справа № 166/631/26
провадження № 2-а/166/10/26
категорія: 140
іменем України
04 травня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.
за участю секретаря Заєць Н.П.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача Свирида Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, дільничного офіцера поліції відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Свирида Дмитра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
ОСОБА_1 16 квітня 2026 року звернулася в суд із позовом, в якому зазначила, що 07 квітня 2026 року дільничний офіцер поліції відділення № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Свирид Д.В. виніс постанову серії ЕГА № 4007437 у справі про адміністративне правопорушення, якою її визнав винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та застосував щодо неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
За змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 07.04.2026 о 10 год 47 хв у сел. Ратне на вул. Європейська здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції і повідомила інформацію неправдивого характеру.
Уважає дії працівників поліції неправомірними, а постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності незаконною.
Зазначила, що вона 07 квітня 2026 року близько 10 год 47 хв в сел. Ратне по вул. Європейська, 102/1 здійснила повідомлення на лінію 102 та повідомила про те, що 07.04.2026 о 10 год 00 хв невідомі особи, знявши загороджувальну сітку, без її відома зайшли на територію земельної ділянки, яка їй належить.
З цього приводу позивачка звернулася до відділення поліції №2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Уважає, що нею підставно було здійснено повідомлення на лінію 102, докази які б вказували на протилежне в матеріалах справи відсутні.
Просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у справі закрити.
Ухвалою від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28 квітня 2026 року. За клопотанням представника ГУНП у Волинській області судовий розгляд відкладено на 04 травня 2026 року.
Представник ГУНП у Волинській області 28 квітня 2026 року подала відзив на позов, в якому вказала, що ОСОБА_1 07 квітня 2026 року звернулася із заявою на лінію "102" про тре, що того ж дня близько 10 години в с-щі Ратне на вул. Європейській 102/1 невідомі особи, знявши загороджувальну сітку без відома позивачки зайшли на території належної їй земельної ділянки. У ході опрацювання отриманого повідомлення було запрошено на місце виклику працівника Ратнівської селищної ради ОСОБА_2 для здійснення замірів заемелньої ділянки, належної позивачці, згідно з детальним планом і технічною документацією її та сусідньої земельних ділянок. Позивачці надали роз'ясненн про те, що вона здійснила самозаймання земельної ділянки, яка їй не належить. Вважає, що із діалогу між ОСОБА_1 і представником замовника робіт із демонтажу огорожі, що зафіксований на бодікамеру поліцейського, установлено, що ОСОБА_1 була обізнана із тим, що вона неправомірно користується земельною ділянкою, оскільки після проведених замірів було установлено невідповідність фактичних меж земельної ділянки тим межам, які вказані в технічній документації. Відтак уважає дії із демонтажу законними, а виклик поліції позивачкою - завідомо неправдивим. Просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю з підстав, указаних у заяві. Пояснила, що 07 квітня 2026 року вона побачила як двоє невідомих осіб чоловічої статі перебували на її земельній ділянці, знімали належну їй загроджувальну сітку, викопували її стовбці. На її запитання їй відповіли, що ця частина земельної ділянки їй не належить, тут буде влаштована дорога. Уважаючи себе власником ділянки, вона викликала працівників поліції. Поліцейський запросив на місце події землевпорядника і представників селищної ради, які повідомили, що вона самовільно зайняла земельну ділянку. Проте цією ділянкою вона користується більше двадцяти років, має правовстановлюючі документи. Її про вилучення земельної ділянки ніхто попередньо до відома не поставив. 04 квітня 2026 року вона викликала працівників поліції, оскільки вважала, що її сусід ОСОБА_3 без її відома знімає сітку, однак, як з'ясувалося, це робили працівники котельні Ратнівської ЦРЛ. На її звернення на лінію 102 їй відповіді в поліції не надали. Уважає, що жодної неправдивої інформації вона поліції не повідомила, із заявою вона звернулася, щоб захистити свої права. Вважає, що 07 квітня 2026 року заміри здійснили неправильно, вона пізніше на договірній основі звернулася до інженера-землевопорядника для встановлення межових знаків згідно із правостановлюючими документами, які не відповідали тим знакам, на які вказували представники селищної ради 07 квітн 2026 року. Крім цього, оскаржувана постанова не містить покликання на те, яку саме неправдиву інформацію вона нібито повідомила.
Відповідач дільничний офіцер поліції ОСОБА_4 позов не визнав, пояснив, що оскаржувана постанова є законною. Так, позивачка уже вдруге звертається до поліції з приводу зняття огороджувальної сітки із земельної ділянки. Їй було відомо, що земельну ділянку вона захопила самовільно, відтак вона розуміла, що працівники виконують роботи не на її ділянці, відтак повідомлена нею на лінію 102 інформація є неправдивою. Вказав, що будь-яких документів за попереднім викликом ОСОБА_1 на лінію 102 він не має, на виклик за тим повідомленням виїжджав не він. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник ГУНП у Волинській області у судове засідання не з'явилася, просила справу розглянути за її відсутності,
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом установлено,документально підтверджено постановою ДОП відділення поліції №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Свирида Д.В. від 07.04.2026 серії ЕГА № 2007437 факт притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладення на неї штрафу в розмірі 850 грн за те, що вона 07 квітня 2026 року о 10 год 47 хв в с-щі Ратне по вул. Європейська здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції і повідомила інформацію неправдивого характеру.
Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, та бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
В оскаржуваній постанові ДОП Свирид Д.В. обмежився у фабулі правопорушення лише вказівкою на те, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, повідомивши інформацію неправдивого характеру. Проте змісту інформації ДОП Свирид Д.В. у постанові не вказав.
Із адміністративного позову убачається, що підставою для виклику позивачкою працівників поліції було те, що 07.04.2026 о 10 год 00 хв невідомі особи, демонтувавши загороджувальну сітку, без відома позивачки зайшли на територію земельної ділянки, яка належить їй. Такі ж відомості вказані у рапорті старшого інспектора - чергового поліції від 22.04.26.
Із пояснень учасників, відеозапису вбачається, що позивачка заперечувала проти дій осіб, які демонтували належну їй огороджувальну сітку. При цьому ОСОБА_1 стверджувала, що ділянка, на якій розміщена сітка, належить їй, натомість працівники селищної ради - про протилежне. Відтак між позивачкою і представниками місцевого самоврядування існував спір щодо власника земельної ділянки. Зі слів позивачки, яка надала суду копії відповідних звернень, натепер на її звернення щодо дій осіб, які демонтували огорожу, відповіді їй не надано, не вирішено, чиєю власністю є земельна ділянка, на якій вона розміщена.
Відтак ОСОБА_1 , уважаючи себе власником майна, мала конституційне право на звернення за захистом свого порушеного права до поліції.
Доводи відповідачів про те, що позивачка була обізнана із тим, що вона не є власником ділянки, а також про те, що із цього приводу вона уже зверталася до поліції, є голослівними, будь-якими доказами не підтвердженими, хоча звернення 04 квітня 2026 року ОСОБА_1 на лінію 102 мало би бути зафіксоване й передано для реагування.
Крім цього, відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається, серед іншого, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.
До згаданих у ч. 6 ст. 258 КУпАП винятків, за яких у разі оспорення особою допущеного порушення й адміністративного стягнення, що на неї накладається, адмінправопорушення за ст. 183 КУпАП не належить.
Відтак, з огляду на позицію ОСОБА_1 ДОП Свирид Д.В. зобов'язаний був скласти протокол про адміністративне праворушення, відібрати в останньої пояснення.
Разом з цим, відповідач жодних передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження вини позивачки у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не надав.
Беручи до уваги наведені вище обставини, а також враховуючи приписи згаданих процесуальних норм, суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова у справі не може слугувати носієм доказової інформації, оскільки інформація, відображена в ній, не підтверджена будь-якими засобами доказування.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, усупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КпАП України не довів.
Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи принцип презумпції невинуватості, суд дійшов висновку про задовольння позову та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області слід відшкодувати судові витрати у виді судового збору в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 77, 242, 246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 183, 251, 276, 279-3, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, дільничного офіцера поліції відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Свирида Дмитра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову дільничного офіцера поліції відділення поліції №2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Свирида Дмитра Володимировича серії ЕГА № 2007437 від 07 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 850 грн скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його проголошення.
Дата проголошення повного рішення 05 травня 2026 року о 15 год 00 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун