Іменем України
05 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/401/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
02 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.09.2025 в розмірі, визначеному статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, періоди роботи: з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.02.2005 по 30.09.2008 - на посаді «гірничого майстра з повним робочим днем в шахті»; з 01.01.2003 по 31.12.2003 - на посаді «гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті»; з 22.08.2019 по 01.10.2019 - на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем в шахті»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку з 19.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія призначена Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області з 19.06.2025.
Після отримання 09.10.2025 виплати з пенсії, позивач звернувся зі скаргою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про перегляд розміру пенсії відповідно до статті 28 Закону України № 1058, однак отримав лист № 59643-45404/К-01/8-0400/25 від 06.11.2025 відповідача, яким зазначено про розрахунок пенсії у відповідності до закону.
12.01.2026 року позивач повторно звернувся із заявою про надання роз'яснення щодо не нарахування пенсії в розмірі 80% заробітної плати при наявності 15 років підземної роботи, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та нарахування пенсії відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.02.2026 № 16182-3511/К-01/8-0400/25 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи в підземних умовах понад 15 років.
Позивач не погоджується з підставами відмови в нарахуванні пенсії, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем надано відзив, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивачу призначено пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 19.06.2025.
Позивачем було надано пільгову довідку від 11.08.2025 №14/6-1825 за період з 22.08.2019 по 31.12.2021, яку складено з порушенням вимог до її оформлення, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, згідно наведеного зразка (додаток №5) обов'язковими реквізитами довідки є дата її складання, номер реєстрації, посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про зловживання, підписи керівника, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Таким чином період з 22.08.2019 по 31.12.2021 не зараховано до пільгового стажу.
Пільгові довідки за періоди з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.02.2005 по 30.09.2008 - на посаді «гірничого майстра з повним робочим днем в шахті», з 01.01.2003 по 31.12.2003 - на посаді «гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті» позивачем не надавалися, отже вказаний період не можливо зарахувати до пільгового стажу.
Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися), зокрема, на тимчасово окупованій рф території України, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, періоди пільгової роботи в Шахтоуправлінні «Луганське» позивачу зараховано на підставі даних Реєстру.
На думку відповідача, за матеріалами електронної пенсійної справи, пільговий стаж роботи позивача за Списком № 1 складає 21 рік 01 місяць 29 днів, з них на підземних роботах - 07 років 04 місяці 22 дні, а тому право на розрахунок розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у позивача відсутнє.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , згідно довідки від 08.08.2019 № 1216-5000173427 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 19.06.2025 отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія призначена ОСОБА_1 Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області з 19.06.2025.
На звернення позивача від 12.01.2026 з питання пенсійного забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 13.02.2026 № 16182-3511/К-01/8-0400/25 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за матеріалами електронної пенсійної справи пільговий стаж позивача за Списком № 1 складає 21 рік 1 місяць 29 днів, з них на підземних роботах - 7 років 4 місяці 22 дні, внаслідок чого право позивача на розрахунок розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відсутнє.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 24.09.2025 в розмірі, визначеному статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення.
Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно.
Порядок видачі, зразок та форма пенсійного посвідчення затверджуються правлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Отже, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
На підставі статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Як визначено абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, що встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, до працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» належать тільки ті, які зазначені у Списку № 1, як зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Суд зауважує, що право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, а пенсійний орган, з врахуванням стажу та характеру роботи, зобов'язаний сам при розрахунку розміру пенсії застосувати положення Закону № 345 за наявності відповідних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, проте не визначено її розмір з урахуванням статті 8 Закону № 345.
Відповідач зазначає про відсутність підстав для врахування статті 8 Закону № 345 при обрахунку розміру пенсії позивача, з підстав відсутності у ОСОБА_1 необхідного пільгового підземного стажу.
Згідно протоколу перерахунку пенсії від 27.02.2026 судом встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає 44 роки 8 місяців 27 днів, робота за Списком №1 - 21 рік 1 місяць 29 днів.
Відповідно до розрахунку стажу «форма РС право» вбачається, що період роботи, зокрема:
з 06.09.1996 по 31.12.1997 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу;
з 01.01.1998 по 31.01.1998 - зараховано позивачу до роботи за Списком №1, проте не зараховано до підземного стажу;
з 01.02.1998 по 28.02.1998 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу;
з 01.03.1998 по 22.07.2002 - зараховано позивачу до роботи за Списком №1, проте не зараховано до підземного стажу;
з 01.01.2003 по 31.12.2003 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу;
з 01.02.2005 по 30.09.2008 - зараховано позивачу до роботи за Списком №1, проте не зараховано до підземного стажу;
з 22.08.2019 по 01.10.2019 - не зараховано позивачу до пільгового та підземного стажу.
