05 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/899/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Єфімік Олени Олександрівни про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
28.04.2026 до Луганського окружного адміністративного надійшла заява адвоката Єфімік Олени Олександрівни про зміну порядку виконання судового рішення, встановивши новий спосіб виконання судового рішення: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 22.05.2023 по 31.01.2026 у сумі 412318,05 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 360/899/25, яке набрало законної сили 29.10.2025, зобов'язано Головне управління поновити позивачу нарахування та виплату призначеної пенсії за віком з 22 травня 2023 року. У березні 2026 року позивач звернувся до відповідача з запитом щодо дій останнього з виконання вищевказаного судового рішення. Заборгованість за період (до набрання Рішенням суду законної сили) обліковано в Головному управлінні, включено до Переліку боргів та буде виплачуватися відповідно до Порядку № 1165 в межах відповідного фінансового ресурсу, який буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік. Відповідач в листі повідомив, що борг з пенсії становить з 22.05.2023 по 31.01.2026 у сумі 412318,05 грн яка облікована в ГУ ПФУ в Луганській області, але порядку виплати боргу не існує.
З посиланням на положення статті 378 КАС України представник заявника вважає, що наявні підстави для зміни порядку і способу виконання судового рішення.
Ухвалою від 30.04.2026 заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
05.05.2026 від ГУПФУ в Луганській області надійшов відзив на заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду, в обґрунтування якого вказано, що 03.11.2025 рішення у справі № 360/899/25 внесено Головним управлінням до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер 821-36789 (Порядок 821) та реєстраційний номер 2573836 (Порядок 1165).
Заборгованість з перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 22.05.2023 по 28.10.2025 у сумі 385237,39 грн облікована в Головному управлінні та включена до переліку боргів відповідно до Постанови № 1165 та за період з 29.10.2025 по 31.05.2026 у сумі 97718,37 грн включена до переліку боргів відповідно до Постанови № 821.
Частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 у сумі 14841,00 грн нараховано на додаткову відомість грудня 2025 року на картковий рахунок банківської установи в ПАТ КБ “ПриватБанк», день виплати - 25 число.
Сума коштів, що нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі № 360/899/25, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
У 2026 році Пенсійним фондом України профінансовано погашення заборгованості з пенсійних виплат перерахованих пенсій за рішенням суду пропорційно виділеним коштам Пенсійного фонду України з державного бюджету України на 2026 рік, а саме:
- відповідно до Порядку № 821 з лютого по квітень 2026 нараховано та виплачено ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 28393,00 грн, залишок боргу складає 69325,37 грн;
- відповідно до Порядку № 1165 з лютого по квітень 2026 нараховано та виплачено ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 7785,00 грн, залишок боргу складає 377452,39 грн.
Загальна сума погашеної заборгованості дату подання відзиву складає 36178,00 грн. Загальна сума боргу на дату подання відзиву складає 446777,76 грн.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчиняє усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 360/899/25, вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає. Тому просить відмовити у задоволені заяви.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 360/899/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату призначеної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2023 року.
На звернення позивача щодо виконання рішення суду по даній справі відповідач листом від 21.01.2026 № 1476-17182ГЖ-02/8-1200/26 повідомив, що на виконання Рішення суду Головним управлінням проведено відповідний перерахунок пенсії. Пенсія обчислюється при страховому стажі 20 років 5 місяців 28 днів та пільговому стажі за Списком № 1 - 12 років 4 місяці. Заборгованість за період з 22.05.2023 по 28.10.2025 у сумі 385237,39 грн (до набрання Рішенням суду законної сили) обліковано в Головному управлінні, включено до Переліку боргів та буде виплачуватися відповідно до Порядку № 1165 в межах відповідного фінансового ресурсу, який буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік. Заборгованість за період з 29.10.2025 по 31.01.2026 у сумі 41921,66 грн (з дати набрання Рішенням суду законної сили) обліковано в Головному управлінні та включено до Переліку боргів відповідно до Постанови № 821. Частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 у сумі 14841,00 грн нараховано на додаткову відомість грудня 2025 року на картковий рахунок банківської установи в ПАТ КБ "ПриватБанк", день виплати - 29 число. Залишок боргу за період з 01.12.2025 по 31.01.2026 у сумі 27080,66 грн на виконання Рішення суду буде виплачуватися відповідно до Порядку № 821 в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Як зазначає боржник у відзиві, залишок заборгованості на день подання цього відзиву складає 446777,76 грн, що також підтверджується інформацією з РСР по пенсійній справі ОСОБА_1 .
Отже, станом на час розгляду цієї заяви боржником лише частково здійснено виплату заборгованості з пенсії. Залишок боргу з виплати пенсії ОСОБА_1 складає 446777,76 грн.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання поновити нарахування та виплату призначеної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2023 року, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З наданих доказів судом установлено, що невиплаченою ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 10.06.2025 у справі № 360/899/25 залишається нарахована за період з 22.05.2023 по 31.05.2026 пенсія в сумі 446777,76 грн.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Заборгованість у розмірі 446777,76 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Отже судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 360/899/25 шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 22.05.2023 по 31.05.2026 в розмірі 446777,76 грн.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Єфімік Олени Олександрівни про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі № 360/899/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату призначеної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2023 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404, ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з пенсії за період з 22.05.2023 по 31.05.2026 в сумі 446777,76 грн (чотириста сорок шість тисяч сімсот сімдесят сім грн 76 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун