Справа № 761/15150/26
Провадження № 2/761/10362/2026
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах малолітньої доньки діє ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У квітні 2026р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали вказаної позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 для розгляду справи №761/15150/26 визначено суддю Романишену І.П.
29 квітня 2026 року судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вбачаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Проте, позивачами взагалі не зазначено ціну позову.
В свою чергу, суд звертає увагу, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України).
Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Отже, для визначення ціни позову позивачі мають надати суду звіт про оцінку майна.
Суд наголошує увагу позивача, що ціна позову має відповідати дійсній вартості спірного майна станом на дату подачі позову, а у змісті позовної заяви має бути вказано розрахунок ціни позову та докази на підтвердження та обґрунтування відповідної суми ціни позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте доказів сплати судового збору матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Наразі суд позбавлений можливості розрахувати судовий збір, оскільки відсутні відомості про дійсну вартість спірного майна станом на дату подачі позову.
Отже, позивачі мають визначити розмір ціни позову, яка має відповідатиме дійсній вартості спірного майна станом на дату подачі позову та відповідно до нього сплатити судовий збір у розмірі за ставками судового збору визначеного ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, та надати до суду оригінал квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За умовами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачами визначено у якості відповідача ОСОБА_3 в інтересах малолітньої доньки діє ОСОБА_4 , однак матеріали справи не містять обгрунтування того, яким чином відповідачем у справі було порушено права та інтереси позивачів.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути відповідні недоліки позову шляхом подання до суду: позовної заяви у новій редакції для суду та учасників справи, з урахуванням вищевказаних недоліків та надати докази на підтвердження дійсної вартості об'єкта нерухомості (висновок (звіт) про оцінку) станом на день звернення до суду, докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру з розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 353 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах малолітньої доньки діє ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА