Постанова від 05.05.2026 по справі 240/29925/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29925/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

05 травня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у даній справі визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у період з 24.01.2023 по 20.02.2023 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24.01.2023 по 20.02.2023 з розрахунку 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум..

20.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача - ОСОБА_2 , на його правонаступницю - ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Проте, стаття 379 КАС України розмежовує заміну сторони виконавчого провадження після відкриття виконавчого провадження та заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, оскільки це відбувається на різних стадіях виконання рішення.

Відповідно до ст. 1216 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).

Відповідно до ст. 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до положень частини першої статті 52, частини першої статті 379 КАС України необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24.08.2024 серії НОМЕР_2 та дружиною померлого є заявниця - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 27.01.2024.

В свою чергу, порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 за № 260 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329 (далі - Інструкція).

Відповідно 12.1 Інструкції у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належні, але не отримані ним до дня смерті (загибелі) посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачуються членам його сім'ї, зазначеним у пункті 12.3 цього розділу.

Пунктом 12.3 Інструкції передбачено, що грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

Якщо таких осіб немає, належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до законодавства України.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що сума грошового забезпечення, яка не була одержана за життя у разі смерті (загибелі) військовослужбовця, охоплює всю суму заборгованості, у тому числі кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.

За приписами статті 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Між тим статтею 1219 ЦК України установлено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки особи, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу

З матеріалів справи встановлено, що відповідні суми грошового забезпечення померлого позивача на виконання рішення суду, прийнятого у даній справі, не нараховані, а тому суд першої інстанції вірно виснував, що це грошове забезпечення не увійшло до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №2-а-2691/2009 зазначив, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю. До спадщини померлого входять суми нарахованих пенсійних і соціальних виплат при житті померлого, але з відповідних причин не отримані ним, а не право на отримання відповідних виплат, яке має особистий характер.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц, від 03.04.2019 у справі № 808/1346/18 висловлено позицію про те, що у справах, де предметом позову є майнова вимога позивача, яка стосується визнання за ним право власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати за життя померлому спадкодавцю, має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

В контексті викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виплаті підлягають лише конкретні суми заробітної плати (грошового забезпечення), які належали позивачу за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю. Кошти, які не були нараховані померлому, не є належною йому виплатою.

За таких умов, відсутня нарахована сума, яка може бути виплачена членам сім'ї померлого, в даному випадку дружині.

З огляду на способи захисту прав осіб, наділених правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя працівнику - сум заробітної плати (грошового забезпечення), вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження, а лише в порядку звернення до суду із позовом за захистом права на спадкування в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у постановах від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21 зазначив, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту прав заявника.

Таким чином, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що у межах цієї справи спірні правовідносини не допускають правонаступництва, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

В даному випадку, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.

Попередній документ
136260295
Наступний документ
136260297
Інформація про рішення:
№ рішення: 136260296
№ справи: 240/29925/23
Дата рішення: 05.05.2026
Дата публікації: 07.05.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.11.2025)
Дата надходження: 20.10.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛА Л М
суддя-доповідач:
БІЛА Л М
ЄФІМЕНКО ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-учасник колегії:
ГОНТАРУК В М
МАТОХНЮК Д Б