Провадження № 22-ц/803/3893/26 Справа № 201/11905/25 Суддя у 1-й інстанції - Куць О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
05 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,
- за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області,
на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 грудня 2025 року, -
24.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
В якій просив стягнути з відповідача на користь позивача, недоотриману за життя його батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі 194 666 грн. 21 коп., що входить до складу спадщини за законом, а також за рахунок бюджетних асигнувань сплачений при подачі позову судовий збір.
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 03 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя його батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі 194 666 грн. 21 коп.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1557 грн. 32 коп.
16.01.2026 рокувід Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській областінадійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 грудня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що розглядаючи звернення позивача від 20.08.2025 року, підстави для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за наявними обставинами були відсутні.
17.03.2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Меліховської Я.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в повному обсязі, залишити в силі рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 грудня 2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.127-128).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 26.10.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.18).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.03.2023 року, виданого Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).
26.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька - ОСОБА_2 (а.с.22).
26.01.2024 року приватним нотаріусом Апальковим Є.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 (а.с.21).
Відповідями ГУ ПФУ в Дніпропетровської області від 02.07.2025 року, та 15.08.2025 року повідомлено, що згідно з ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Крім того, недоотримана пенсія після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с.26-27, 28-29).
Відповіддю ГУ ПФУ в Дніпропетровської області від 18.09.2025 року з посиланням на норми Закону повідомлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Кошти, які не були нараховані померлому, не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією). За таких умов, зазначені кошти не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті членам сім'ї померлого (а.с.23-25).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач за правилами ст. 1261 ЦК України, належить до першої черги спадкоємців за законом.
Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання невиплаченої пенсії на виконання рішення суду після смерті ОСОБА_2 відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, а у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивач, як спадкоємці за законом, який прийняв спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати пенсії відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року у справі № 160/7407/22 порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
Як вказував представник відповідача у відзиві на позовну заяву, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року у справі 160/7407/22, яке набрало законної сили 25.07.2022 року, ОСОБА_2 було проведено розрахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 року по 31.08.2022 року у сумі 194666,21 грн. (а.с.51)
За таких обставин, суд першої інстанції вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , недоотриману за життя його батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі 194 666 грн. 21 коп.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За нормою ч.1 ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Доводи апеляційної скарги спростовуються рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року у справі №160/7407/22, яке набрало законної сили 25.07.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 як спадкоємиць першої черги за законом має право на отримання доплати до пенсії за період з 01.12.2019 року по 31.08.2022 року у розмірі 194 666, 21 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 03 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 05.05.2026 року.
Судді: