Справа №:755/4774/26
Провадження №: 1-кс/755/1441/26
"27" квітня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду м. Києва в режимі відеоконференцзв'яку клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана юстиції ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження № 22024011000000104, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чайкине, Джанкойський район, АР Крим, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 України,
Старший слідчий 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан юстиції ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням (з дислокацією у м. Києві) ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000104, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
17.05.2024 в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_6 на 23.05.2024, 24.05.2024 та 25.05.2024 для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик ОСОБА_6 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в соціальній мережі «Телеграм» за номером телефону останньої (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру, а також повістки про її виклик.
Проте, ОСОБА_6 за вказаними повістками не прибула, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала.
У зв'язку з тим, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і її місцезнаходження невідоме, 27.05.2024 ОСОБА_6 оголошено у розшук.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй дій, передбачених ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Крім того, обґрунтовуючи неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та необхідності тримання підозрюваної під вартою, яка перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, слідчий посилається на запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, вважала його необґрунтованим. Вважала, що матеріали клопотання не містять доказів належного повідомлення підозрюваної щодо кримінального провадження, а також вчинення нею кримінального правопорушення. Зауважила, що докази, які долучені до клопотання, викладені російською мовою, однак їх перекладу на державну мову не долучено, що свідчить про їх неналежне оформлення та порушення права на захист та справедливий суд, оскільки вона, як захисник, не в повній мірі розуміє їх зміст, та не має брати на себе роль перекладача.
Підозрювана, яка є громадянкою України, в судове засідання не прибула. Внаслідок її переховування від органу досудового розслідування оголошена у розшук. Повістка про виклик в судове засідання на 15.04.2026 року була опублікована у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № 87 (8279) від 24 квітня 2026 року та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Крім того, копію повістки про виклик ОСОБА_6 було надіслано захиснику підозрюваної - адвокату ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши надані на обґрунтування доводів клопотання матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Загальновідомим є той факт, що починаючи з 2014 року РФ чинить збройну агресію проти України та продовжує її чинити станом на час ухвалення цього рішення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000104, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року. Процесуальне керівництво здійснює Прокуратура АР Крим та м. Севастополя. Кримінальне провадження зареєстроване за фактом того, що громадянка України ОСОБА_6 вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу збройним формуванням держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора. ОСОБА_6 , будучи т.зв. «депутатом совета Ленинского муниципального округа г. Севастополя» та головою «Регионального общественного добровольческого движения «Мы вместе-Севастополь»», займається волонтерською діяльністю та здійснює збір гуманітарної допомоги у вигляді інструментів, тактичного спорядження, засобів зв'язку, медичних препаратів, одягу, продуктів харчування, які в подальшому передаються збройним формуванням держави-агресора для участі у т.зв. «Специальной военной операции».
15.05.2024 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
17.05.2024 в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_6 на 23.05.2024, 24.05.2024 та 25.05.2024 для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик ОСОБА_6 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в соціальній мережі «Телеграм» за номером телефону останньої (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру, а також повістки про її виклик.
Однак, остання на виклики не з'явилась та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. У зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що остання переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто не вручено, проте вжито заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України ОСОБА_6 , лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України в період з 01.01.2019 року по 11.04.2024 року, станом на час надання відповіді, в базі даних не виявлено.
27.05.2024 року ОСОБА_6 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 7 відділу ГВ ЗНД ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно відповіді з Офісу Президента України від 17.04.2024 № 48-01/468 на запит слідчого, матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_6 на розгляд Комісії при Президентові України питань громадянства у встановленому порядку, не надходили.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду мережі інтернет; висновком експерта за результатами проведення судової портретної експертизи; відповіддю Офісу Президента України щодо громадянства України ОСОБА_6 ; відповіддю Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону ОСОБА_6 ; відповідями оперативного підрозділу, щодо місця перебування особи, та протиправної діяльності підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, є обґрунтованою та може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Постановою старшого слідчого 1 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 від 27.05.2024 року ОСОБА_6 було оголошено в розшук у зв'язку з переховуванням від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На даний час підозрювана ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду на території тимчасово окупованої АР Крим.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.04.2026 року за клопотанням старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана юстиції ОСОБА_5 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000104, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Враховуючи обставини, наведенні у клопотанні слідчого, та дані про особу ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та беручи до уваги те, що підозрювана на сьогодні перебуває у розшуку, а тому, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється на шкоду національній безпеці та суверенітету України. Наведені в клопотанні обставини свідчать про існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку слідчого судді, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, таким запобіжним заходом є тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу
Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Таким чином, виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Також, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність такого з ризиків, як можливість з боку підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки встановлено, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та перебуває на території тимчасово окупованої АР Крим.
Таким чином, вирішуючи клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання що їй загрожує у разі доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України; перебування підозрюваної на території тимчасово окупованої АР Крим, у зв'язку з чим вона була оголошена у розшук, та вважає наявними підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання її подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З огляду на норми абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя на даному етапі не вбачає підстав для визначення ОСОБА_6 застави.
Крім того, слідчий суддя повністю сприймає доводи захисника, що положеннями частини 1 статті 29 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Тож слідчий суддя погоджується з послідовними доводами захисника- адвоката ОСОБА_4 , що у порушення частини 1 статті 104 КПК України протоколи огляду у вказаному кримінальному провадженні містять огляди веб-сторінок, сайтів, тощо - які викладені іноземною мовою, а отже їх зміст не відтворений у процесуальний спосіб.
Також слідчий суддя повністю погоджується, що суд не може покладати в основу рішення відомості, зміст яких ним фактично не досліджувався або є незрозумілим без перекладу, а захисник, який заявляє про нерозуміння іноземної мови не може здійснювати належний захист.
Крім того, суд не сприймає заперечення сторони обвинувачення, що КПК України не передбачає переклад протоколів огляду для захисника, оскільки мова йде не про переклад протоколу огляду, а про його безпосереднє складання уповноваженим працівником СБУ з використанням іноземної мови майже повністю.
Натомість на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не наділений правом оцінювати докази з точки зору їх допустимості, а лише оцінює за сукупністю отриманих доказів щодо обґрунтованості підозри.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1