СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6725/26
ун. № 759/2495/26
15 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва судді П'ятничук І.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року відкрито провадження по даній справі.
14.04.2026 року адвокатом Кукарека К.С. до суду було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.
В підготовче засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог без руху, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Оскільки діючим законодавством не передбачена можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, для вирішення заявлених позивачем вимог, представнику позивача необхідно зазначити в суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися з'явлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
Згідно із частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Виходячи з наведеного, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Керуючись статтями 175, 176-177, 185, 187 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В. П'ятничук