Справа № 369/1049/26
Провадження № 1-кп/369/1492/26
іменем України
05.03.26 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025111350000076 від 22.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Лозинського району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, тимчасово не працює, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», з метою заподіяння психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, на ґрунті неприязних відносин, умисно вчинив систематичне психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з ним спільно проживає, за наступних обставин.
Так, 24.12.2024, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою приниження честі і гідності своєї матері ОСОБА_4 , яка з ним спільно проживає за вищевказаною адресою, з мотивів неповаги до неї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно матері психологічне насильство, що виразилося у словесних образах нецензурними словами в її адресу, агресивній поведінці стосовно неї, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_5 , склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому 17.02.2025 його було притягнуто судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У зв'язку з цим ОСОБА_5 з 24.12.2024 перебуває на обліку в Бучанському РУП ГУНП в Київській області як «кривдник».
Незважаючи на вищевказані обставини, ОСОБА_5 продовжив вчиняти психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 .
Так, 26.04.2025, близько 18 год. 20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою приниження честі і гідності своєї матері ОСОБА_4 , яка з ним спільно проживає за вищевказаною адресою, з мотивів неповаги до неї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно матері психологічне насильство, що виразилося у словесних образах нецензурними словами в її адресу, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_5 , склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому 02.06.2025 його було притягнуто судом до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 02.09.2025, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою приниження честі і гідності своєї матері ОСОБА_4 , яка з ним спільно проживає за вищевказаною адресою, з мотивів неповаги до неї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно матері психологічне насильство, що виразилося у словесних образах нецензурними словами в її адресу, агресивній поведінці стосовно неї, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_5 , склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому 20.10.2025 його було притягнуто судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 21.10.2025, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою приниження честі і гідності своєї матері ОСОБА_4 , яка з ним спільно проживає за вищевказаною адресою, з мотивів неповаги до неї, на ґрунті неприязних відносин, знову вчинив відносно матері психологічне насильство, що виразилося у словесних образах та висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, агресивній поведінці стосовно неї та погрозах їй фізичною розправою.
Усі вищевказані систематичні дії психологічного насильства збоку ОСОБА_5 призвели до психологічних страждань в його матері ОСОБА_4 та погіршення якості її життя, оскільки у неї внаслідок зазначених протиправних дій зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно за наведених в обвинуваченні обставин вчинив дане кримінальне правопорушення, а саме систематично вчиняв психологічне домашнє насильство по відношенню до матері, за що його було притягнуто до адміністративної відповідлаьності, у вчиненому розкаюється.
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого,є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченим обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за статтею 126-1 КК України як вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а також вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене та особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, враховуючи позицію потерпілої, яка вибачила обвинуваченого та просила його суворо не карати, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ст. 126-1 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України. На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно із ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України, виступають додатковим механізмом захисту потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством. Тобто, обмежувальні заходи до кривдника за вчинення домашнього насильства застосовуються судом, виходячи з інтересів потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
Отже, враховуючи інтереси потерпілої, відносно якої обвинувачений неодноразово застосовував психологічне насильство, фактичні обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку, що є достатні підстави для застосування відносно обвинуваченого обмежувального заходу, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців в Білогородській сільській раді Бучанського району Київської області.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368 - 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання - 1 (один) рік пробаційного нагляду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 в період пробаційного нагляду обов'язки, визначені ч. 2 ст. 59-1 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки на облік ОСОБА_5 уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_5 у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців в Білогородській сільській раді Бучанського району Київської області.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1