про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/5428/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області: про виключення 22.08.2022 року податкового боргу СП ПГНК за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2013 №0001332200, №001342200 та №0001322200 в інтегрованій картці платника податків СП ПГНК; про поновлення 23.08.2022 року податкового боргу СП ПГНК за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2013 №0001332200, №001342200 та №0001322200 в інтегрованій картці платника податків СП ПГНК.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Щодо строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Так, до позовної заяви позивачем додана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій позивач зазначив, що відповідну інформацію щодо фактичного порушення Відповідачем положень податкового законодавства та не дослідження питання протиправності рішень про виключення та включення в інтегрованій картці платника податків СП ПГНК податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2013р. №0001332200, №001342200 та №0001322200 Позивачу стала відома тільки 23.10.2025р., а саме в момент отримання поштовим відправлення (АТ «УКРПОШТА» Рішень Державної податкової служби України (надалі - ДПСУ) від 10.10.2025: про результати розгляду скарги №29446/6/99-00-06-03-01-06 на податкове рішення ДПС від 05.08.2025 року № 00112630405, та про результати розгляду скарги №29449/6/99-00-06-03-01-06 на податкове повідомлення-рішення ДПС від 05.08.2025р. № 00112640405, якими фактично вказані порушення Відповідача не були розглянуті та досліджені та, як наслідок, по факту таких порушень ДПСУ не було вжито жодних заходів, спрямованих на встановлення таких порушень та їх усунення. Відповідно, ДПСУ не прийнято рішень про скасування податкових повідомлень-рішень Відповідача від 05.08.2025р. № 00112640405 та № 00112630405. Відповідно, початок перебігу строку позовної давності на оскарження рішень ДПС від 22.08.2022р. та 23.08.2022р. відповідно розпочався з 24.10.2025. Однак, даний строк в силу об'єктивних причин Позивачем був пропущений, у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин надзвичайного та непереборного характеру, які безпосередньо ускладнили СП ПГНК можливість своєчасно та належним чином звернутися до суду за захистом своїх порушених прав протиправними діями (рішеннями) Відповідача (воєнні дії, перебої з електропостачанням та доступом в мережу Інтернет, значна кількість судових справ, які супроводжує представник позивача).
Надаючи оцінку вказаній заяві, суд виходить з такого.
Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 07 вересня 2023 року у справі №440/4814/22 зробив такі висновки:
"... судом першої інстанції не було враховано той факт, що станом з 01.06.2017 (дата набрання рішення законної сили про визнання незаконними податкових повідомлень - рішень від 12.09.2013 N° 0001322200. N° 0001332200, N° 0001342200) грошові зобов'язання не мали статусу узгоджених, а отже не набули статусу податкового боргу.
Зазначене також було визначено і у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі N°816/3731/14 за позовом контролюючого орган (до суду контролюючим органом позов подано 25.09.2014) до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про стягнення податкового боргу у розмірі 153 345 204, 79 грн., що виник у зв'язку з не сплатою грошових зобов'язань визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.09.2013 №0001322200, № 0001332200, № 0001342200, де вказано, що податковий борг не має статусу узгодженого, а дані податкові повідомлення-рішення та вимога від 23.07.2014 є відкликаними.
Постановою Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 816/4476/14 - касаційну скаргу контролюючого органу задоволено, постанову Полтавського ОАС від 05.04.2017 та ухвалу Харківського ААС від 01.06.2017 скасовано, провадження закрито.
Колегія судів вважає, що оскільки постанова Верховного Суду у справі № 816/4476/14 набрала законної сили 22.04.2021 року, грошові зобов'язання на суму 153 345 204, 79 грн, визначені у податкових повідомленнях - рішеннях від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, N° 0001342200 є узгодженими з 22.04.2021, повинні бути сплачені до 06.05.2021 та з 07.05.2021 набули статусу податкового боргу, а отже, зважаючи на вимоги ст. 101 та 102 ПК України, ця сума буде вважатися «безнадійною» після спливу строку для стягнення (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу) тобто, з 06.05.2024 року.
