльністю вищевказаного комунального підприємства Одеської міської ради.
Відповідно до листа Департамента міського господарства Одеської міської ради від 18.02.2025 №0159/278 зелені насадження, які розташовані вздовж вул. Пироговської, зокрема за адресою: вул. Пироговська, 1, у місті Одесі, не передавалися, не обліковуються та не утримуються Комунальним підприємством «Міськзелентрест».
Листи аналогічного змісту були направлені позивачу також від 20.02.2025 №01-58/127, 05.03.2025 №01-59/282, 06.03.2025 №01-58/223.
У відповідь на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-СЕРРУС» від 17.04.2025 №17/04-01, Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів листом від 28.04.2025 №9914-1-380/9914-10 повідомив про відсутність 21, 22, та 23 січня 2025 року небезпечних гідрометеорологічних явищ.
У відповідь на лист від 11.07.2025 №1849 Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради листом від 23.07.2025 №01-09/182 надав відповідь Юридичному департаменту Одеської міської ради, відповідно до якої за результатами перевірки від 22.07.2025, оформленої актом комісійного обстеження, залишків зеленого насадження не зафіксовано; комплекс робіт з прибирання та утримання в належному санітарному стані території навколо будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, здійснює Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей»; схема прибирання території не погоджена з Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради. До матеріалів справи додано відповідний акт комісійного обстеження від 22.07.2025.
Окрім того, на звернення Юридичного департаменту Одеської міської ради Департамент екології та розвитку рекреаційних зон надав відповідь, що на підставі заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» від 05.03.2025 №56-0325 складено акт обстеження зелених насаджень від 13.03.2025 № 3029 (обстежувалися три дерева), згідно з яким дерево породи «Павловнія» знаходиться у незадовільному стані, є аварійним та належить видаленню; інші два - у задовільному стані.
Водночас згідно доданої схеми розташування багаторічних насаджень, що підлягають обстеженню, обстеження на підставі заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» від 05.03.2025 здійснювалося щодо трьох дерев, які розташовані у дворі будинку, серед яких дерева, що впало на транспортний засіб, немає.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало відповідь 13.10.2025 №29-15-0.81-5392/2-25, що згідно з наявними документами станом на 31.12.2012 право власності (користування) на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 1, не зареєстровано. Водночас Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у відповіді вказало, що за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 1, зареєстровано земельну ділянку, площею 0,0051 га, кадастровий номер 5110137500:36:002:0014, дата державної реєстрації 10.11.2015, цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії.
Згідно з висновком експерта №1702Д/25/2 від 02.04.2025 вартість матеріального збитку колісного транспортного засобу «MAN» 25.285, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 553584,96 грн.
Вартість експертного дослідження згідно договору №1702Д/25-2 від 17.02.2025 та акту прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.2025 складає 8000,00 грн. Згідно із платіжною інструкцією №458 від 21.02.2025 позивачем сплачено за послуги з проведення експертного дослідження у повному обсязі.
На заяву позивача про відшкодування матеріальної шкоди від 13.05.2025 №13/05 відповідач листом від 03.06.2025 №02.2-14/1655 повідомив про відсутність підстав для її відшкодування.
Позиція суду апеляційної інстанції
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно статті 16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.
За приписами частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Такою нормою визначається можливість використання як способу захисту порушеного права відшкодування збитків, що має універсальний характер захисту цивільних прав.
Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема і положеннями глави 82 «Відшкодування шкоди» Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Південно-західний апеляційний господарський суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Отже, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 (провадження №61-21130сво21).
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача збитків, які, як стверджує позивач, має відшкодувати саме Виконавчий комітет Одеської міської ради, оскільки він є тим її виконавчим органом, до кола повноважень якого віднесено питання визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, тоді як у даному випадку останнім не було визначено балансоутримувача, у зв'язку з чим обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева повинно бути покладено саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальну особу за завдану шкоду встановити неможливо з огляду на відсутність доказів, хто є власником чи користувачем спірної земельної ділянки. Суд зазначив, що не дивлячись на відсутність доказів про документальне оформлення земельної ділянки в комунальну чи приватну власність (або передачі співвласниками будинку в управління відповідному суб'єкту), стверджувати, що відповідальність за спричинену шкоду позивачу падінням дерева на транспортний засіб має нести Виконавчий комітет Одеської міської ради, правових підстав немає.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, до яких відносяться усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо), не можуть передаватись у приватну власність.
Вулиці, дороги, прибудинкові території є територією загального користування (стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
За положеннями частин першої, другої статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля (стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
У пункті 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункт 5.5. Правил).
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.
Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 17.05.2022 у справі №522/2890/20.
При цьому багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки. Власником (особою, яка зобов'язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі №211/1489/13-ц.
Розділом 9 Правил встановлено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою. Пунктом 9.1.11.3. Правил передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Згідно з пунктом 9.1.12. Правил аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Відповідно до розділу 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані відшкодувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
У справі, що наразі переглядається в апеляційному порядку, спірним, зокрема, є питання визначення особи, яка має нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу.
За матеріалами цієї справи, 22.01.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, під час виконання позивачем робіт - надання послуг відбулося падіння дерева на транспортний засіб (вантажний сміттєвоз, помаранчевого кольору, маркований ТМ «ЕКОГРАД») марки «MAN» 25.285, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як вже зазначалось, за змістом частини першої статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Аналіз частини першої статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» свідчить про те, що міська рада, як орган місцевого самоврядування має дискреційні повноваження, а саме: створити підприємство для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності або на конкурсних засадах визначити балансоутримувача об'єктів благоустрою комунальної власності.
При цьому як створене міською радою підприємство, так і визначений на конкурсних засадах балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою (частина друга статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Одеська міська рада, в межах наданих їй повноважень, з метою забезпечення зовнішнього благоустрою та збереження зелених насаджень місць загального користування, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та дерев-ботанічних пам'яток природи у місті Одесі створила Комунальне підприємство «Міськзелентрест», яке є самостійною юридичною особою.
Відповідно до пунктів 2.2.1., 2.2.2. статуту Комунального підприємства «Міськзелентрест» підприємство здійснює, зокрема, охорону, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою міста, що знаходяться на балансі підприємства чи закріплені за ним; видалення зелених насаджень на території міста у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.07.2024 №664 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» (зі змінами та доповненнями):
-затверджено перелік об'єктів загального користування (парки, сквери, бульвари, зелені зони), розташованих у Хаджибейському, Пересипському, Київському та Приморському районах міста Одеси, утримання яких здійснюється Комунальним підприємством «Міськзелентрест»;
-встановлено, що утримання зелених насаджень спеціального призначення (насадження вздовж транспортних магістралей та вулиць) здійснює Комунальне підприємство «Міськзелентрест»;
-затверджено перелік парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, утримання яких здійснюється Комунальним підприємством «Парки Одеси»;
-затверджено перелік дерев - ботанічних пам'яток природи місцевого значення, утримання яких здійснюється Комунальним підприємством «Міськзелентрест».
Згідно з додатками до вказаного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.07.2024 №664 станом на момент виникнення спірних правовідносин зелені насадження за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, не перебувають на балансі Комунального підприємства «Міськзелентрест».
Відповідно до листа Департамента міського господарства Одеської міської ради від 18.02.2025 №0159/278 зелені насадження, які розташовані вздовж вул. Пироговської, зокрема за адресою: вул. Пироговська, 1, у місті Одесі, не передавалися, не обліковуються та не утримуються Комунальним підприємством «Міськзелентрест».
Листом від 27.01.2025 №317/0125 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» повідомило позивача, що оформлення документально прибудинкової території не здійснено, зокрема і через відсутність нормативно-правових актів для урегулювання. Також повідомило, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, та територія поблизу нього, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку, у користування, власність чи на баланс ОСББ не передавалась, відповідно, на балансі не обліковується, як і багаторічні зелені насадження на ній. Тому жодних зобов'язань Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дом писателей» щодо утримання такої території та зелених насаджень на ній в належному санітарному стані не має.
Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» листом від 11.02.2025 за №1128/01-7 надало відповідь позивачу, в якому зазначило, що будинок за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, не перебуває в управлінні підприємства. Рішення щодо утримання зелених насаджень на вказаній території уповноваженими органами не приймалося. Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» також зауважило, що утримання зелених насаджень не є предметом договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало відповідь 13.10.2025 №29-15-0.81-5392/2-25, що згідно з наявними документами станом на 31.12.2012 право власності (користування) на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 1, не зареєстровано. Водночас Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у відповіді вказало, що за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 1, зареєстровано земельну ділянку, площею 0,0051 га, кадастровий номер 5110137500:36:002:0014, дата державної реєстрації 10.11.2015, цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні на підтвердження перебування на балансі будь якої організації (комунальних підприємств, ОСББ, тощо) дерев, що ростуть біля або на місці події. Також у матеріалах справи відсутні і докази, які б свідчили про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради визначав балансоутримувача дерев, що ростуть за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, будинок, 1, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.
Враховуючи, що дерево яке впало на належний позивачу транспортний засіб, розташоване на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, а також відсутність даних, що останнє у відповідності до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебуває на балансі будь-якої іншої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди покладається саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради, до відання якого в силу підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення, та яким не було належним чином забезпечено організацію роботи з питань благоустрою, а саме, щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №200/22129/16-ц.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що неможливо встановити особу, яка має нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу падінням дерева на його транспортний засіб.
Факт падіння дерева на належний позивачу транспортний засіб та завдання у зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наведеними вище доказами, які містяться у справі, які Виконавчим комітетом Одеської міської ради не спростовані.
Також колегія суддів враховує, що за даними Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів погодні умови 21, 22, та 23 січня 2025 року були в межах норми, небезпечні гідрометеорологічні явища були відсутні.
У випадку заподіяння майну чи здоров'ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов'язаний відшкодувати таку шкоду.
Таким чином, аналіз наведених вище норм права та обставини справи дають підстави для висновку, що Виконавчий комітет Одеської міської ради має нести обов'язок з відшкодування майнової шкоди внаслідок падіння дерева на транспортний засіб позивача, оскільки останній не визначив балансоутримувача дерев за вищевказаною адресою, на який покладено обов'язок забезпечити їх належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить їх негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна.
Причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням належного позивачу транспортного засобу в результаті падіння дерева та протиправною бездіяльністю Виконавчого комітету Одеської міської ради встановлено наявними у справі доказами, які не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
За таких обставин, позивачем доведено належними доказами як сам факт заподіяння йому шкоди, так й факт бездіяльності відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради, що стало причиною заподіяння цієї шкоди, а також доведено розмір завданої шкоди. Водночас відповідачем не доведено відсутності протиправності та вини у заподіянні шкоди позивачу.
При цьому колегія суддів враховує, що згідно з висновком експерта №1702Д/25/2 від 02.04.2025 розмір майнового збитку, заподіяного майну позивача (колісному транспортному засобу «MAN» 25.285, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), становить 553584,96 грн. Вартість експертного дослідження згідно договору №1702Д/25-2 від 17.02.2025 та акту прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.2025 складає 8000,00 грн. Згідно із платіжною інструкцією №458 від 21.02.2025 позивачем сплачено за послуги з проведення експертного дослідження у повному обсязі.
Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався.
Натомість непроведення відновленого ремонту пошкодженого сміттєвозу не є підставою для відмови у позові, оскільки відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають саме збитки - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Щодо інших доводів учасників справи, викладених в обґрунтування своїх правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки, оскільки вищенаведені аргументи суду у даній постанові, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, і ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
У зв'язку із задоволенням позовної заяви та апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд -
1.Апеляційну скаргу Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) задовольнити .
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2025 у справі №916/2586/25 скасувати.
3.Ухвалити нове рішення, яким позов Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) задовольнити.
4.Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919) на користь Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ 20950844) 561584 /п'ятсот шістдесят одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири/ гривні 96 копійок матеріальної шкоди.
5.Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919) на користь Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ 20950844) 8 423 /вісім тисяч чотириста двадцять три/ гривні 78 копійок витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 10108 /десять тисяч сто вісім/ гривень 53 копійки витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повну постанову складено 04.05.2026.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя О.Ю. Аленін