05 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2474/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
05 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антосік І.О. від 04.03.2026 року про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Шевяков І.С.) від 13 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2474/26. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
27 квітня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26.
Згідно з частинами 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Шевяков І.С.) від 04 травня 2026 року для вирішення питання про відвід судді Шевякова І.С. заяву ОСОБА_1 у справі №440/2474/26 передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу від 04 травня 2026 року головуючим суддею з розгляду питання про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26 за заявою позивача ОСОБА_1 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С.
Відповідно до частин 8, 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26 в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши доводи заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26, дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Згідно зі статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як на підставу про відвід судді Шевякова І.С., позивач ОСОБА_1 посилається на пункти 2, 4, 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про відвід судді Шевякова І..С. вмотивована тим, що справа №440/2474/26 перебуває у провадженні судді Шевякова І.С. з 13 березня 2026 року та у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України не розглянута.
Оцінюючи доводи заявника, суд зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Як слідує з матеріалів справи, 05 березня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антосік І.О. від 04.03.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2026 року головуючим суддею з розгляду справи №440/2474/26 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Шевякова І.С., що підтверджено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2026 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Шевяков І.С.) від 13 березня2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/2474/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
За наведених обставин у суду відсутні підстави вважати, що у даному випадку був порушений порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявник у заяві не зазначив жодних обставин, які б свідчили про порушення порядку визначення судді для розгляду цієї справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин.
Частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Станом на 05 травня 2026 року справа №440/2474/26 не розглянута.
Водночас, заявником не обґрунтовано пряму чи опосередковану заінтересованість судді Шевякова І.С. в результаті розгляду даної справи. Наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, доводи заяви про відвід судді Шевякова І.С. у цій справі не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Шевякова І.С., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", а обставини, які вказує позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді та/ чи заінтересованості в результаті розгляду справи та/чи не свідчать про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
З огляду на викладене вище, розглянувши подану позивачем заяву про відвід, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки наведені позивачем мотиви не свідчать про наявність жодної з передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Шевякова І.С.
Отже, заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26 необґрунтована, тому задоволенню не підлягає.
Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 229, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевякова І.С. у справі №440/2474/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сич