Справа № 405/1741/26
провадження № 1-кс/405/1312/26
30.04.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджене з начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026120000000052 про здійснення спеціального досудового розслідування у відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 .
Мотивуючи клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території так званої «лнр» - в місті Луганськ та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 55(8247) від 11.03.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 16.03.2026, 17.03.2026, 18.03.2026 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22026120000000052 від 13.03.2026, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного.
Жодного разу у призначений час громадянин ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Наведені обставини, на думку слідчого унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрюваний перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, де переховується від органів досудового розслідування, а тому з метою досягнення завдань кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, слідчий просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування.
В судовому засіданні слідчий клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування підтримав за обставин, які в ньому зазначені.
Захисник залишив клопотання слідчого про проведення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 на розсуд суду.
Вивчивши клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 та матеріали, якими слідчим його обґрунтовує, заслухавши доводи слідчого, думку захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026120000000052 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
11.03.2026, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, а саме шляхом опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 55(8247) від 11.03.2026№ 55(8247) від 11.03.2026, відповідно до якої: громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України проживав у місті Луганськ та працював в пенсійному фонді м. Луганськ.
Починаючи з 7 квітня 2014 року по теперішній час місто Луганськ та частина Луганської області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора РФ (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. 11 травня 2014 року окупанти провели псевдореферендум про створення «ЛНР».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія), є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Після тимчасової окупації російськими військами міста Луганськ та частини Луганської області представниками збройних формувань держави-агресора РФ було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території вказаного міста шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громадян, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення.
Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом території міста Луганськ та частини Луганської області, представники збройних формувань держави-агресора РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора РФ верств місцевого населення, на тимчасово окупованій території міста Луганськ створили на базі Головного управління пенсійного фонду в Луганській області незаконний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (мовою оригіналу) «Пенсионный фонд луганской народной республики», відповідно до (мовою оригіналу) «Порядку организации выплаты и доставки пенсий и иных пенсионных выплат на территории луганской народной республики, утвержденному постановлением совета министров луганской народной республики» від 21.06.2019 (№360/19 (із змінами), наділивши його владними повноваженнями, спрямованими на призначення, перерахунок та виплату пенсій (за віком, інвалідністю, втраті годувальника), ведення обліку страхових внесків, а також виплату соціальних пільг.
Згідно з Переліком відділень соціального фонду росії по лнр, що здійснюють вищевказані повноваження, були створені управління, серед яких 27.05.2021 зареєстровано (мовою оригіналу) «Государственное учреждение луганской народной республики - управление пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска», адреса: м. Луганськ, Артемівський район, вулиця ленінського комсомолу, 11.
Відповідно до Положення «Про пенсійний фонд України», затвердженого постановою кабінету міністрів України від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5, організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету, територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Також, ст. 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Не дивлячись на це, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, перебуваючи на території міста Луганськ, яке з 7 квітня 2014 року по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора РФ, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями держави-агресора РФ, маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників збройних формувань РФ і окупаційної влади так званої «луганської народної республіки» та добровільно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.06.2022, зайняв у незаконному виконавчому органі посаду (мовою оригіналу) «начальника Государственного учреждения луганской народной республики - управления пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска», створеного на тимчасово окупованій з 07.04.2014 по теперішній час території міста Луганськ та частини Луганської області.
Основним місцем розташування так званого «Государственного учреждения луганской народной республики - управления пенсионного фонда луганской народной республики в Артемовском районе города Луганска» є м. Луганськ, Артемівський район, вулиця ленінського комсомолу, 11.
Тобто, перебуваючи на посаді керівника (уповноваженого робітника) Управління пенсійного фонду луганської народної республіки в Артемівському районі міста Луганськ, створеного на тимчасово окупованій території - у місті Луганськ, ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи владні повноваження і виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарській функції, здійснював протиправні дії від імені та в інтересах окупаційної влади держави-агресора російської федерації.
Наведені слідчим у клопотанні обставини та у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 органу досудового розслідування не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на території тимчасово окупованій території так званого ЛНР.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 31.03.2026 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно з ч.2 ст.297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 08.06.2023; відповідь оперативного підрозділу на доручення слідчого від 09.01.2026, протокол огляду від 02.01.2026, висновок експерта за результатами проведення портретної експертизи від 24.02.2026 №СЕ-19/112-26/1776-ФП, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановами слідчого від 19.03.2026 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у всеукраїнський та міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Враховуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на території країни агресора, тобто рф, переховується від слідства, на виклик до слідчого не з'явився, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 297-1 - 297-4, 309 КПК України, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити.
Здійснювати спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22026120000000052, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з'явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Копію ухвали суду вручити слідчому, захиснику.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_7