Справа № 177/3145/25
провадження №2/216/1468/26
05 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Гайтко Л.А.
за участю
секретаря судового засідання: Маленька Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за кредитним договором
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №1084765 від 28.10.2023 року, в загальній сумі: 11195,99 грн., сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Розгляд справи позивач просить проводити за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін.
Ухвалою суду від 21.11.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін повідомлялася судом належним чином, про що є документальні підтвердження, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
28.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1084765, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн., а Відповідач зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Пункт 9.3 Кредитного договору №1084765 від 28.10.2023 року визначає, що цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується довідкою від 23.03.2026 р., яка надана АТ “ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 03.03.2026 р. про витребування доказів за клопотанням позивача.
У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, а саме суму наданих кредитних коштів у строки, обумовлені в договорі не повернув, а також не здійснював сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У п. 6 ст. З Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», Кредитний договір зі Споживачем укладається в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт.
Під час першого етапу Реєстрації в ІКС Товариства Споживачу надаються для ознайомлення та прийняття гіперпосилання на Правила, Публічну пропозицію на використання аналогів підписів, Згоду на обробку персональних даних та доступ до кредитної історії Споживача.
На підтвердження укладення кредитного договору наявні:
- копія договору про надання споживчого кредиту №1084765 від 28.10.2023 року,
- копія Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту №1084765 від 28.10.2023 року;
- копія довідки про ідентифікацію, у якій зазначено, зокрема, одноразовий ідентифікатор, який був відправлений на номер телефону відповідача, який зазначено також у кредитному договорі;
- розрахунок заборгованості за Договором №1084765 від 28.10.2023 року про надання споживчого кредиту.
Згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування коштів за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором наявне також Повідомлення про перерахування коштів Договором про надання споживчого кредиту №1084765 від 28.10.2023 року.
Матеріалами справи підтверджено, що даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі, в умовах якого сторони чітко погодили розмір та строки сплати процентів а користування кредитними коштами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.
Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість Відповідача перед Позивачем становить:
-заборгованість за тілом кредиту - 1999,99 грн.
-заборгованість за процентами - 9196 грн.
21.06.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договору факторингу №21062024.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1084765 від 28.10.2023 року.
Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються матеріалами справи.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1999,99 грн. - заборгованості по тілу кредиту, а також 9196 грн. заборгованості по процентах.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 910/12876/19 у додатковій постанові від 07.07.2021 виснувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з
метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
Судом встановлено, що 01.07.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та АО “Апологет» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, є типовою, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, невеликий обсяг досліджених доказів, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3500,00 грн, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 133, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 610-612, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за Кредитним договором №1084765 від 28.10.2023 року, а саме: 1999,99 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 9196 грн. заборгованості за нарахованими процентами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) судовий збір в сумі 1649,97 грн. та 3500 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя Л.А. Гайтко