Справа № 761/12051/26
Провадження № 1-кс/761/8358/2026
16 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22025000000001021 від 23.09.2025, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 761/319/26, на майно, яке було вилучено під час обшуку та належить ОСОБА_5 , а саме на: мобільний телефон «IPhone 12 Pro Max», моделі: MGDD3AA/a, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ; ноутбук «Dell», type: P63F002, серійний номер: 11Z53P2.
В обґрунтування клопотання вказано, що накладений арешт не сприяє швидкому, повному, ефективному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов'язаний з розслідуванням конкретного злочину, що спростовує потребу у його подальшому застосуванні.
У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засідання просив відмовити у задоволенні клопотанні оскільки арешт було накладено обґрунтовано, досудове розслідування триває, вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим необхідність у вказаному арешті не відпала.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши представника власника майна, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 761/319/26 в рамках кримінального провадження № 22025000000001021 від 23.09.2025 накладено арешт на вказане вище майно, яке вилучено 18.12.2025 під час проведення обшуку.
Під час вирішення питання про накладення арешту на майно слідчий суддя з матеріалів клопотання встановив, що вилучені 18.12.2025 під час проведення обшуку речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні № 22025000000001021, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, обгрунтовано визнані речовими доказами, а тому, накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, що дає суду підстави дійти до висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала та арешт накладено обґрунтовано.
Крім того, слідчий суддя також зауважує, що розгляд клопотання про скасування арешту майна не є формою перегляду законності та обґрунтованості ухвали про його накладення.
Механізм скасування арешту передбачає перевірку нових доводів, обставин чи доказів, які стали відомі чи з'явилися після накладення арешту та можуть поставити під сумнів висновки суду щодо необхідності застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження. Водночас такі нові обставини мають бути належним чином підтверджені та поставити під сумнів обґрунтованість висновків суду, викладених в ухвалі про накладення арешту.
Так, під час вирішення клопотання про арешт майна був присутній представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 , заперечення якого були враховані слідчим суддею під час постановлення ухвали від 29.01.2026.
Натомість, у поданому клопотанні не наведено жодних нових доводів чи фактів, які б свідчили про зміну обставин кримінального провадження або могли б вплинути на попередні висновки слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що доводи адвоката, які викладені в клопотанні про скасування арешту, фактично зводяться до повторного відтворення позиції, яка вже була предметом дослідження та правової оцінки слідчим суддею.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що арешт було накладено обґрунтовано, а втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які виникають при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власників та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 22025000000001021 від 23.09.2025 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1