05 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29155/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та зобов'язати їх вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.10.2017 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.10.2017 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.10.2017 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, які стосуються Військової частини НОМЕР_1 , останньою безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Однак, до апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.
Визначаючи суму судового збору, яку необхідно сплатити за подання до суду апеляційної інстанції даної апеляційної скарги, суддя-доповідач враховує наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Заявлені позивачем вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення є грошовими вимогами, що виникли у зв'язку із проходженням служби та виплатою грошового забезпечення у розмірі, на думку позивача, меншому, ніж установлено чинним (на момент виникнення спірних правовідносин) законодавством. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є нарахування та виплата певної грошової суми на користь позивача та зміна його майнового стану.
Отже, позовна вимога про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення має майновий характер, і розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем не вказано невиплачений розмір грошового забезпечення, а суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не визначив суму грошового забезпечення, яку необхідно нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 .
Відсутність чітко визначеного розміру грошової вимоги не змінює характер такої вимоги.
У разі відсутності визначеної суми, що підлягає стягненню/нарахуванню, слід керуватись підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічний підхід під час визначення розміру судового збору за позовною вимогою майнового характеру у якій не визначено розміру застосовано Верховним Судом під час перегляду в касаційному порядку справи №380/9176/24.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25, Військова частина НОМЕР_1 повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 1453грн. 44коп.
Стосовно строку подання даної апеляційної скарги слід вказати наступне.
Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Тобто, у даному випадку, строк подання апеляційної скарги становить тридцять днів з дня складання повного судового рішення.
При цьому, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Справу №420/29155/25 Одеським окружним адміністративним судом розглянуто в письмовому провадженні 30.03.2026.
Тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 29.04.2026.
Однак, дану апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції скеровано лише 02.05.2026 (вихідний - субота), тобто поза межами визначеного приписами чинного процесуального законодавства строку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, необхідно установити наявність поважних причин пропуску такого строку на апеляційне оскарження судового рішення, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на відсутність заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суддя-доповідач позбавлений можливість самостійно визначити поважність причин пропуску скаржником встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25.
Таким чином, протягом десяти днів, з дня отримання судового рішення про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у якій вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням вищевикладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25 із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, а також доказів сплати судового збору в сумі 1453грн. 44коп.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758 , код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо подання доказів сплати судового збору таку апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №420/29155/25 із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала окремо від кінцевого судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій