КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3002/26
Провадження № 3/552/500/26
28.04.2026
28 квітня 2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Любчик В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює директором ПП «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖІНВЕСТ» (податковий номер 41112454), що розташоване за адресою: вул. Семена Антонця, буд. 20, м. Полтава,
07.04.2026 під час проведення позапланої виїзної документальної перевірки ПП «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖІНВЕСТ», що розташоване за адресою: вул. Семена Антонця, буд. 20, м. Полтава, встановлено, що посадова особа директор ОСОБА_1 , порушила п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за № 996-XIV. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, внаслідок чого завищено задекларовану у декларації з податку на додану вартість суму від'єднаного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 2 213 538 грн за січень 2026 року, занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість до сплати на суму 1 140 524 грн, в тому числі: за серпень 2024 року на 878 953 грн, за листопад 2024 року на 15 514 грн, за січень 2026 року на 246 057 грн, чим порушила порядок ведення податкового обліку.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Відповідно до рекомендованого повідомлення, судова повістка була направлена судом на адресу: АДРЕСА_1 , яка була зазначена у вищевказаному протоколі.
Вказане поштове повідомлення було повернуто до суду з відміткою: «адресат відсутній».
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв'язку.
Під час вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» адресат (одержувач) підтверджує такий факт своїм підписом та зазначає своє прізвище та ініціали або ім'я та прізвище у спосіб та відповідно до порядку, що встановлені оператором поштового зв'язку.
Відповідні дані про вручення поштового відправлення також повинні містити інформацію про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Інформація про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду.
Таким чином, повернення поштового відправлення з позначкою: «адресат відсутній за зазначеною адресою» є належним чином сповіщення особи про дату час та місце слухання справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомляла, та враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, суд розцінює причину її неявки як неповажну.
Водночас, з метою забезпечення розумного строку розгляду справи, уникнення зловживання процесуальними правами, а також для виключення можливості затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Нормами ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, виданих передбаченими законами України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 3591 від 07.04.2026 (а.с. 15), актом документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2026 від'ємного значення з податку на додану вартість № 4453/16-31-07-02-01/41112454 від 07.04.2026 (а.с. 2-11).
На підставі досліджених у справі доказів, суд встановив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а саме: даних про особу порушниці, характеру вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні щодо адміністративного правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 163-1, 276-280, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень на користь держави.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушниці стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Любчик