ЄУН справи: 336/9067/25
Номер провадження: 1-кп/336/669/2026
06 травня 2026 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025082080001308 від 04.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , маючи прямий умисел спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», в період часу з 07.04.2023 по 29.06.2025 систематично вчиняв фізичне, психологічне та економічне насильство щодо особи, з якою ОСОБА_4 перебуває у сімейних відносинах, тобто своєї матері ОСОБА_6 , з якою він спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має спільний побут. Вказане призвело до втрати ОСОБА_6 повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань, емоційної напруженості та невпевненості, розладу здоров'я, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе, позбавлення ресурсів, необхідних для належного добробуту, та загального погіршення якості життя потерпілої.
Так, 30.03.2023 о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій. передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_6 , яке виразилось у висловлюванні грубою лайкою, чим спричинив шкоду психічному здоров'ю останньої, а також фізичне насильство, яке виразилось у нанесені декількох ударів рукою по голові. За даним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 052316 від 30.03.2023, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА№310254 від 30.03.2023 строком на 7 діб. Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у справі №336/1874/23 від 21 квітня 2023 року ОСОБА_4 , визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Він же, 09.04.2023, о 12 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою мешкання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_6 , яке виразилось у образах та погрозою внаслідок чого завдано шкоди її психічному здоров'ю, а також фізичне насильство, а саме: штовхав та душив, та економічного що виражалось у позбавлені коштів. За даним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 339447 від 09.04.2023, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 214071 від 09.04.2023 строком на 3 діб. Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у справі №336/2334/23 від 12 червня 2023 року ОСОБА_4 , визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Незважаючи на це, 29.06.2025 о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою мешкання: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_6 , яке виразилось у висловлюванні словесних образ, принижуванні, внаслідок чого завдано шкоди її психічному здоров'ю, а також фізичне насильство, а саме: штовхав, хапав за руки, погрожував. За даним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 682696 від 29.06.2025, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 414832 від 29.06.2025 строком на 5 діб. Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у справі №336/4141/25 від 25 липня 2025 року ОСОБА_4 , визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні. Суду пояснив, що він разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 мешкають разом за адресою АДРЕСА_1 . Він постійно здійснює догляд за нею, оскільки вона не встає з ліжка, годує її, міняє білизну тощо. Інших опікунів або членів сім'ї, які б здійснювали догляд за матір'ю немає. Визнав той факт, що через вживання алкогольних напоїв відбуваються сварки, через що він виражався на адресу матері нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, декілька разів наносив удари рукою тощо. Зазначив, що іншого житла у нього немає, окрім нього доглядати за матір'ю немає кому, висновки для себе зробив, засуджує свої дії.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, надала заяву про проведення засідання без її участі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та дослідженням постанов про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ним фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного психологічного та економічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений вчини не тяжкий злочин.
Обставинами, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є пенсіонером, раніше не судимий, вчинив злочин відносно своєї матері, має зареєстроване та постійне місце проживання, не працює, утриманців немає, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Суд також бере до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаялась у вчиненому, засуджує свої дії.
Окрім того, суд, при призначенні покарання, також враховує той факт, що потерпіла ОСОБА_6 має проблеми зі здоров'ям, через які остання не встає з ліжка, та той факт, що окрім обвинуваченого інших опікунів/піклувальників відносно неї немає.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити покарання у виді обмеження волі, з визначеного санкцією ст. 126-1 КК України, на строк два роки, із застосування вимог ст. 75 КК України, шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, із застосуванням обмежувального заходу, що передбачений ст. 91-1 КК України.
Оскільки обвинувачений вчинив домашнє насильство у відношенні особи похилого віку, своєї матері, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 за наслідками вчиненого ним правопорушення - є кривдником, а потерпіла - постраждалою особою від домашнього насильства відповідно до п.6 ч.1ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно якого «Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі», а «Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі».
Згідно ст.28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов'язок пройти пробаційну програму відповідно до п.4 ч.2 ст.76 Кримінального кодексу України.
Тому, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , як кривднику, необхідно призначити обмежувальний захід, який передбачений ст.91-1 КК України, у вигляді проходження програми для кривдників.
Відповідно до Наказу МВС №124 від 25.02.2019р. «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», кривдник має перебувати на обліку відповідного органу НП України, а, згідно ст.ст.2, 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та Наказу Мінсоцполітики №1434 від 01.10.2018 «Про затвердження Типової програми для кривдників» і ч.5 розд.1 «Типової програми для кривдників» - організацію та виконання цієї Типової програми, її проходження кривдниками забезпечують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до вимог ст.28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому копія вироку для виконання підлягає направленню до відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, як органу місцевого самоврядування.
Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ними кримінальних правопорушень, та відповідає принципам рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Цивільний позов по справі не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, Наказом МВС №124 від 25.02.2019р. «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», ст.ст.2,28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Наказом Мінсоцполітики №1434 від 01.10.2018 «Про затвердження Типової програми для кривдників», суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В силу п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого направити його для проходження програми для кривдників до уповноваженого органу строком на 3 місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили не обирати.
Копія вироку направити відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, як органу місцевого самоврядування, для відома та виконання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7