Крім того, відповідно до ст. 59 ПК України, було сформовано податкову вимогу Форми «Ю» №0009521-1305-1621 від 01.09.2022, яка направлена засобами поштового зв'язку на адресу СП «Полтавська газонафтова компанія» та вручена 07.09.2022 р.
Також , витягами з ІКП підтверджено, що станом на 23.08.2022 за СП «Полтавська газонафтова компанія» рахується податковий борг на суму 153345204.79 грн. а отже, підстави для визнання податкового боргу безнадійним відсутні".
Окрім того, Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 29 травня 2024 року у справі № 440/1000/23 встановив:
"Податковий блок в інтегрованих картках платника з рентної плати за нафту та транспортування нафти та нафтопродуктів, з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу, станом на 31.08.2022, обліковувався податковий борг на загальну суму 153 345 204,79 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгоджених в судовому порядку (Постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 816/4476/14) донарахованих грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200. Керуючись положеннями пункту 59.1 статті 59, статті 89 ПКУ та пункту 1 розділу III Порядку № 610, ГУ ДПС у Полтавській області сформовано та направлено платнику податкову вимогу від 01.09.2022 №0009521-1305-1621 на загальну суму 153 345 204,79 грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 01.09.2022 № 1/16-31-13-05-16.
Не погодившись із податковою вимогою форми "Ю" № 0009521-1305-1621 на загальну суму податкового боргу з рентної плати в розмірі 153 345 204, 79 грн та рішенням про опис майна в податкову заставу № 1/16-31-13-05-16, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що станом на 23.08.2022 за СП «Полтавська газонафтова компанія» рахується податковий борг на суму 153345204.79 грн., підстави для визнання податкового боргу безнадійним відсутні. В силу вимог пункту 59.1 статті 59, статті 89 ПК України та Порядку № 610 в ГУ ДПС у Полтавській області виникли підстави для формування та направлення СП "ПГК" податкової вимоги від 01.09.2022 № 0009521-1305-1621 на загальну суму 153 345 204,79 грн та прийняття рішення про опис майна в податкову заставу від 01.09.2022 № 1/16-31-13-05-16.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 провадження у справі № 816/4476/14 закрито (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reestr.court.gov.ua/Review/96498194).
01.09.2022 ГУ ДПС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 0009521-1305-1621 на загальну суму податкового боргу з рентної плати в розмірі 153 345 204, 79 грн (т.1 а.с. 24) та рішення про опис майна в податкову заставу № 1/16-31-13-05-16 (т.1 а.с. 25).
СП "ПГК" не погоджуючись із вищевказаною вимогою та рішенням подано до ДПС України скаргу (т.1 а.с. 27-32).
В обґрунтування скарги зазначено, що борг в розмірі 153 345 204, 79 грн нарахований по податковим повідомленням-рішенням від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200 є безнадійним, а тому підстави для винесення вимоги та рішення у контролюючого органу були відсутні.
Рішенням ДПС України № 476/6/99-00-06-02-01-06 від 05.01.2023 вирішено податкову вимогу від 01.09.2022 № 0009521-1305-1621 та рішення про опис майна в податкову заставу від 01.09.2022 № 1/16-31-13-05-16 залишити без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с. 35-38).
Приймаючи вищевказане рішення ДПС України виходило з того, що згідно з даними АІС Податковий блок в інтегрованих картках платника з рентної плати за нафту та транспортування нафти та нафтопродуктів, з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу, станом на 31.08.2022, обліковувався податковий борг на загальну суму 153 345 204,79 грн, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених в судовому порядку (Постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 816/4476/14) донарахованих грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200. Керуючись положеннями пункту 59.1 статті 59, статті 89 ПКУ та пункту 1 розділу III Порядку № 610, ГУ ДПС у Полтавській області сформовано та направлено платнику податкову вимогу від 01.09.2022 №0009521-1305-1621 на загальну суму 153 345 204,79 грн та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 01.09.2022 № 1/16-31-13-05-16.
Не погодившись із податковою вимогою форми "Ю" № 0009521-1305-1621 на загальну суму податкового боргу з рентної плати в розмірі 153 345 204, 79 грн та рішенням про опис майна в податкову заставу № 1/16-31-13-05-16, позивач звернувся до суду з даним позовом.".
Також, Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 07 листопада 2024 року у справі № 440/859/23 виснував:
"Судовим розглядом встановлено, що податковий борг у сумі 153345204,79 грн. виник у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань визначених в податкових повідомленнях рішеннях від 12.09.2013 р. № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200. Ці податкові повідомлення-рішення оскаржувалися відповідачем в судовому порядку та постановою Верховного Суду від 22.04.2021 р. у справі №816/4476/14 касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області задоволено частково, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 р. скасовано, провадження у справі закрито.
Враховуючи зазначене, грошові зобов'язання на суму 153345204,79 грн. визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.09.2013 р. № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200 є узгодженими з 22.04.2021 р. та повинні бути сплачені в строки визначені ПК України.
В подальшому, відповідно до ст. 59 ПК України, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022, яка направлена відповідачу та вручена 07.09.2022 року.
Зазначена податкова вимога форми «Ю» № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022 платником оскаржена у адміністративному порядку та рішенням Державної податкової служби України від 05.01.2023 № 476/6/99-00-06-02-03-06, скаргу СП «Полтавська газонафтова компанія» залишено без задоволення, а податкову вимогу форми «Ю» № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022 - без змін.
Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 440/1000/23 відмовлено у задоволенні позову СП «Полтавська газонафтова компанія» до ГУ ДПС у Полтавській області про скасування податкової вимоги форми «Ю» № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 р. у справі № 440/1000/23 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, податкова вимога № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022 є чинною, не відкликана і податковий борг по цій вимозі не переривався.
В межах спірних у цій справі правовідносин, колегія суддів також зазначає, що контролюючим органом дотримано вимог пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України, які характеризується сукупністю таких обставин, які мали місце на момент звернення до суду з позовом: 1) наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачений у добровільному порядку; 2) виконання контролюючим органом обов'язку щодо направлення (вручення) податкової вимоги; 3) після направлення податкової вимоги сплинуло 60 днів; 4) до моменту звернення до суду з позовом податкова вимога була чинною (у судовому порядку не скасована); 5) існування податкового боргу з моменту направлення податкової вимоги не припинялось.
Що стосується посилання апелянта на те, що податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2013 за № 0001342200, № 0001332200 та № 0001322200 в сумі 153345204,79 грн. міг бути стягнутий з відповідача до 09.07.2017 включно, тобто протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, а саме з 10.07.2014 р., колегія суддів зазначає, що оскільки постанова Верховного Суду у справі № 816/4476/14 набрала законної сили 22.04.2021 року, грошові зобов'язання на суму 153345204,79 грн, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200 є узгодженими з 22.04.2021, повинні бути сплачені до 06.05.2021 та лише з 07.05.2021 набули статусу податкового боргу.
Таким чином, строк для стягнення у 1095 календарних днів у не минув.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог".
Так, як зазначено позивачем у позовній заяві та встановлено судом 05.08.2025 до електронного кабінету платника податків СП ПГНК, надійшли:
- податкове повідомлення-рішення №00112640405, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 %, визначено (нараховано) СП ПГНК грошове зобов'язання на суму 5 254 386,94 грн., за порушення п.57.3. статті 57, підпункту 54.3.3. пункту 54.3. та пункту 54.5. статті 54 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією (код КБК 13080100) в сумі 52 543 869,39 грн., нарахованих (до 1 січня 2016 року) згідно податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року № 0001332200 та № 0001342200 (граничний термін сплати 23.08.2022 року), яке сплачено 21.11.2024 року та 22.11.2024 року із затримкою на 821 та 822 календарних днів;
- податкове повідомлення-рішення №00112640405, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 %, визначено (нараховано) СП ПГНК грошове зобов'язання на суму 7 013 229,44 грн., за порушення п.57.3. статті 57, підпункту 54.3.3. пункту 54.3. та пункту 54.5. статті 54 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів територією України (код КБК 13080200) в сумі 70 132 294,45 грн., нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 року № 0001322200 (граничний термін сплати 23.08.2022 року), яке сплачено 20.11.2024 року затримкою на 820 календарних днів.
Відповідно до п. 1 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5, цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до розділу ІІ ІКП Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5, містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП первинних показників оперативного обліку.
Відповідно до даних з електронного кабінету платника податків позивача йому 22.08.2022 та 23.08.2022 внесена інформація про наявність у позивача збільшення боргу на суму 70 132 294,45 грн. (штраф), та на суму 17 533 073,61 (штрафні санкції), що нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 року № 0001322200, 23.08.2022 - про наявність у нього збільшення боргу по штрафним санкціям на суму 11367141,75 грн. та про нарахування 45 428567, 02 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 року № 0001332200; та про наявність збільшення боргу на суму 1 778 825,59 грн. (штрафні санкці), та на суму 7 115302,37 грн., що нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 року № 0001342200, що у свої сумі становить 153345204,79 грн., яка включена до обрахунку податкової вимоги № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022, за якою стягнутий борг у судовому порядку а також відмовлено у позовних вимогах позивача щодо визнання цього податкового боргу безнадійним.
Судом встановлена обставина, що сума податкового боргу вже була тричі предметом судового розгляду у викладених вище судових справах:
за зверненням позивача:
1) у справі №440/4814/22 щодо визнання боргу безнадійним,
2) у справі № 440/1000/23 щодо оскарження податкової вимоги вимогою форми "Ю" № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022 на загальну суму податкового боргу з рентної плати в розмірі 153 345 204, 79 грн.,
за зверненням контролюючого органу:
3) у справі № 440/859/23 щодо стягнення податкового боргу податкової вимоги вимогою форми "Ю" № 0009521-1305-1621 від 01.09.2022 на загальну суму податкового боргу з рентної плати в розмірі 153 345 204, 79 грн.
Додатково суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №816/4476/14 встанволене наступне:
"Викладене свідчить про те, що позивач фактично повторно оскаржує податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200, прийняті ОДПІ за наслідками проведеної на підставі наказу від 27 червня 2013 року №59 планової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, результати якої оформлено актом від 27 серпня 2013 року №757/16-01-22-01-09/20041662, зокрема, з підстав порушення процедури їх прийняття."
Тобто позивач учетверте намагається оскаржити суми грошових зобов'зань, щодо яких вже постановлені рішення судів, а податковий борг стягнутий судом.
Також суд зазначає, що у справі № 440/13156/25 за об'єднанням судом двох справ із вересня 2025 року позивач оскаржує рішення контролюючих органів, на підставі яких позивач просить поновити строк звернення до суду та обраховує момент від якого нібито дізнався про порушення свого права.
Суд враховує додатково і цю обставину також під час оцінки дотримання позивачем строку звернення до суду.
Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про те, що відповідну інформацію щодо фактичного порушення відповідачем положень податкового законодавства та не дослідження питання протиправності рішень про виключення та включення в інтегрованій картці платника податків СП ПГНК податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.201 №0001332200, №001342200 та №0001322200 Позивачу стала відома тільки 23.10.2025, а саме в момент отримання поштовим відправлення (АТ «УКРПОШТА» Рішень Державної податкової служби України від 10.10.2025: про результати розгляду скарги №29446/6/99-00-06-03-01-06 на податкове рішення ДПС від 05.08.2025 року № 00112630405, та про результати розгляду скарги №29449/6/99-00-06-03-01-06 на податкове повідомлення-рішення ДПС від 05.08.2025р. № 00112640405.
Суд зазначає, що за критеріями здорового ґлузду, логіки та розумності, позивачу достеменно відомо про збільшення податкового боргу 23.08.2022 на суму 153345204,79 грн., оскільки така сума боргу є значною у порівнянні із попередніми показниками обліку у картці платника за цим податковим зобов'язанням, а також дана сума боргу вже тричі була предметом розгляду у судових справах, за результатом яких рішенням судів набрали законної сили.
Окрім того, посилання позивача на причини пропуску ним строку звернення до суду як відсутність електроенергії, Інтернету та ведення воєнних дій на території м. Києва та м. Полтави, суд оцінює критично і зауважує, що позивач пропустив строк з 22.08.2022 по 29.10.2025 (більше 3 років), за який і в умовах воєнного стану і відповідної ситуації всередині країни, що спричинена численними обстрілами з боку російської федерації по енергетичній та цивільній інфраструктурі, позивач потенційно міг знайти можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, враховуючи наявність численних судових проваджень, ініційованих даним позивачем та відповідачем щодо даної суми боргу за період із 22.08.2022.
Доводи позивача не відповідають принципу правової визначеності та обов'язковості виконання остаточного рішення суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду за період з 22.08.2022 по 29.10.2025 із зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Щодо сплати судового збору.
Положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 ЗаконуУкраїни "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач, заявляє 6 вимог майнового характеру, а позовна заява подана через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Натомість, позивачем до позову надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 5324,80 грн.
Тобто, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 21299, 2 грн.
Щодо відмінності підстав та предмета позову у цій справі щодо інших справ, які вже розглянуті судами відносно суми боргу 153345204,79 грн.
Фактичним предметом спору у цій справі є незгода позивача із податковим боргом із 23.08.2022 на суму 153345204,79 грн., проте дана сума боргу вже неодноразово була предметом розгляду судами у справах №440/4814/22, № 440/1000/23, № 440/859/23, за результатами яких сума податкового боргу стягнута судом а її правомірність підтверджена судом неодноразово.
Позивач не переглядає зазначені рішенні за нововиявленими чи виключними обставинами, докази відсутні.
Доводи позивача не відповідають принципу правової визначеності та обов'язковості виконання остаточного рішення суду.
За своїм змістом позовна заява може містити підстави про надання повторної оцінки законним рішенням судів у справах №440/4814/22, № 440/1000/23, № 440/859/23.
Таким чином, позивачу необхідно надати пояснення із обставинами та підставами відмінності даної позовної заяви від предмета правомірності обліку податкового боргу позивача із 23.08.2022 на суму 153345204,79 грн., яка була предметом розгляду у справах №440/4814/22, № 440/1000/23, № 440/859/23.
Щодо опису додатків у переліку додатків, що додаються позивачем до позовної заяви.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 161 КАС України, у позовній заяві зазначається, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заява.
Так, позивачем у позовній заяві не наведено переліку додатків з відповідними реквізитами доданих до позову документів.
Суд зазначає, що зазначення електронних файлів (електронних копій доказів) не є назвою додаткою, а є назвою електронного доказу.
Позивач зобов'язаний надати перелік/опис додатків із їх найменуванням та зазначити додатково, якому електронному доказу відповідає такий додаток із опису додатків до позову.
У силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123,160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду за період з 22.08.2022 по 29.10.2025 із зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, ніж зазначені позивачем у заяві від 30.04.2026;
- документа про сплату судового збору в розмірі 21299,2 грн (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд);
- писпояснення із обставинами та підставами відмінності даної позовної заяви від предмета правомірності обліку податкового боргу позивача із 23.08.2022 на суму 153345204,79 грн., яка була предметом розгляду у справах №440/4814/22, № 440/1000/23, № 440/859/23;
- опису додатків до позовної заяви відповідно до мотивувальної частини даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Бевза