Справа № 171/790/26
2/171/3049/26
про залишення заяви без руху
05.05.2026 року
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Мигалевич В.В., перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області 20.03.2026 року через Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з відомостями, які містяться у позовній заяві, сторони по справі - позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживають за межами України: France Nancyb 15 rue Jean Mihe 54100, про що чітко зазначено позивачкою в позовній заяві.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем не було надано достовірних доказів на підтвердження того, що сторони по справі проживають за межами України.
26.03.2026 року від позивача на адресу суду надійшли докази на підтвердження того факту, що сторони проживають за межами України.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи №171/790/26, провадження 2/171/2737/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було вирішено направити до Верховного Суду для вирішення питання визначення підсудності відповідно до вимог ст. 29 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2026 року було відмовлено у визначенні підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та повернуто до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.
Так, у вказаній ухвалі Верховним Судом зазначено: "підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово (стаття 29 ЦПК України).
За змістом наведеного припису підсудність справ за участю громадян України, а також про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства Верховний Суд визначає тільки тоді, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області згідно з ухвалою від 27 березня 2026 року вказав про проживання позивачки та відповідача, які є громадянами України, за її межами, тоді як у матеріалах справи є два складені іноземною мовою документи на бланку організації «Arelia» з назвами «Declaration conjointe de separation» (за підписами сторін спору) й «Attestation de domicile et attestation d'hebergement».
Верховний Суд звертає увагу на те, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частини перша та четверта статті 9 ЦПК України).
Подані позивачкою документи складені мовою, відмінною від державної. Їхнього перекладу українською мовою позивачка не забезпечила. Зазначені документи не можуть підтверджувати, що сторони спору на час звернення до суду 11 березня 2026 року були громадянами України, які проживали у Французькій Республіці.
Довідок про перебування позивачки та відповідача як громадян України на консульському обліку у закордонній дипломатичній установі України на території Французької Республіки немає. Тобто у суду відсутні докази, які би підтверджували зареєстроване місце проживання сторін спору у Французькій Республіці та їхнє перебування там на консульському обліку як громадян України станом на 11 березня 2026 року (див., зокрема, підпункт 4 пункту 2, пункт 16 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85).
Оскільки у матеріалах справи немає належних доказів факту проживання позивачки та відповідача як громадян України у Французькій Республіці, немає підстав для визначення підсудності цієї справи Верховним Судом."
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Суд звертає увагу на те, що положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Окрім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Докази, які були надані позивачкою, а саме: два складені іноземною мовою документи на бланку організації «Arelia» з назвами «Declaration conjointe de separation» (за підписами сторін спору) й «Attestation de domicile et attestation d'hebergement», щодо підтвердження проживання сторін поза межами України, Верховний Суд визнав неналежними, оскільки відсутній переклад наданих документів українською мовою, а також відсутні докази які би підтверджували зареєстроване місце проживання сторін спору у Французькій Республіці та їхнє перебування там на консульському обліку як громадян України станом на 11 березня 2026 року.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене вище, відсутність належних доказів щодо підтвердження проживання сторін поза межами України, перешкоджає подальшому прийняттю рішення щодо визначення підсудності цієї справи, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху, та слід запропонувати позивачу усунути дані недоліки, а саме забезпечити переклад наданих суду документів українською мовою з наданням таких документів до суду, а також надати суду докази які би підтверджували зареєстроване місце проживання сторін спору у Французькій Республіці та їхнє перебування там на консульському обліку як громадян України станом на 11 березня 2026 року.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 забезпечити переклад наданих суду документів (два складені іноземною мовою документи на бланку організації «Arelia» з назвами «Declaration conjointe de separation» (за підписами сторін спору) й «Attestation de domicile et attestation d'hebergement») українською мовою та надати такі документи з перекладом українською мовою до суду, а також надати докази які би підтверджували зареєстроване місце проживання сторін спору у Французькій Республіці та їхнє перебування там на консульському обліку як громадян України станом на 11 березня 2026 року.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя:В. В. Мигалевич