Справа № 761/3407/26
Провадження № 3/761/3476/2026
23 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 06 січня 2026р., вбачається, що того ж дня о 12 год. 20 хв. по проспекті Берестейському,5В, в м. Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota Landcruiser Avazon TD A» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху при гальмуванні на слизькій засніжені дорозі та скоїв наїзд на паркан, в результаті чого автомобіль та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.3.б. та п.12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026р. матеріали справи проадміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП було скеровано до Управління патрульної поліції в м. Києві для дооформлення.
На виконання вказаної постанови суду, працівникам поліції необхідно було зазначити: відомості про свідків правопорушення; відомості про стан дорожнього покриття; акт огляду ділянки дороги; відомості про потерпілу особу, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (чи є особа діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій, чи має групу інвалідності, чи притягалась раніше до адміністративної відповідальності), докази, на підтвердження обставин дорожньо-транспортної пригоди, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
10 квітня 2026р. на виконання вимог вищезгаданої постанови суду, від Управління патрульної поліції в м. Києві надійшли матеріали вказаної справи. Разом із матеріалами справи було надано довідку щодо опрацювання матеріалів відносно ОСОБА_1 , у якій було зазначено, що положення ст. 256 КУпАП не містять прямої вказівки, що в протоколі обов'язково повинні бути внесені дані про свідків чи потерпілих, засвідчені їх підписом; зазначення інформації про те, чи є особа діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій, чи має групи інвалідності, а також відомості з приводу притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено діючим законодавством.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину не визнав, та заперечив обставини, викладені у протоколі, просив провадження у справі закрити, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Додатково зазначив, що при керуванні вищезазначеним автомобілем, ним повністю була врахована дорожня обстановка, і визначено швидкість руху, але стан дорожнього покриття був у незадовільному стані, що позбавляло автомобіль руху навіть при мінімальній швидкості, а враховуючи те, що він є діючим військовослужбовцем, він не мав можливості припинити рух.
Крім того, у судовому засіданні досліджені фотознімки, надані ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Пункт 2.3.б. Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 12.1 ПДР України, водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Суд, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №560207 від 06 січня 2026р., відповідно до якого встановлено факт вчинення правопорушення;
- схему місця ДТП;
- письмові пояснення.
вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КуПАП.
Так, в статті 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та із доданих до нього матеріалів, в них відсутні відомості та допустимі докази того, що водієм було порушено дотримання безпечної швидкості руху при гальмуванні на слизькій засніжені дорозі, внаслідок чого відбулась дана дорожньо - транспортна пригода, а інші докази, які могли б підтвердити факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху в матеріалах справи відсутні.
Тобто у данному випадку, має місце відсутність декількох із обов'язкових умов складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КуПАП, а саме: наявності порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, а відтак і наявності причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви стосовно події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Верховного Суду від 08 липня 2020р. у справі № 463/1352/16-а).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
З наведених обставин вбачається, що в матеріалах справи відсутні достатні докази підтвердження вини ОСОБА_1 та порушень п.п. 2.3.б., 12.1 Правил дорожнього руху, які б знаходились у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що на переконання суду можуть лише свідчити про недоведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 124, 247 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпА відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: