Справа №760/28093/19 2-зз/760/20/26
01 травня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши питання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.12.2019 заяву представника ОСОБА_1 - Саєнка Д.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню - задовольнено частково.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого 01.05.2026напису №11851 від 23.05.2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. (ВП НОМЕР_2).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2020 виконавчий напис від 23 травня 2019 року визнано таким, що не підлягає виконанню, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною ( АДРЕСА_1 ) зареєстрований в реєстрі за № 11851, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованості в сумі 25 976,05 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 05 копійок.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.
У судове засідання сторони не прибули, належним чином про дату, час та місце розгляду повідомлені.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою виготовлення ухвали дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-які стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Пунктом 10 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме 04 грудня 2019 року постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №11851 від 23.05.2019 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості у розмірі 25976,05 грн.
31 липня 2020 року у цивільній справі №760/28093/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.
Вказане рішення набрало законної сили.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював думку про те, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до набрання рішення суду законної сили.
Згідно ч. ч.1, 2, 4 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Враховуючи, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, та вказане рішення набрало законної сили, суд приходить до висновку, що спір між сторонами вирішено по суті, у зв'язку з чим відпали підстави, з якими було пов'язано застосування заходів забезпечення позову, а тому такі заходи підлягають скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158, 247, ЦПК України суд,-
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №11851 від 23.05.2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. (ВП НОМЕР_2).
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати для відома, а також після набрання такою ухвалою законної сили до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, 1, офіс 607) для здійснення ним відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Солом'янський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.А.Усатова