Справа №295/4668/25
1-кп/295/272/26
30.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання обвинуваченої про скасування ухвали від 15.04.2026 про накладення на неї грошового стягнення у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуівань за № 12025060000000239 від 19.03.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
У провадженні Богунського районного суду м. Житомира на стадії судового розгляду перебуває вказане кримінальне провадження.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.04.2026 до ОСОБА_4 застосовано повторно привід до суду та накладено грошове стягнення за неналежне виконання процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні 30.04.2026 обвинувачена звернулася до суду з письмовим клопотанням про скасування даної ухвали, посилаючись на те, що суд помилково та безпідставно визнав причини її неявки у судове засідання, призначене на 15.04.2026 неповажними, тобто такими, що не підтверджують об'єктивні обставини.
В обгрунтування клопотання зазначила, що з червня місяця 2022 року вона добровільно мобілізована до Збройних Сил України та стала на захист Батьківщини. 27.07.2022 отримала поранення, а саме вибухову травму, поєднану травму голови та кінцівок, що підтверджується копією довідки № 762 від 21.09.2022. Після отриманої травми різко погіршився її стан здоров'я і до теперішнього часу вона не може його відновити. У 2025 році вона перенесла ішемічний інсульт, має постійні головні болі, мігрені та потребує лікування.
Захисник ОСОБА_5 клопотання підзахисної підтримав, просив скасувати накладене ухвалою суду від 15.04.2026 грошове стягнення, оскільки причина неявки у судове засідання 15.04.2025 є поважною, зауважив, що обвинувачена дійсно хворіє, має скрутне матеріальне становище.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченої.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами розгляду клопотання в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно.
У судове засідання, призначене на 15.04.2026, обвинувачена не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення була заздалегідь повідомлена належним чином. Від її захисника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою його підзахисної, до якої долучено медичний висновок протимчасову непрацездатність з 11 по 15 квітня 2026.
Згідно п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у визначений строк заздалегідь повідомити про це суд.
Частиною 1 статті 323 КПК України передбачено, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку.
Стаття 138 КПК України містить перелік поважних причин неприбуття особи на виклик до суду, а саме: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Вивчивши зміст заяви обвинуваченої про скасування ухвали про накладення грошового стягнення та долучені до неї докази, заслухавши аргументи ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 , суд дійшов до висновку про те, що наведені доводи сторони захисту не спростовують висновків суду, на підставі яких таке стягнення застосоване.
Існування обставин непереборної сили або таких, які б об'єктивно унеможливлювали явку обвинуваченої у судове засідання та свідчили про безпідставність накладання грошового стягнення судом не встановлено та відповідних доказів суду не надано.
Обвинувачена повідомила, що 15.04.2026 вона перебувала на амбулаторному, а не на стаціонарному лікуванні, проходила у той день обстеження, натомість не зазначила посилань на докази наявності у неї саме тяжкої хвороби чи її перебування у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Водночас суд звертає увагу на недобросовісну процесуальну поведінку обвинуваченої, яка протягом тривалого часу не з'являлася до суду через відвідування лікарів, обстеження або перебуванні на лікарняних по декілька днів, у дати наближені до призначених судових засідань у даній справі. Наявність у неї направлення на стаціонарне лікування зі строком дії один рік також не є поважною причиною неприбуття за викликом до суду та жодним чином не звільняє обвинувачену від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Судом неодноразово роз'яснено ОСОБА_4 положення ст. 138 КПК України та попереджено про необхідність дотримання своїх процесуальних обов'язків, застосовано приводи та запобіжні заходи, що свідчить про їх недієвість.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин суд вважає, що обвинуваченою не доведено поважності причин її неявки у судове засідання 15.04.2026 та безпідставності накладення на неї грошового стягнення, а тому клопотання про скасування ухвали суду від 27.03.2026 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 42, 138, 139, 147, 350 КПК України, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про скасування ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 15.04.2026 про накладення на неї грошового стягнення - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали суду оголошено о 08 годині 35 хвилин 05.05.2026 у залі 1Б2 Богунського районного суду м. Житомира.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя