Справа №705/2410/21
2/705/70/26
02.04.2026
м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно,
У провадженні суду перебувають матеріали цивільної справи за позовом, поданим представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Покоєвичем А.О. до Уманської міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
У позові позивач просила встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто позивач заявила дві вимоги: одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Проте в матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору у сумі 908,00 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.
Тобто, враховуючи вищевикладене, під час розгляду справи судом було встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Звертаючись до суду із позовною заявою позивач сплатила судовий збір лише за немайнову вимогу, а за вимогу щодо визнання за нею права власності на частину квартири, яка є спадковим майном, після смерті ОСОБА_2 , судовий збір сплачено не було, та, крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не вказано ціну позову та не надано дійсних станом на день подачі позову до суду документів на підтвердження вартості спірного майна, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
В зв'язку з чим, слід зазначити, що наслідком судового розгляду цього позову, в разі його задоволення, якщо суд прийде до такого висновку, є визнання за позивачем права власності на частину квартири за вищевказаною адресою.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Згідно п.2 та п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви звіт про оціночну вартість 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру з урахуванням ціни позову та приписів ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Суму судового збору необхідно розрахувати у відповідності до заявлених позовних вимог.
Після проведення оцінки майна, надання підтверджуючих документів та визначення ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідності до визначеного ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - десять днів.
Відповідно до положень ч. ч. 12 та 13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 177, 187, 258-260, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уманської міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Піньковський