При призначенні пенсії позивачу з 19.06.2025, відповідачем не було враховано вищевказані періоди, з підстав того, що довідка, що підтверджує пільговий характер праці за період з 22.08.2019 по 31.12.2021, складена з порушенням вимог до її оформлення, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, та за період з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 01.01.2003 по 31.12.2003 - позивачем не надано довідок, підтверджуючих пільговий характер праці.
Стосовно доводів відповідача про неможливість зарахування вищевказаних періодів до пільгового підземного стажу позивача, суд зазначає таке.
Професії ОСОБА_1 , за якими він працював у спірні періоди, передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, що діяв до 24.06.2016, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема «1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 розділом 1 «Гірничі роботи» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Отже, професії та посади, на яких працював позивач у спірний період, передбачені Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі -Інструкція № 58).
При цьому, трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 10.09.1997 підтверджено, що спірні періоди роботи ОСОБА_1 , зокрема:
з 06.09.1996 по 22.07.2002 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею в Шахтоуправлінні «Луганське» ВО «Луганськвугілля»;
з 23.07.2002 по 31.01.2005 - горно-робочим очисного забою п'ятого розряду з повним робочим днем під землею на ДП Шахтоуправління «Луганське» ДХК «Луганськвугілля»;
з 01.02.2005 по 30.09.2008 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на ДП Шахтоуправління «Луганське» ДХК «Луганськвугілля»;
з 22.08.2019 по 01.10.2019 - учнем гірничого підземного з повним робочим днем під землею в шахті на ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Павлоградське».
Тобто, вищевказані записи трудової книжки ОСОБА_1 містять повну інформацію про пільговий характер праці позивача з повним робочим днем під землею. Записи виконано відповідно до вимог Інструкції №58, тому у відповідача не було підстав для не зарахування вказаних періодів до пільгового підземного з повним робочим днем під землею стажу позивача.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Доводи відповідача щодо не надання позивачем довідок за спірні періоди, уточнюючих пільговий характер роботи (на підземних роботах), а також щодо невідповідності довідки певним вимогам, судом до уваги не приймаються, оскільки трудова книжка позивача містить необхідну інформацію про пільговий характер роботи позивача та не потребує додаткового уточнення довідками. При цьому, відповідачем не зазначено в чому полягає неповнота або невідповідність записів трудової книжки, яка містить необхідну інформацію про пільговий характер роботи позивача.
Відповідачем не заперечується, що за матеріалами електронної пенсійної справи пільговий стаж роботи позивача за Списком № 1 складає 21 рік 01 місяць 29 днів, з них на підземних роботах - 07 років 04 місяці 22 дні.
З урахуванням спірного періоду, який неправомірно не зараховано до пільгового підземного стажу позивачу, підземний стаж ОСОБА_1 складає понад 15 років.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не зарахування спірних періодів роботи до пільгового підземного стажу позивача, відповідно обрахунок пенсії позивачу також здійснено не правильно, а саме без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права суд зазначає, що згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень. В той же час бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
За встановлених судом обставин, зважаючи на те, що відповідачем не зараховано спірні періоди роботи до пільгового підземного стажу позивача та не здійснено розрахунок розміру пенсії позивача із застосуванням статті 8 Закону № 345, що свідчить про протиправну бездіяльність, суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України, вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
На підставі наведеного, позовні вимоги належать до часткового задоволення шляхом:
визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу позивача періодів роботи з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 22.08.2019 по 01.10.2019, з моменту призначення пенсії;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового підземного стажу позивача періоди роботи з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 22.08.2019 по 01.10.2019, з моменту призначення пенсії;
визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обрахунку розміру пенсії позивача без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з моменту призначення пенсії;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, з урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з моменту призначення пенсії.
Отже, позовні вимоги належать до часткового задоволення, з обранням належного способу захисту порушеного права позивача.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають фактичному задоволенню, з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1064,96 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 22.08.2019 по 01.10.2019, з моменту призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 06.09.1996 по 22.07.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.09.2008, з 22.08.2019 по 01.10.2019, з моменту призначення пенсії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з моменту призначення пенсії, з моменту призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з моменту призначення пенсії.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян