ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9354/26
провадження № 2-з/753/82/26
"05" травня 2026 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши заяву про забезпеченняпозову,
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться справа № 753/9354/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Підготовче судове засідання призначене на 02 червня 2026 року о 14.00 год.
05.05.2026 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що між сторонами існує реальний спір, який стосується місця проживання дитини. При цьому захід забезпечення у виді встановлення зустрічей батька з дитиною, з урахуванням теперішнього місця проживання дитини з матір'ю, є співмірним заходом забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини.
Просить постановити ухвалу про забезпечення зустрічних позовних вимог таким шляхом:
1)Тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей батька ОСОБА_1 із сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері, перший та третій тиждень кожного місяця з 10.00 год. понеділка до 10.00 год. наступного понеділка за місцем реєстрації та постійного проживання батька з можливістю відвідувати будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, лікарні, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани і т.д. без присутності матері.
2)Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити надання дитини для зустрічі дитини з батьком у встановлений судом графік побачень.
Вивчивши доводи заявника, та додані до позову позову докази, суд дійшов висновку про наявність зв'язку між предметом спору та заходами забезпечення позову у вигляді визначення місця і часу спілкування доньки батька ОСОБА_1 із сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд погоджується, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до відсутності стабільних контактів батька з малолітнім сином, що дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту між ними, що в подальшому може утруднити виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком - у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб?єктивних прав, свобод та
інтересів відповідача або пов?язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Зазначені обмеження встановлоє суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов?язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання решения суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об?єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких зявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс 19)).
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) вказано, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір?ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір'ю
Аналогічну правову позицій Верховний Суд висловив і у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц та від 15.11.2023 року у справі № 467/403/22. Зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
Суд застосовує також практику ЄСПЛ, який наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов?язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
Суд, розглядаючи подану заяву, враховує також висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), 15.11.2023 року у справі №
467/403/22.
Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьковіспілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
На думку суду, у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.
Водночас щодо співмірності заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечити позовні вимоги наступним шляхом:
1.Визначити місце і час спілкування батька, ОСОБА_1 , із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили шляхом встановлення зустрічей батька у присутності матері, першу та третю неділю кожного місяця з 10.00 год. до 12.00 год. за місцем реєстрації та постійного проживання матері.
2.Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити надання дитини для зустрічі дитини з батьком у встановлений судом графік побачень.
Саме такі заходи забезпечення відповідатиме найкращим інтересам дитини на збереження емоційного зв'язку з батьком, та будуть співмірними заявленим вимогам, і спроможні забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову та не покладатимуть надмірний тягар на матір дитини. Водночас незастосування таких заходів забезпечення позову створює реальну загрозу формування психологічного відчуження малолітньої сина від його батька.
У зв'язку з неспівмірністю заявленим вимогам - у іншій частині вимог заяви відмовити.
Керуючись нормами ст. 149, 150, 153, 157, 175, 177, 193, 261, 273, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити позовні вимоги наступним шляхом:
1.Визначити місце і час спілкування батька, ОСОБА_1 , із сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили шляхом встановлення зустрічей батька у присутності матері, першу та третю неділю кожного місяця з 10.00 год. до 12.00 год. за місцем реєстрації та постійного проживання матері.
2.Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити надання дитини для зустрічі дитини з батьком у встановлений судом графік побачень
У іншій частині вимог заяви відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_2 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Строк пред'явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.
Суддя: В.М. Маркєлова