Провадження № 11-кп/821/224/26 Справа № 711/5307/24 Категорія: ч. 5 ст. 407 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
28 квітня 2026 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62024100140000376 за апеляційною скаргою захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25 серпня 2025 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радомишль, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років
Строк відбування покарання обвинуваченому ухвалено рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - не обирався.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», проходячи військову службу за контрактом на посаді старшого механіка - водія 1 танкової роти танкового батальйону вказаної військової частини, діючи з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вранці 20.02.2024, але не пізніше 07.00 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, самовільно без дозволу командування залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 та направився за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. Затим 27.06.2024 добровільно та з власної ініціативи прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві та заявив про себе та вчинений ним злочин.
Вимоги апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала та заперечень на них.
В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить вирок щодо ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий, яким звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Апеляційні вимоги обґрунтувала тим, що згідно з ч.5 ст.401 КК особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на проходження такою особою військової служби.
Відповідно до абзацу другого ч.2 ст.286 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Апелянт зазначає, що згідно з рекомендаційним листом військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2025 №2069/6685 командування військової частини позитивно розглянули кандидатуру старшого солдата ОСОБА_6 на вакантну посаду старшого механіка-водія танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 . Військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , ВОС - 117790А, шпк «молодший сержант» штат № 58/067-01.
Наголошує, що ОСОБА_6 бажає безпосередньо брати участь в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності. Відзначає про наявність письмової згоди командира у формі рекомендаційного листа військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2025 №2069/6685 на продовження проходження обвинуваченим ОСОБА_6 військової служби в цій частині.
Позиції учасників судового провадження.
Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- обвинувачений і його захисниця, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- прокурор, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок законним.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, захисниці, прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту ст.370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції дотримано цих вимог закону.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом у порядку ч.3 ст. 349 КПК, а також правильності кваліфікації його дій апеляційний суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині захисниця обвинуваченого ОСОБА_6 не оскаржує.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисниці про скасування вироку та закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК із, звільненням його від кримінальної відповідальності, через бажання повернення до військової частини для проходження військової служби є непереконливими.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407, 408 КК, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
В порушення вимог ч.5 ст.401 КПК, сторона захисту не надала письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження обвинуваченим ОСОБА_6 військової служби.
У той же час, наявна в матеріалах справи копія рекомендованого листа в/ч НОМЕР_2 від 13.09.2025 за № 2069/6685 стосовно ОСОБА_6 (а.с.94), адресований іншій військовій частині - НОМЕР_1 , не може слугувати підставою для застосування вимог ч. 5 ст. 401 КК та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки це клопотання адресовано не судовій установі. З його змісту апеляційний суд позбавлений можливості дійти висновку про згоду командира військової частини на продовження проходження ОСОБА_6 військової служби, оскільки клопотання містить лише пропозицію щодо прийняття рішення про призначення ОСОБА_6 на вакантну посаду старшого механіка-водія танкового зводу танкової роти танкового батальйону в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_4 , ВОС - 117790А, шпк «молодший сержант», штат №58/067-01 для подальшого проходження військової служби. Також апеляційний суд звертає увагу, що термін дії рекомендованого листа сплив 13.11.2025.
У цьому клопотанні відсутня інформація про згоду командира на продовження проходження ОСОБА_6 військової служби в контексті можливості застосування положень ч.5 ст.401 КК, після того, як він самовільно залишив військову частину, цебто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК.
Враховуючи вказане, за відсутності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження обвинуваченим ОСОБА_6 військової служби суд не має права звільнити особу від кримінальної відповідальності та закрити провадження.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що у провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК, і в даному кримінальному провадженні щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що в свою чергу свідчить про неможливість, наразі, повернення обвинуваченого до військової частини.
Зазначене вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги про можливість закриття кримінального провадження на підставі ч.5 ст.401 КК.
Таким чином, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 законним і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисниці, яка діє в інтересах обвинуваченого.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу до Верховного Суду, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_3