С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 4-с/760/56/26
В справі 760/36182/25
І. Вступна частина
29 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку цивільного судочинства справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва», що полягає у незнятті арешту з майна та невиключенні з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно архівних записів про обтяження.
ІІ. Описова частина
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Скаржник) звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою (з урахуванням повторно поданої редакції від 25.11.2025, яка надійшла до суду 18.12.2025) на бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Солом'янський ВДВС у місті Києві).
Скаржник зазначає, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розділі відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , наявні три архівні записи про обтяження, зареєстровані 04.10.2004 реєстратором Дев'ятої київської державної нотаріальної контори на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва серії АА № 890862 від 27.10.2003, а саме:
- за реєстраційним номером обтяження 1350122 щодо власника ОСОБА_2 ;
- за реєстраційним номером обтяження 1350145 щодо власника ОСОБА_3 ;
- за реєстраційним номером обтяження 1350160 щодо власника, прізвище, ім'я та по батькові якого зазначені як « ОСОБА_4 ».
Скаржник вказує, що він разом із матір'ю - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сестрою - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були співвласниками в рівних частках вищезазначеної квартири. Однак, через наявність вищеописаних архівних записів про обтяження Скаржник позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, у тому числі зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про своє право власності на частки квартири, що належали померлим співвласникам.
Скаржник зауважує, що в архівних записах допущені граматичні помилки в написанні прізвищ, імен та по батькові співвласників: прізвище, ім'я та по батькові Скаржника зазначено « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_1 »; помилково вказано по батькові його сестри ОСОБА_5 як « ОСОБА_6 ».
27.05.2024 Скаржник звернувся до Солом'янського ВДВС у місті Києві із заявою про зняття арешту та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про обтяження. Листом від 31.05.2024 за вих. № 108948 начальник Солом'янського ВДВС у місті Києві Костенко Л.І. відмовила у задоволенні заяви, посилаючись на те, що виконавчі документи, за якими боржниками є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у Відділі на виконанні не перебувають, а виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт, знищено відповідно до правил діловодства у зв'язку із закінченням трирічного строку зберігання, у зв'язку з чим Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчих провадженнях, які відсутні в Автоматизованій системі виконавчого провадження та є знищеними.
У зв'язку з відмовою Скаржник звернувся до архіву Дев'ятої київської державної нотаріальної контори та отримав копію постанови серії АА № 890862 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, затвердженої 27.10.2003 Відділом державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва, а також у архіві Солом'янського районного суду міста Києва отримав копію рішення цього суду від 26.11.2001 у справі № 2-179, за яким зазначений арешт було накладено для забезпечення виконання судового рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Залізничного району м. Києва заборгованості за квартплату та комунальні послуги в розмірі 3.582,13 грн.
Скаржник посилається на те, що боргові зобов'язання за рішенням суду виконані ще у 2004 році, виконавчий лист повторно до примусового виконання не пред'являвся, майнових претензій з боку стягувача не існує, а наявність протягом тривалого часу (понад 20 років) нескасованого арешту на майно за умови відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Просить суд зобов'язати Солом'янський ВДВС у місті Києві зняти арешти та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно три зазначені вище архівні записи про обтяження.
Стягувач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» - подав до суду клопотання від 16.04.2026, у якому надав довідку від 15.04.2026 № 108/38-1985 про відсутність заборгованості по квартирі АДРЕСА_2 та просив долучити її до матеріалів справи. Проти ухвалення рішення відповідно до вимог чинного законодавства не заперечував. Просив розглядати справу за відсутності представника Стягувача.
У судове засідання Скаржник, його представник, а також представники Солом'янського ВДВС у місті Києві та Стягувача не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від Скаржника та Стягувача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Особа, дії якої оскаржуються, своїм правом надати пояснення на скаргу не скористалася, причини неявки суду не повідомила.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду по суті.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 26.11.2001 у справі № 2-179 з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Залізничного району м. Києва солідарно стягнуто заборгованість за квартплату та комунальні послуги в розмірі 3.582,13 грн.
На підставі виконавчого листа № 2-179 від 26.11.2001, виданого Солом'янським районним судом м. Києва, постановою серії АА № 890862, затвердженою 27.10.2003 Відділом державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва, з метою забезпечення виконання вказаного судового рішення накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , як власність боржників.
На підставі вказаної постанови 04.10.2004 реєстратором Дев'ятої київської державної нотаріальної контори до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (нині - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) внесено три записи про обтяження за реєстраційними номерами 1350122 (власник ОСОБА_2 ), 1350145 (власник ОСОБА_3 ) та 1350160 (власник ОСОБА_4 ).
За інформаційною довідкою Дев'ятої київської державної нотаріальної контори № 380206426 від 27.05.2024 вказані записи на час розгляду справи мають статус архівних та продовжують обтяжувати квартиру.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть, копії яких наявні в матеріалах справи.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі документи щодо боржників ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на виконанні в Солом'янському ВДВС у місті Києві не перебувають. Виконавче провадження, у межах якого 27.10.2003 Відділом державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва було накладено арешт на майно боржників, знищено відповідно до встановленого порядку діловодства після спливу трирічного строку зберігання, що підтверджується листом начальника Солом'янського ВДВС у місті Києві Костенко Л.І. від 31.05.2024 за вих. № 108948.
Стягувач за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 26.11.2001 у справі № 2-179 - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Залізничного району м. Києва - з 09.04.2010 перебуває в стані припинення у зв'язку з ліквідацією Залізничного району м. Києва та його приєднанням до Солом'янського району м. Києва на підставі рішення Київради від 30.01.2001 № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій міста Києва»; його правонаступником є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва».
Згідно з довідкою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 15.04.2026 № 108/38-1985 заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 відсутня. У клопотанні від 16.04.2026 правонаступник стягувача проти задоволення скарги не заперечував. Будь-яких майнових претензій до Скаржника та інших співвласників квартири, у тому числі їх правонаступників, з боку Стягувача не заявлено.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Підстави, за наявності яких виконавець самостійно знімає арешт із майна боржника, передбачені частиною четвертою цієї статті; в інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 59 Закону).
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною першою статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин другої та третьої статті 451 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з усталеною правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11, від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), від 07.07.2021 у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09, від 18.01.2023 у справі № 127/1547/14-ц, від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном має бути правомірним та здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи; має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, що застосовуються, і метою, якої прагнуть досягти через застосування будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Застосовуючи наведені правові позиції до встановлених обставин справи, суд виходить із того, що арешт на квартиру АДРЕСА_2 , накладений 27.10.2003 для забезпечення виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26.11.2001 у справі № 2-179 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 3.582,13 грн, на момент розгляду справи зберігається у вигляді трьох архівних записів про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно понад 22 роки.
Виконавче провадження, у межах якого було накладено арешт, знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання; у Автоматизованій системі виконавчого провадження воно відсутнє; виконавчий лист повторно до примусового виконання не пред'являвся; строк його пред'явлення до виконання сплинув. Стягувач у справі ліквідований, його правонаступник - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» - підтвердив відсутність будь-якої заборгованості за житлово-комунальні послуги по спірній квартирі та відсутність майнових претензій до Скаржника.
Двоє з трьох співвласників квартири, на майно яких накладено арешт, померли ( ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у зв'язку з чим Скаржник позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права та зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про набуте у порядку спадкування право власності на відповідні частки квартири.
За таких обставин подальше збереження зазначених архівних записів про обтяження є невиправданим втручанням у право Скаржника на мирне володіння своїм майном, не відповідає принципам пропорційності і справедливого балансу між публічним і приватним інтересом, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та порушує право Скаржника, передбачене статтями 41 Конституції України, 321, 391 Цивільного кодексу України, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Бездіяльність Солом'янського ВДВС у місті Києві щодо незняття арешту з вищезазначеного майна та невиключення відповідних архівних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є неправомірною. Посилання начальника Відділу у листі від 31.05.2024 № 108948 на знищення матеріалів виконавчого провадження як на підставу для відмови у задоволенні заяви Скаржника не може бути визнано обґрунтованим, оскільки відсутність матеріалів виконавчого провадження не може бути підставою для збереження обтяження, що порушує права особи на мирне володіння майном, та не звільняє орган державної виконавчої служби від обов'язку усунути таке порушення.
У межах провадження за скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби суд не наділений повноваженнями самостійно скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця, та внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, ефективний захист права Скаржника в цьому випадку можливий шляхом зобов'язання уповноваженого органу державної виконавчої служби вчинити відповідні дії з метою скасування арешту та виключення архівних записів з реєстру.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 41, 19 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 18, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 258, 259, 260, 263, 268, 273, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:
1. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту та невиключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно архівних записів про обтяження квартири АДРЕСА_2 .
3. Зобов'язати Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт (заборону відчуження) на квартиру АДРЕСА_2 , накладений на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Солом'янському районі м. Києва серії АА № 890862, затвердженої 27.10.2003, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) такі записи про обтяження:
- за реєстраційним номером обтяження 1350122, зареєстрований 04.10.2004 реєстратором Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_2 ;
- за реєстраційним номером обтяження 1350145, зареєстрований 04.10.2004 реєстратором Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_3 ;
- за реєстраційним номером обтяження 1350160, зареєстрований 04.10.2004 реєстратором Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власник - « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.
Суддя