Справа № 579/651/26
2-а/579/11/26
27 квітня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Придатка В.М.
з участю секретаря судового засідання Клишкової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 17.12.2025 року АП №754 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
Вимоги обґрунтовує тим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 17.12.2025 року винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України з тих підстав, що позивач в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , будучи оповіщеним через Укрпошту про необхідність прибуття, відповідно до повістки № 1839915, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, чим порушив вимоги абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статі 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу».
При цьому, вважає, що вказана постанова та матеріали справи оформлені із значною кількістю порушень та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача.
Так, про обов'язок прибути 23.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу не було відомо, повістки він не отримував, ніхто з цього приводу йому не телефонував, у зв'язку з чим не вважає себе винним у нез'явленні до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушення якої йому інкримінується, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, тобто, передбачений зовсім інший обов'язок для військовозобов'язаного, а саме уточнити свої облікові дані, а не обов'язок уточнити дані. А в ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якої йому інкримінується, вже зазначений інший обов'язок, а саме обов'язок уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, позивач вважає, що розбіжність у термінах «облікові дані» та «персональні дані» дозволяє вважати недостатнім формулювання причини виклику до ТЦК як «уточнення даних». Крім того, наполягає, що тим самим суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, зазначена у складеній 17.12.2025 року постанові АП № 754, має суттєві відмінності з вищевказаними нормативно-правовими актами, що закріпляють вказані обов'язки, тобто, суть адміністративного правопорушення, яке позивачу інкримінується, не відповідає диспозиції ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також є не конкретною, чим було порушено його право на захист від конкретного, визначеного законом адміністративного правопорушення.
Крім того, повістку про те, що 17.12.2025 року відбудеться розгляд справи про вчинене ним адміністративне правопорушення в ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу ніхто не вручав. Про те, що розгляд справи відбувся 17.12.2025 року, позивач дізнався, лише отримавши копію вказаної постанови 12.03.2026 року від головного державного виконавця Кролевецького ВДВС у Конотопському районі Лівінцової Л.С., разом з постановою головного державного виконавця Кролевецького ВДВС у Конотопському районі Лівінцової Л.С. про відкриття виконавчого провадження №80459894 від 11.03.2026 року на підставі вищевказаної постанови №754.
Таким чином, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП було проведено 17.12.2025 року за його відсутності, що не тільки грубо суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, в т. ч. право на захист.
Постанова №754 від 17.12.2025 року після її винесення ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу також не направлялася і ним не отримувалася, у зв'язку з чим останній був позбавлений законної можливості її своєчасного оскарження у строки, передбачені КУпАП.
При цьому начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся з заявою до Кролевецького ВДВС у Конотопському районі про стягнення з позивача штрафу в примусовому порядку. На підставі вказаної постанови було порушено виконавче провадження ВП №80459894.
Згідно з поданим відзивом, 10.01.2025 була сформована повістка № 1839915 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно з якою ОСОБА_1 був зобов'язаний з'явитися 23.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дана повістка надіслана позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а отже ОСОБА_1 вважається належним чином оповіщений відповідно до п. 40 Порядку № 560. Оскільки ОСОБА_1 не з'явився у строк визначений у повістці, 11.04.2025 в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення № 754 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Від надання пояснення під час складання протоколу позивач відмовився. Від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, що засвідчується їхніми підписами. Відповідно до п.5 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
Про місце і час нового розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення повідомлення №5089 від 05.12.2025 рекомендованим поштовим повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, що підтверджується поштовою квитанцією (поштове відправлення №4161500236637).
Таким чином, інформацію про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, було доведено ОСОБА_1 в установленому порядку, а тому твердження позивача про те, що він був неналежним чином повідомлений про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, є недостовірним.
Окрім того, визначальним для притягнення особи до адміністративної відповідальності є сам факт неявки на виклик до ТЦК та СП за отриманою повісткою, а не підстава виклику.
Таким чином, при розгляді ІНФОРМАЦІЯ_4 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 повно та всебічно встановлено обставини вчиненого правопорушення, а також вірно застосовано норми матеріального права, будь-які порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначених у ст. 268 КУпАП у даному випадку допущені не були. Постанова у справі є обгрунтованою, адміністративне стягнення відповідає матеріалам справи про адміністративне правопорушення, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог стосовно скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.12.2025 АП № 754.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши справу №754, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши справу №754, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Водночас згідно з абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Частиною 3 статті 22Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до абз. 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою КМУ № 154 від 23.02.2022,Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки (п.29).
У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
В свою чергу, згідно абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори» поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст.ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Так, судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 , позивача по справі, 17.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було проведено розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України з тих підстав, що 11.04.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , будучи оповіщеним через Укрпошту про необхідність прибуття, відповідно до повістки № 1839915, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, чим порушив вимоги абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статі 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу». ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.65).
При цьому 05.12.2025 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення №5089 від 05.12.2025, у якому було зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме, о 10:00 годині 17.12.2025 року (а.с.64). Вказане повідомлення було направлено на зареєстровану в установленому порядку адресу позивача: АДРЕСА_2 , однак повернуте до адресанта за закінченням терміну зберігання, що підтверджується трекінгом вказаного поштового відправлення №4161500236637 (а.с.15).
На підставі постанови про адміністративне правопорушення АП №754 від 17.12.2025 постановою головного державного виконавця Кролевецького ВДВС у Конотопському районі Лівінцової Л.С. було відкрито виконавче провадження №80459894 від 11.03.2026 року (а.с.14).
Суд звертає увагу, що способи належного оповіщення військовозобов'язаних та резервістів передбачені п.41 постанови КМУ №560 від 16.05.2024, і включають як особисте вручення повістки, так і надсилання повістки про виклик до ТЦК засобами поштового зв'язку. Водночас відповідач підтвердив направлення виклику засобами поштового зв'язку, попри те, що підписів позивача у складеному протоколі про адміністративне правопорушення (про ознайомлення з часом розгляду справи та про отримання другого примірника) не міститься, однак повідомлення повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.
Згідно з п.41 постанови КМУ №560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі N 676/752/17, від 21.03.2019 року у справі N 489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі N 308/12552/16-а та у справі N 482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі N 205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі N 522/20755/16-а, від 30.09,2019 року у справі N 591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі N 05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі N 286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі N 676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі N 465/5145/16-а.
Повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи, як випливає з позиції Касаційного цивільного суду ВС, викладеної у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 947/15524/20.
За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази беззаперечно не підтверджують обставини щодо повідомлення позивача про необхідність з'явитись 17.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, що спростовує дотримання встановленого порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення при винесенні спірної постанови.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури, тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати на новий розгляд справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідачем доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, однак станом на день розгляду справи сплив строк, встановлений ч.7 ст.38 КУпАП, а саме, один рік з дня вчинення адміністративного правопорушення, тобто з 23.01.2025 року, справа підлягає закриттю.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити.
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016р., ст.7,9,210-1 ,235,245,250-252,254,256,268,277-280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 АП №754 від 17.12.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. скасувати, справу закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. М. Придатко